Рубрика: Людина
У дірочку паркану із сітки просовується тонка ручка і тягнеться до стиглої полуниці. Я вдаю, що не бачу, пропалюю цибулю
У дірочку паркану із сітки просовується тонка ручка і тягнеться до стиглої полуниці. Я вдаю, що не бачу, пропалюю цибулю. — Здрастуйте, тітка Ася, — кричить тоненьким голоском Льошка. — […]
Оля годувала доньку, коли пролунав телефонний дзвінок. Дзвонила свекруха. – Оля, ти не могла б до мене зайти? Здається, я забула вимкнути праску, а сама поїхала по роботі за місто, – попросила Рита Олександрівна. – Звісно. Ми зараз з Поліною гуляти підемо, і я все перевірю, – погодилася Оля. Через півгодини Ольга з донькою вирушили до будинку свекрухи. Оля піднялася до квартири Рити Олександрівни, відчинила двері своїм ключем і одразу зрозуміла, що всередині хтось є. – Невже чужі пробралися? – захвилювалася жінка. Оля обережно пройшла коридором, відкрила двері у кімнату і…остовпіла від побаченої картини
Оля взагалі-то була смілива, але знайомитися зі свекрухою боялася до тремтіння в колінах. Ігоря вона дуже любила, а як не сподобається вона його матері -що тоді робити? Он, напарниця її, […]
Людмила приїхала на дачу. Ледве відкривши хвіртку, вона почула знайомий голос сусідки: – Людо! – гукнула її Галина Петрівна. – Людо! Ти приїхала! Сусідка перехилилася через паркан, притримуючи рукою пишну зачіску. – Як я рада тебе бачити! – продовжувала вона. – Заходь на чай, розповім тобі новини. – Галю, дай хоч речі занести, – посміхнулася Людмила. – Зайду через годинку. Галина Петрівна похитала головою. – Людо, я серйозно, – сказала вона. – Є розмова. Важлива. Щось у голосі сусідки змусило Людмилу насторожитися. Через пів години вони вже сиділи на веранді у Галини Петрівни, а Людмила не могла повірити у почуте
Людмила їхала на дачу з настроєм розпочати новий сезон, передчуваючи, як поратиметься на грядках, висаджуватиме улюблені квіти й готуватиме для чоловіка Андрія свіжі овочеві салати. Ледве відкривши хвіртку, вона почула […]
Марина поверталася з роботи додому, сьогодні їх відпустили раніше, і жінка думала, як провести вільний час. – Можливо до Ірини забігти? – подумала вона – Давно з нею не бачилися. І Марина вирішила відвідати подругу. Вона швидко забігла в магазин, купила тортик і вже за півгодини була в Ірини. – Привіт! – сказала Ірина, відкривши двері. – А я у гості до тебе, – усміхнулася Марина. – Проходь, у мене для тебе якраз є “сюрприз”, – раптом додала Ірина. – Який ще сюрприз? – не зрозуміла жінка. Марина швидко пройшла на кухню і застигла, побачивши “сюрприз”, який приготувала їй Ірина
– Не заміжнім подругам нічого робити у твоєму домі, – завжди говорила Марині бабуся. – Якщо є такі, значить, треба спілкуватися на відстані і душу не розкривати, щоб потім плакати […]
Іра прокинулася від співу сусідського півня. – От же ж! – подумала вона. – Вічно йому не спиться… Птах замовк, але сон уже не повертався. Іра покрутилася і встала хоч і не хотілося. Треба ж займатися господарством! Вмиватися крижаною водою вона звикла. А ось мити посуд – ні. Її тітка в селі, в якої вона гостювала, гарячої води не мала. Будинок старенький, але Іра його любила. Дід ще будував, і тут пройшло дитинство її батька й тітки Віри. Іра вийшла в сад і зірвала яблучко на сніданок. Раптом почувся якийсь дивний звук. Іра глянула на траву й застигла від побаченого
Іра прокинулася від співу сусідського півня. От же ж! Вічно йому не спиться… Набридливий птах замовк, але сон уже не повертався. Іра покрутилася на кушетці, почавши відчувати те, що раніше […]
Микола приїхав з риболовлі. Іра зустріла коханого з усмішкою. – Ну, давай посмажимо рибку? – Микола вивалив рибу у мийку. – Я почищу, а ти посмажиш. – Ох і запах! – Іра зітхнула, нахиляючись до духовки. – Слухай, я поговорити з тобою хочу… – Давай, – Микола вже засукав рукава. – Зараз тільки почищу рибу… – Ти ж на вихідних вільний? – запитала Іра вже за столом. – Познайомити тебе хочу з батьками. І ще з деким… – А з ким же ж іще? – здивувався Микола. Ірина мовчала, чомусь не наважуючись продовжити розмову. Микола дивився на кохану, не розуміючи, що ж вона приховує
– Ну ти як, братику, що думаєш з приводу своєї Іринки? Одружуватися плануєш? – Олег на мить обернувся на свого друга, що сидів поруч, а потім повернувся, щоб продовжити дивитися […]
Ганна з чоловіком приїхали в гості до свекрухи. – Ой, радість яка, мої рідні приїхали! Які молодці! Давайте за стіл! – Тетяна Андріївна бігала з коридору на кухню, не знаючи, за що взятися. – Мамо, ми не надовго. В санаторій їхали, вирішили й тебе відвідати, – сказав Ігор. – Сідайте хоч чаю попʼєте, а я приготую щось зараз швиденько, – ще більше заметушилася Тетяна Андріївна. Свекруха поставила перед Ганною чашки і відчинила холодильник, щоб дістати якісь банки. Ганна глянула на чашки, потім заглянула в холодильник і…аж рота відкрила від побаченого
— Ой, радість яка, мої рідні приїхали! Які молодці! Давайте за стіл! — мама метушилася, бігала з коридору на кухню, не знаючи, за що взятися. Ганна бачила Тетяну Андріївну до […]
– Вася заходить. Що йому робити в порожньому будинку? Та і я одна. Сидимо, розмовляємо, то подивимося новини, то чайку поп’ємо. Все ж таки не сумно. А потім Василь господарською рукою поправив Надії огорожу та взявся за ремонт лазні. Колоди у фундаменті будівлі знатно підгнили. Але ставити новий зруб було дорого.
– Мамо, Вадим так і не дзвонив тобі? – Запитувала жінка років сорока у матері. …Марина зайшла відвідати матір. Жили вони в одному селищі, але так сталося, що частіше дзвонили. […]
— Вставай, сонько старе! Ранок добрий настав. Скоро сонечко по боках припікати почне, а ти все вилежуєшся! Чи забула, який день сьогодні? Онуки з правнуками приїдуть, а ти хропеш на всю хату! Дід жартівливо бурчав, а бабуся так само жартівливо обурювалася, мовляв, хто це старий тут? Сам он на скільки за мене старший? Майже на десять років
Немолоді вже були старенькі Семенюки, а все чогось метушилися. Зроду на місці не посидять, і не дивіться, що ногами вже ослабли, та в руках колишньої сили немає. Тут приладнати, там […]
– Серйозно? Ти просиш мене посидіти з твоєю дочкою? Сергію, ти нічого не переплутав?
Батьки Василини розлучилися, коли їй виповнилося дванадцять. На жаль, це не було мирне розлучення, коли двоє дорослих зуміли домовитися. Ні, це було класичне розлучення з взаємними докорами, сварками та сльозами. […]