Рубрика: Людина
– Стривай, Ігоре, з чого ти вирішив, що це тепер твоя квартира? Те, що я дозволила тобі пожити тут, не робить тебе господарем
– Зроби ласку, помий за собою тарілки, Ігорю! – Вкотре попросила Світлана свого хлопця, який оселився у неї пів року тому. – Та гаразд! Не хочу зараз цим займатися! Потім […]
Люда працювала медсестрою. Якось до них у лікарню поклали стареньку. Вона була дуже слаба. – Дайте мені номер вашого сина, я йому скажу, що ви слабі, – запропонувала бабусі Людмила. – Адреса його у вас є? – А й справді! – схаменулася жінка. – Я йому раніше дзвонила, а він каже, що ніколи йому мене слухати. Каже, мовляв, зайнятий він… – Давайте я запишу адресу, – сказала Люда. – Зараз, ось і фото є, глянь, раптом він приїде, а його не пустять, – сказала бабуся. – Старе, правда фото. Жінка дістала з тумбочки фотографію. – А як його звуть? – Люда взяла фото і аж стрепенулася від побаченого
Люда вже зібралася додому. Її зміна закінчувалася, але раптом до неї підійшла Віка. – Людмило, виручай! – вигукнула вона. – Мене Дмитрик на побачення покликав, особисте життя руйнується. Виручай! – […]
— Звідки молоко? Не тримаєш же корову. — У сусідів купила. — Гроші візьми. — Не візьму. А ще сама дам грошей. — Ось цього вже не треба. Подивися, нам усього нанесли, і гроші в мене є. І будинок до зими здадуть, переїдемо
— Куди вона тепер із дітьми? Одежинки і тієї й не залишилося, все пропало… ех, якби знати… так відсікли б вогонь. Люди перемовлялися тихо, сумно дивлячись на господиню будинку Любу […]
– Стефо, отямся, який пам’ятник до Великодня за 50 тисяч? Кому? Та у тебе самої замість 32 зубів, десь п’ять в роті і ті лікувати потрібно, а тобі пам’ятник в голові. Та ще було б кому. Та твій Василь все життя гуляв наліво і направо, лінивий був, синів ти сама на собі тягнула. Чи ти думаєш, що ми, родичі, нічого не знали про твого Василя?, – сказала я двоюрідній сестрі, коли приїхала на вихідних в село прибрати на кладовищі
– Стефо, отямся, який пам’ятник до Великодня за 50 тисяч? Кому? Та у тебе самої замість 32 зубів, десь п’ять в роті і ті лікувати потрібно, а тобі пам’ятник в […]
Миколі ж хотілося бачити поряд із собою справжню жінку. От і знайшов собі Олю. Тепер сам прасує сорочки, варить поїсти, миє посуд
Микола мив посуд. Три дні терпів, але вже ні чашки, ні чистої тарілки не було. Тому, прийшовши з роботи, навіть не переодягався. Начепив фартух і взявся до роботи. Ще б, […]
– Ігорю, ти що, зовсім з глузду з’їхав? – Кричала мати в слухавку. – У тебе двоє дітей! Ти не можеш просто взяти, та піти
Двері відчинилися з тихим скрипом. Ігор завмер на порозі, стискаючи в руках сумку із подарунками. У передпокої пахло дитинством: сумішшю каші, дитячого крему, та чогось теплого, домашнього. Він почув тупіт […]
Я не можу відійти від вчорашньої розмови з мамою. Вона сказала, що ноги її більше в нашому будинку не буде, що я їй більше не дочка, і знати вона ні мене, ні дітей не хоче. Хряснула дверима і пішла. А все через те, що я при надії шостою дитинкою. У нас великий будинок, всього вдосталь. У чоловіка дуже хороший бізнес, не буду говорити, який, але дуже хороший, в Київській області
Я не можу відійти від вчорашньої розмови з мамою. Вона сказала, що ноги її більше в нашому будинку не буде, що я їй більше не дочка, і знати вона ні […]
– Ображайтеся чи ні, але я до твоєї сестри більше в гості не піду. — сказала я чоловіку після того, як ми в неділю побували на дні народження у моєї зовиці, тобто у сестри чоловіка. Коли ми сиділи за столом і мої діти потягнулися за добавкою чи до якихось десертів, Ніна сказала: — Оленко, я не готувала стільки, щоб твої діти могли брати собі добавку три рази. Це ж ніяких грошей не вистачить готувати на вас стільки
– Ображайтеся чи ні, але я до твоєї сестри більше в гості не піду. — сказала я чоловіку після того, як ми в неділю побували на дні народження у моєї […]
Звісно, Борис був не дурний. Він чудово розумів, що дружина в першу чергу дбатиме про свою маму, а не про його, і що вона вже зробила чимало за той час, поки вони жили разом. Він же, своєю чергою, не зробив нічого. Саме це й боліло найбільше, бо він так і не навчився заробляти гроші. І все ж у душі у нього залишалася образа — через те, що дружина поставила йому умову, а отже, і його мамі у майбутньому навряд чи перепаде щось значне.
— Ольго Павлівно, я не можу взяти Поліну до себе на роботу, — обережно промовила Анжела. Свекруха вже кілька разів просила влаштувати свою доньку до неї в компанію. — Ну […]
—Та ви що таке говорите, Маріє Олексіївно? – Рита скуйовдилася вся. – Яка ненависть? Ви ж навчаєте мене всього, чого я не вмію, і це правильно. Я була б рада, якби в мене була така мама, як ви. Я ж бачу, що ви не зла. Сина свого любите і мене прийняли. Що ж я не розумію, що ви для Артема дружину краще хотіли. Будь-яка мати хоче. А я ось така, без батьків
Над круглим столом з ажурною скатертиною горіла теплим світлом низько опущена люстра, створюючи відчуття затишку. На столі рівно розставлені тарілочки з красивою нарізкою. Салатик, фрукти. Не те, щоб Марія старалася, […]