Рубрика: Людина
Я живу зразу з двома жінками, з дружиною та kоханкою. Ось до чого це призвело
У моєї приятельки почалися неnриємності в сім’ї. Її улюблений чоловік, для якого вона висмикне з рота у своїх же дітей шматок хліба, щоб віддати йому, якого вона завжди відпускала по […]
«А моя маkаkа у тещі підлоги драїmь!» — реготав він на корпоративі. Але вдома на нього чекав зовсім інший сюрприз…
Корпоративний вечір для Вадима почався на відмінно: до Нового року лишились лічені дні, премія вже в кишені, довкола — гамір, веселощі, дзвін келихів і жвава музика. Він був душею компанії […]
— Рита, ти що, знову щось розбила? — запитувала у племінниці Христина, почувши дзвін скла на кухні. — Візьми віник, будь ласка, акуратно збери осколки на совок і викинь їх у сміттєве відро. Ти в капцях? — Не буду! — відповідала тітці Маргарита, одразу вибігаючи з кухні. — Сама прибери, я грати піду! Василя племінниця відверто дратувала, поруч з Маргаритою чоловік не витримував і п’яти хвилин: — Я б на місці Льоньки більше уваги приділяв тому, як Лера дочку виховує. Ти подивися, яка принцеса — це не буду, це не хочу. Намучиться сестричка з нею. Христе, може, ми її додому відправимо? Нехай там командує!
— Лера, твоя дочка краде у нас гроші, — сказала невістці Христина. — Я особисто вчора її з моїм гаманцем у руках спіймала. Вибач, але більше я її у себе […]
– Ігор! – Людмила кинула мітлу, якою підмітала листя й побігла до свого чоловіка. Жінка обійняла його. Ігор не одразу, але теж обійняв дружину. – Додому ходіть, обіймаються вони, – чомусь незадоволено сказав їхній син Петро, який приїхав разом з батьком. Вони зайшли в квартиру. Людмила крутилася на кухні, гриміла тарілками, кухлями. Ігор сидів і мовчав. – Мамо, та сядь ти, – сказав Петро. Але Людмила не зупинялася. – Батько був у іншої жінки, – раптом сказав син. Людмила застигла від несподіванки. – Яка ще інша? Що відбувається, Ігорю? – вона не розуміла, що відбувається
– Що там твій? Не пише, не дзвонить? – Ні, Віро, ні на дев’ять днів, ні на сороковий звісточки не подав, – жартувала Люда, поправляючи робочий фартух. – Загуляв, виходить, […]
Олег повернувся з роботи не в настрої. – Коханий, що сталося? – захвилювалася Катя. – Нічого! – відмахнувся Олег. – Давай вечеряти! Я дуже голодний. Дружина швидко розігріла борщ. – Знову борщ? Вже третій день поспіль! – скривився Олег сідаючи за стіл. – Я свіжий зварила! Не було часу щось видумувати, – пояснила Катя. – Так він ще й не смачний! – вигукну Олег, спробувавши ложку. Каті було прикро чути таке, сльози накотилися на її очі, і вона вийшла в кімнату. – Значить борщ мій тобі не подобається! – сказала сама до себе Катя, як раптом в голові у неї виник несподіваний план
– Катю, я завтра їду на рибалку і це не обговорюється! – ображено вигукнув Олег. – Ах так! Ну, їдь! – З обуренням відповіла йому дружина. – Тільки потім не […]
Ганна сиділа на лавці та читала книгу, коли поряд підсіла якась жінка. – Я розумію, що відволікаю вас, – раптом сказала незнайомка. – Але можна задати питання? – Запитуйте, – Ганна сподівалася, що жінка скоро піде. – Як ви ставитеся до дружин, які знаходячись на межі розлучення, народжують дітей тільки для того, щоб втримати чоловіка біля себе, – запитала співрозмовниця. – Народжувати дитину тільки для того, щоб чоловік залишився з тобою? Це безглуздо, – коротко відповіла Ганна. – Ну, тоді чому ти зробила таку безглузду річ? – несподівано вигукнула жінка. – Ви про що? – Ганна здивовано дивилася на незнайомку, нічого не розуміючи
