Рубрика: Людина

Олег ніколи не думав, що на старість опиниться на вулиці. Але того вогкового листопадового вечора син вигнав його за поріг, наче непотрібну річ.

Олег ніколи не думав, що на старість опиниться на вулиці. Але того вогкового листопадового вечора син вигнав його за поріг, наче непотрібну річ. З невеликою валізою, в яку помістилося все […]

Дочка голосно ла ялася По дому дзвенів дзвін. Зять притих біля віконця. За столом сиділи онуки. Їм не зрозуміти, що хотіли від бабусі її рідні діти …

Дочка голосно лаялася, По дому дзвенів дзвін Зять притих біля віконця. Сердився, напевно, він. За столом сиділи онуки. Їм не зрозуміти, Що хотіли від бабусі її рідні діти. Виявляється, тарілку […]

— Оленько, звільни стіл, будь ласка. Мені нема куди поставити продукти, — скомандувала Віра Миколаївна.

— Оленько, звільни стіл, будь ласка. Мені нема куди поставити продукти, — скомандувала Віра Миколаївна. Вона рішуче прибрала страву з індичкою, приготовленою до подачі, на стілець біля столу і почала […]

– Ну ні, ми в гості все ж таки прийшли. А фарш собі на котлети купили. Ваше діло – пригощати, наше – оцінювати, – тітка Віра явно не чула, що зараз у господині рвоне.

У квартирі висіла грозова атмосфера. Ірина зі злістю різала рулет із лаваша з начинкою «сир із часником». Чоловік намагався ходити тихіше за мишу, і навіть маленький Сашко, відчуваючи, що від […]

– Чудово, – щось невловимо змінилося в Наді, це помітила адміністраторка і відклала журнал, – мій номер зайнятий, надайте мені інший номер. Моя путівка оплачена повністю. Ким вона оплачена – не має значення. Уже півдня минуло, а я досі не приступила до відпочинку.

Багато років кожен ранок у Надії починався однаково. Спершу чоловік Семен вимагав у неї вранці парні шкарпетки і чисту футболку. Потім з’явився син, і ось вони вже удвох із батьком […]

— Фу, що це за гидота? — раптом прогундосила пані Галина, тицяючи пальцем у баклажанові рулетики. — Невже не можна було в ресторані відзначити? Прийдуть пристойні люди, а тут якийсь базар із твоїм олів’є!

Олена зняла фартух, струшуючи з нього пил і дрібні волосинки, що лишилися після робочого дня. Вона кинула швидкий погляд у бік своєї колеги Марії, яка вправно накручувала локони на голові […]

– Ти чого при параді? Свято якесь? – Так, Галю, свято! Сьогодні мені вдалося нарешті вивести родичів на чисту воду! – Задоволено сказав пенсіонер

– Тату, що за дитячий садок? Я біжу до тебе, Ніна залишає дитину сусідці, щоб теж допомогти, а ти… – Як же, розказуйте… Ось вам усім! – і Лев Сергійович […]

— У мене чоловік щодня знав, що вдягнути на роботу, – докірливо говорила Ірина Костянтинівна, – сорочки, краватки, все до тону підібране висіло рядочком у шафі. Для Ігоря до садочка на весь тиждень одяг у вихідні готувала, тільки встань, візьми й одягай дитину, а в тебе

— Пропозиція була дуже привабливою, – зізнається Настя, – нам із чоловіком гроші дуже потрібні, мені хотілося йому допомогти якось. З побутом ми справлялися, не голодуємо, але все ж… — […]

– Мамо, а у нас є в рідні хтось із прізвищем Поліщук? – запитав матір Сашко. – Що? – Тетяна, почувши це, аж здригнулася. – Ти чому про це питаєш? Чому ти назвав це прізвище? – Та так… – здивувався той. – Просто, я в інституті дружу з однією дівчиною. Тетяна Поліщук. І вона, чомусь, дуже зовні на тебе схожа. У вас із нею майже одне обличчя! От я й подумав, раптом вона нам якась далека родичка. – Так, – Тетяна повільно сіла на стілець і відвернулася до вікна. – Дружиш, значить. Саме з нею. З цією Танею… – Мамо, а що трапилося? – Сашко не розумів, що відбувається

– Мамо, а у нас є у рідні хтось із прізвищем Поліщук? – Що? – Тетяна, почувши це прізвище, навіть здригнулася, і уважно подивилася на сина. – Ти чому про […]