Рубрика: Людина

Марина приготувала вечерю, і чекала на чоловіка. Але пройшла година, потім друга, а Андрія вдома все не було. – Невже щось сталося? – почала було хвилюватися Марина. Жінка взяла свій телефон, набрала номер Андрія. – Привіт, коханий! Ти де? – сухо спитала вона у слухавку. – Тут така справа… Я маю тобі дещо сказати, – почав було Андрій і зупинився, не наважуючись продовжити. – Щось сталося? – захвилювалася дружина. – Я в Олега якийсь час поживу, – на одному подиху сказав чоловік. – В сенсі у Олега? Ти вирішив піти від мене? – здивовано запитала Марина, не розуміючи, що відбувається

– Алло! Марино, ти вдома? Ми їдемо… – почувся у слухавці голос Андрія. – Звісно, ​​вдома. Давайте, приїжджайте швидше… Чекаю з нетерпінням! – лагідно промовила Марина. – Марино, ми скоро […]

Ігор повернувся додому пізно. Сьонодні він їздив до своєї матері. Ганна зауважила, що з Ігорем щось не так. Він мовчки зняв куртку, повільно пройшов на кухню і сів за стіл, обхопивши голову руками. – Щось сталося? – обережно спитала Ганна. Ігор підняв на неї важкий погляд,  і похитав головою. – Щось з твоєю мамою? – захвилювалася дружина. – Ні, – тихо додав чоловіка. – А що ж тоді? Говори, я ж хвилююся, – наполягла дружина. – Мама… Вона… Дещо сказала, – Ігор на секунду замовк, зібрався з духом і все розпровів дружині. Ганна вислухала чоловіка і…ахнула від почутого

– Сподіваюся, у вас буде хлопчик, – свекруха поставила чашку на блюдце і пильно подивилася на Ганну. Ганна посміхнулася, але відчула легке роздратування. Вона була ще на ранніх термінах, і […]

Олена смажила котлети, коли на кухню влетів чоловік. – Ти нічого не хочеш мені сказати? – одразу вигукнув Андрій. – Ні, наче нічого, – усміхнулася Олена. – А ти випадково, нічого не ховала у кімнаті сина? – єхидно запитав чоловік. – Бо, я знайшов дещо цікаве у кімнаті Олега. – Ти про що? – здивувалася Олена. Раптом, Андрій вийшов з кухні, і повернувся назад за хвилину, в руках він тримав якусь папку. – Можливо, поясниш, як я маю це розуміти? – обурився Андрій. – Що це? Ти взагалі про що? – Олена здивовано дивилася на чоловіка, не розуміючи, що відбувається

– Сама подумай: хіба це нормально? – обурювався Андрій у черговий раз. – Твоєму сину всього шістнадцять! Я його годую, одягаю, виховую, а він поводиться так, ніби я йому ніхто! […]

Одинадцять років тому я зустрів жінку своєї мрії, яка відповідала всім моїм ідеалам. Через рік ми одружилися, але через 9 років вона приголомшила нас усіх новиною.

Одинадцять років тому я зустрів жінку своєї мрії, яка відповідала всім моїм ідеалам. Через рік ми побралися, але через 9 років вона вирішила піти, забравши наших дітей. Вона пішла до […]

Ніна в дитинстві дала собі слово, що купити для мами шубу. І ось багато років по тому, вже студентка Ніна повернулася з міста з дивною коробкою в рука

Батько kинув Ніну з мамою, коли дівчинці було шість років. Мама викладала гру на фортепіано. Однієї зарплати на життя було мало, і двадцятисемирічна Антоніна підробляла нічним сторожем. Добре, що хоч […]

Я від 7 ранку простояла біля плити, щоб приготувати дітям обід. А невістка не захотіла їсти мій суп, бо він здався їй надто “жирним”. Я промовчала, але за мене заступилася донька.

Мені 70 років, мене звати Оксана. Мого чоловіка звати Анатолій і він старший від мене на 4 роки. Обидвоє вже в поважному віці, я вважаю.  Живемо за містом, тримаємо маленьку […]

Все вирішено, на Великдень ми їдемо в село до Валерія, його батько нас чекає, – каже мені моя дочка. – В гості – це добре, але я не можу залишити на свята дім, а якщо до нас хтось прийти захоче, свято ж, – розгублено кажу. – Хто? Сестра твоя, тітка Галина, яка приведе з собою всіх дітей і всіх онуків, щоб вдома на застілля не витрачатися! Не сміши, мамо, заради твоїх родичів точно залишатися не варто. А якщо ми в гості поїдемо, то ти неабияк зекономиш, ти ж знаєш, скільки зараз треба грошей, щоб стіл накрити, – стала повчати мене Юля. – Не знаю, доню, якось мені це незвично. За свої 56 років я ще жодного разу на свята не їхала з дому нікуди

– Все вирішено, на Великдень ми їдемо в село до Валерія, його батько нас чекає, – каже мені моя дочка. – В гості – це добре, але я не можу […]

— Ах, Ніночко, не люби ти мене так, дитинко, коли прийде мій час, тобі буде важко, не треба так. — Матусю, ну не кажи ти так… знаєш же як я тебе люблю. Ти ж мене теж любиш, мамо? — Звісно, люба, хіба може мати не любити власне дитя, те, яке виносила під серцем

— Мамо, я ось ці твої речі беру, добре? – Ніна нахилилася над матір’ю і розмовляла з нею, ніби з маленькою.Мати кивнула, вона сиділа розгублена, кліпаючи очима. Маленька, сухенька, сиве […]

Що з цього випливає? Із цього випливає, що Юрій учора ввечері був не на роботі, а в сусідки, де й залишив цю нещасливу папку. Ну, ось так йому було добре, що він забув геть про все на світі.

– Привіт, сусідко! Удома ще, не пішла на роботу? – біля порога стояла Ольга, немолода, але ефектна брюнетка, яка жила двома поверхами нижче. У легкому напівпрозорому халатику, з недбало розпатланим […]