Рубрика: Людина
– Знову макарони з майонезом? – на другий день такої їжі, чоловік відсунув тарілку. – Звикай! Натомість у свекрухи буде дача! – Відрізала дружина
Ганна дивилася на екран банківського додатка і рахувала в умі. Тридцять тисяч замість двухсот. Де решта грошей? Максим порався на кухні, гримів посудом і щось бурмотів собі під ніс. Зазвичай […]
– Хочу покаятись перед тобою, – прошепотіла Євдокія.Лікарі сказали Наталці, що матері залишилося жити лічені дні. Можливо,марить.– Присядь і послухай, – наполягала жінка. – Я й так на той світ ізгріхом відійду. Ти повинна знати правду……Наталка була вродливою. І після п’ятдесяти, у неї гарна постава. Час невідібрав краси. А от з особистим не поталанило. В усьому себе звинувачувала.Може, й долю через те віднадила……
– Хочу покаятись перед тобою, – прошепотіла Євдокія.Лікарі сказали Наталці, що матері залишилося жити лічені дні. Можливо,марить. – Присядь і послухай, – наполягала жінка. – Я й так на той […]
Олексій не знав, чи зможе колись розповісти Світлані правду. Чи живе вонатам, де раніше. Лише знав, що взяв тяжкий гріх на душу.Колись про це не думав. Все було байдуже, крім статків, статусу. І те, що вчинив зі Світланою, невикликало докорів сумління.
Олексій не знав, чи зможе колись розповісти Світлані правду. Чи живе вонатам, де раніше. Лише знав, що взяв тяжкий гріх на душу.Колись про це не думав. Все було байдуже, крім […]
Але ж я її люблю! Він іде на роботу, я Няшу забираю. Вона їсть, довго сидить на лотку, потім спить на моїх колінах. Ближче до вечора виношу її та все ретельно мию підлогу, ховаю лоток – раптом він помітить. Зрозуміє, що не послухалася і кине мене. А я так давно вже одна, без нього не зможу.
Кішку в під’їзді Ольга помітила одразу. Її важко було не помітити – вона була білою… Нещасна тварина тулилася до стін, батареї, злякано напружувалася, коли дівчина намагалася її погладити. Кішка була […]
Був жаркий вечір п’ятниці. Ми сиділи у квартирі Миколи, мого найкращого друга, і він не міг стримати усмішку.— Сашко, ти не повіриш, але, здається, вона — моя доля, — його голос тремтів від хвилювання, а очі блищали, як у дитини, що вперше побачила новорічний феєрверк.
Був жаркий вечір п’ятниці. Ми сиділи у квартирі Миколи, мого найкращого друга, і він не міг стримати усмішку. — Сашко, ти не повіриш, але, здається, вона — моя доля, — […]
– Що ви, я з вас жодної гривні не візьму! Ви собаку утримуватимете, ми годуватимемо. А вам дякую, що прихистили його, – жінка погладила Пірата по голові й почухала за вухом. – Якби не ви, на вулиці б опинився.
– Чесно! Набридла вже ця твоя тітка, гірше за парену редьку. Що ти її пускаєш, та ще й годуєш? Довго вона у нас вештатиметься? Костянтин вийшов із кімнати, коли Лариса […]
Село, городи, гумові чоботи – мені все це набридло. Іване, ти вибач, але різні ми з тобою. Я йду, – Галина збирала речі, а Іван просто не міг зрозуміти, що він зробив не так. Усі так живуть, а як інакше? Та втримати дружину, яка вирішила змінити своє життя, він не зміг. Галина пішла, залишивши в душі Івана велику пустку. Познайомилися вони на Івана Купала, і за іронією долі, саме на Івана дружина потім і пішла, тому свій день Ангела Іван не любив. Але і не скаржився. Життя з дитинства навчило його бути сильним і мовчазним
– Село, городи, гумові чоботи – мені все це набридло. Іване, ти вибач, але різні ми з тобою. Я йду, – Галина збирала речі, а Іван просто не міг зрозуміти, […]
– Ти кого привів у наш будинок? – обурилася мати, побачивши наречену сина
Її назвали Риммою на честь медсестри, яка знайшла дівчинку вранці, коли йшла на роботу до будинку малюка. Прямо біля паркану, під горобиною, лежав невеликий пакунок. Римма Василівна зосліпу не відразу […]
– Нас до спільного бюджету не приєднуйте! Ми зі своїм приїдемо, – написала Ірина у чаті. – І взагалі ми на дієті, їмо, як пташки… І це стало першим дзвіночком
– Нас до спільного бюджету не приєднуйте! Ми зі своїм приїдемо, – написала Ірина у чаті. – І взагалі ми на дієті, їмо, як пташки… І це стало першим дзвіночком. […]
– Свахо, ми з чоловіком вже були у Вас на городі, все прибрали, так що з понеділка беремся до роботи, – зателефонувала мені сваха в Грецію.
– Свахо, ми з чоловіком вже були у Вас на городі, все прибрали, так що з понеділка беремся до роботи, – зателефонувала мені сваха в Грецію. Я кажу, мовляв, чекайте, […]