Рубрика: Людина
Тані на мить здалося, що вона помилилася квартирою. Але знайомий вигляд передпокою, та її речі біля дзеркала говорили про інше. – Тетяна, я тут живу. – Виходить, ти живеш у моїй квартирі. Можеш збирати речі, – вона зникла у найближчій кімнаті.
– Вітю, у нас гості? – Таня прийшла після довгого робочого дня додому, на порозі стояло чуже взуття, з кімнати долинали жіночі голоси. Замість чоловіка до передпокою вийшла жінка. – […]
Квартира Галини Матвіївни була у жахливому стані. Облізлі шпалери, пил, бруд. Але Аліна не здавалася. Вона відмила кожен закуток, поклеїла дешеві шпалери, купила найпростіші меблі. Коли Галину Матвіївну привезли, вона заплакала.
– У цій родині двічі те саме не подають! – гаркнув Аркадій Степанович, жбурляючи тарілку з супом на підлогу. Порцеляна розлетілася на дрібні уламки, бризки супу залишилися на стінах і […]
Вони вийшли з кухні, а Катерина залишилася сидіти за столом. Їй самій було огидно, що не стрималася, завела цю безглузду розмову. Вона встала, зібрала зі столу тарілки і стала мити посуд. Це завжди її заспокоювало. За кілька хвилин грюкнули вхідні двері, потім у кухню увійшла Ліза, опустилася на стілець, подивилася на матір із викликом.
Катерина увійшла до квартири, кинула ключі на тумбочку, поставила поруч сумочку і почала розстібати пальто. Із глибини квартири долинув чи то шерех, чи то шепіт, причому чоловічий. Катерина завмерла і […]
– Самі об’їдаєтеся, а моїй дитині не можна навіть бутерброд замовити? – Обурилася сестра чоловіка
– День народження відзначатимемо у ресторані, – попередила Даша маму, – тільки ти сильно не готуйся, будуть найближчі. Ми запросили батьків Діми та тебе. – Доню я досі не збагну, […]
Ви хочете сказати, що малі діти за годину у вас з’їли 10 літрів смородини, – незадоволено сказала невістка свекрусі. – Та вони всі кущі обірвали, я тепер не знаю з чого варення на зиму варитиму, – сумно мати відповіла. Наступного дня Петро з дружиною поїхали на ринок і купили мамі відро ягід, але цим не закінчилося все
Минулого року Ольга Павлівна довго просила сина Петра привезти до неї на дачу онуків. – Хай хоча б два дні в мене побудуть, а то я і так їх майже […]
— Що ви хочете?! — напружилася Тетяна. — Пирогів. — Я нові замовлення не беру. Все зайнято. — Мені й не треба замовлення. Мені треба по-своєму, по родинному. Стільки часу ми з тобою в одному будинку прожили, та й гості мої тебе добре знають
— Ну хто ж такі пироги робить? Подивися, яке тісто товсте! А начинки пошкодувала! — Людмила Григорівна розламала пиріжок, скривилася і недбало кинула на тарілку. — Та годі тобі, Людо! […]
Я не чекала цього від Станіслава. А ще менше — від себе. Наші стосунки з його матір’ю завжди були натягнутими. Але після однієї історії, що трапилась серед буднів і бурячків, я почала бачити її зовсім інакше. І так, я тепер дзвоню їй. Часто. Добровільно. І навіть іноді — з усмішкою. Все почалося з банки маринованих огірків і одного дзвінка, який я не повинна була брати. Але взяла. І, о чудо, не пожалкувала
Я не чекала цього від Станіслава. А ще менше — від себе. Наші стосунки з його матір’ю завжди були натягнутими. Але після однієї історії, що трапилась серед буднів і бурячків, […]
Лариса запросила приятельку Аллу з’їздити з нею на дачу в село. – Треба якось перезавантажитись! – пояснила вона. – Розслабитися. Складеш мені компанію? – Звісно! – погодилася Алла. – Сто років на природу не їздила! Вони сиділи в альтанці, обвитій зеленню й душевно балакали ні про що. Раптом задоволена гостя замріяно сказала: – Добре у тебе тут, Ларисо! А я ось мрію про свою хатину в селі, але не наважуюся придбати… – Добре?! – брови Лариси поповзли вгору. – Ти цей будинок бачила?! Тільки мої старі могли таке купити. – Які старі? – Алла не зрозуміла про що це подруга говорить
– Віро, я тут подумала: а давай дачу на двох купимо, – запропонувала Лідія. – Дачу? – Здивувалася та, – це ж скільки грошей треба? Та й куди вона нам? […]
Микола приїхав із заробітків в своє рідне село. Мати, побачивши його у вікно, заохала і голосно стала кликати батька. Микола поставив сумки й присів на ґанку. Мати вже обіймала його, коли вийшов батько. – Ану-но, дай і мені сина обійняти! – сказав він. Чоловіки обійнялися. – Ну, ось ти і вдома, синку! Слава Богу, – зітхнув батько. – Наїздився вже надіюсь ти по закордонах? Всіх грошей не заробиш… Микола відкрив сумку і почав діставати подарунки батькам. Нарешті він дістав якийсь невеликий згорток. – Що це? – здивовано запитала мати. Вона розгорнула пакунок і ахнула від несподіванки
Микола приїхав із заробітків в своє рідне село. Настрій був святковим. У весняному повітрі чулися аромати перших листочків, що виблискували на сонці. Від кульбаб всі поля були золотистими. Микола йшов […]
Лілія познайомилася з Іллею на роботі. Побачила – і одразу закохалася! Невдовзі вони стали жити разом. Пройшло чотири місяці і Лілія розуміла, що ці стосунки потрібні тільки їй… Іноді Ілля не приходив ночувати, на запитання, де був, відповідав: – З друзями. Я втомився, іноді треба змінити обстановку. Лілія закривала на все очі. – Не важливо, що не прийшов ночувати, – втішала себе вона. – Важливо, що він до мене таки повернувся… Лілія завагітніла. – Я йду, – сказав одного разу Ілля, збираючи речі. – Ілля, а як же наша дитина?! – ахнула жінка. Вона не розуміла, що відбувається
Новонароджений не галасував. Молода мати байдуже стежила за діями лікаря. – Ви хочете подивитись на малюка? – запитав лікар. – Я хочу попередити вас про дещо… – Ні, зовсім не […]