– Ну нарешті встановили новий дитячий майданчик! На лаву поруч із Ганною присіла елегантна дама. На вигляд їй можна було дати тридцять п’ять років, але насправді могло бути і на […]
– Ілля, нарешті ти прийшов! – радісно зустрічала чоловіка Зоя. – Я таку квартирку нам знайшла. Прямо все, як ми мріяли… – Постривай ще, Зоє, з квартирою, – сказав Ілля. – А чого чекати? – здивувалася Зоя. – Така квартира швидко піде… – Краще давай їсти, – Ілля сів за кухонний стіл. Зоя дістала тарілку, відкрила сковорідку і застигла над нею з ложкою. – Ти що, передумав купувати квартиру? – вона різко обернулася до чоловіка. – Грошей нема, – тихо сказав Ілля. – Як?! – Зоя сіла на стілець з порожньою тарілкою і ложкою в руках, і подивилася на чоловіка. Вона не розуміла, що відбувається
Іван притримав двері в ресторан, пропускаючи свою дружину вперед. Двері за ними плавно зачинилися, стишивши ритм музики і шум голосів. Вдалині виднілося яскраве світло міста, а через темряву до нього […]
У Ганни не стало чоловіка Павла. Багато односельчан прийшли провести його в останню путь. – Ой, сором який! – шепотіла сусідка Ганни, Тамара. – Хіба ж так можна?! Грішно, їй-Богу, грішно. Жив усе життя Павло, при дружині ненагодований і не доглянутий, та так і пішов у засвіти… Жаль, хороший був мужик… – І не говори, Тамарко, і не говори, – відповідала їй Олена. – Ох же ж і Ганна… Аж раптом до них підійшла сестра Ганни, Наталя. – І що це ми ту таке говоримо?! – єхидно запитала вона. – Що вже не подобається?! Жінка застигли від несподіванки
У Ганни не стало чоловіка Павла. Багато односельчан прийшли провести його в останню путь. – Ой, сором же ж який! – шепотіла сусідка Ганни, Тамара. – Хіба ж так можна? […]
У Таїсії Петрівни був день народження. Старенька, як завжди, зібралася вранці вийти на подвірʼя біля свого будинку. Біля під’їзду вже зібралися сусіди з дітьми і чекали її. Всі вони загадково посміхалися… Коли Таїсія Петрівна вийшла на вулицю, її почали голосно вітати. Старенькій подарували великий торт. – Але це ще не все! – сказав хлопчик Володя. Він повів зворушену Таїсію Петрівну до клумби. – Ось, це вам! – урочисто оголосив він. На очах у Таїсії Петрівни раптом з’явилися сльози. Старенька глянула на подарунок і руками сплеснула від несподіванки
Таїсія Петрівна з сумом дивилася у вікно. Вітер ніс сірі хмари, і здавалося, що вони ось-ось зачеплять високі тополі в провулку. Її кіт незворушно муркотів на стільці біля господині, розлігшись […]
Мирослава відкрила кришку і зазирнула в каструлю, яка стояла на плиті. Жінка застигла від побаченого. Вона була порожня… – Вікторе! – гукнула Мирослава свого чоловіка. – Вчора залишалися котлети в каструлі. Десь десять штук. Ти їх не перекладав нікуди? Чоловік зайшов на кухню і теж зазирнув у каструлю. – Дивно, – пробурмотів він. – Наш син не зміг би їх всі зʼїсти. А котлет багато було… Мирослава задумливо подивилася на чоловіка. – Ти що нічого не зрозуміла?! – раптом запитав Віктор. – А що я мала зрозуміти? – Мирослава здивовано дивилася на чоловіка, не розуміючи, про що той говорить
Мирослава відкрила кришку і зазирнула в каструлю, яка стояла на плиті. Жінка застигла від побаченого. Вона була порожня… – Вікторе! – гукнула Мирослава свого чоловіка. – Вчора залишалися ще котлети […]