Рубрика: Людина
— Миколо, а що це за мода така — нічого не розповідати, все приховувати? Я в молодості свекрусі все доповідала! — Може, і не треба було, — буркнув чоловік з-за газети. — Як не треба? Родина повинна бути дружною! А вони як чужі
Валентина вважала себе зразковою свекрухою. Вона ніколи не втручалася у справи молодих, просто цікавилася. А що тут поганого? Рідна ж родина! Коли син Олександр одружився з Аліною, жінка щиро раділа. […]
Димко рвонув було до лавочки, де залишив свого сталевого коня, але ще не добігши до неї, вже зрозумів, що велосипеда там немає. Він оббіг двір, зазирнув у всі затишні куточки, вирішивши, що хтось, вирішивши над ним пожартувати, просто сховав велосипед. Але й ця пробіжка успіхом не увінчалася
— Димко! Іди сюди, шибеник! Гайда з нами футбол! — Я?! — Димко навіть трохи отетерів від такої перспективи. — А, можна?! Діма кинув свій велосипед, у якого вкотре злетів […]
Ось уже 14 років я заміжня за Костею. Він чудовий чоловік: надійний, дбайливий, завжди був поруч у важкі моменти. Одним з найважчих був день мого першого весілля. До Кості я полягала в серйозних стосунках з Назаром і була закохана в нього по вуха.
Ось уже 14 років я заміжня за Костею. Він чудовий чоловік: надійний, дбайливий, завжди був поруч у важкі моменти. Одним з найважчих був день мого першого весілля. До Кості я […]
Ми приїхали і побачили дуже стару хату, вона була в жахливому стані. Поруч дві стайні. Лише уявіть Ліда Михайлівна досі тримала корову й курей, а ще власний город
Коли син привів Надю – я так здивувалась. Зовсім проста дівчина, така скромна в дешевому старому одязі, наче з секонд-хенду. А ми все ж міські люди, не багатії, та й […]
Ти щаслива, Надь? – якось спитала подруга, коли діти спали, а Петро лагодив паркан. – Та як сказати… – відповіла Надя. – Усе просто, без особливостей. Але ж спокійно. А що ще треба? Лариса тільки усміхнулась. Тоді Надя не надала цьому значення. Минав час. Надя не помічала, як Лариса стала постійним гостем у їхньому домі. То пиріг принесе, то раптом зайде з новинами села, то попроситься переночувати, бо «вдома темно й страшно»
Надія і Лариса дружили, здається, ще з перших класів. Разом гралися в класики, разом ходили до школи, разом закохувались і розчаровувались. Усе село знало: “де Надя, там і Лариса”. Навіть […]
– Я тобі нічого не винен, тому маю право сам вирішувати, як мені жити далі! Збирай валізи, і на вихід! – Заявив Валентині чоловік після двадцяти семи років спільного життя
– Я тобі нічого не винен, тому маю право сам вирішувати, як мені жити далі, – заявив Валентині чоловік. – Не винен? Двадцять сім років я готувала для тебе, прала […]
Просто обслуговуй гостей! — після цих слів чоловіка я виставила рахунок за п’ятнадцять років «кохання»…
— Просто обслуговуй гостей! — після цих слів чоловіка я виставила рахунок за п’ятнадцять років «кохання»… Знаєте, скільки коштує бути ідеальною дружиною? Я порахувала. До копійки. Коли озвучила суму гостям […]
— Все майже, про що мріяла, у мене є, — каже Ліза. — От реально, все, чого хотіла у двадцять: затишна квартира, робота, яка не дратує, і кіт, який муркоче на дивані
— Все майже, про що мріяла, у мене є, — каже Ліза. — От реально, все, чого хотіла у двадцять: затишна квартира, робота, яка не дратує, і кіт, який муркоче […]
Чи варто прощати чоловіка, який повернувся з вибаченням: як продовжити жити без нього?
Варто пробачити чоловіка, який повернувся з повинною головою? Я не хочу жити так, як зараз, але й повертатися до нього не готова. Ми з Олегом прожили у шлюбі чотирнадцять років. […]
На весілля доньки Зоя Костянтинівна розщедрилася, подарувала цілих п’ятдесят тисяч. Світлана й цьому була рада — вона взагалі не звикла щось вимагати у батьків.Щоправда, через пару днів Зоя Костянтинівна зателефонувала доньці й попросила повернути половину:— Світлано, Сергію терміново потрібні двадцять п’ять тисяч. Ти ж знаєш, що хлопець навчається, йому треба письмову роботу замовити. Сам він не встигає її зробити.
— Ми квартиру на Сергія переписали одразу ж, як ти вийшла заміж, — повідомила доньці Зоя Костянтинівна. — Ми з батьком порадилися й вирішили, що дачу теж залишимо синові. Світлано, […]