Рубрика: Людина
– Нормальний шлюб у нас був, не знаю, що її не влаштувало, – жаліється Володимир всім нашим спільним знайомим і родичам. Нормальний. Як у всіх. Квартира від бабусі, однокімнатна. Ремонт зробили лише 10 років тому. Робота у Вови є. Така зарплата, як у Вови, на дорозі, знаєте, не валяється. Наче улюблений холодильник покинув Володю. Разом із каструлею борщу, який завжди стояв за білими дверцятами. Разом із їжею, яка сама собою з’являлася на полицях. Разом із пиріжками, які десятками пеклися в духовці, наповнюючи ароматом здобного тіста всю квартиру, а потім ще день-другий лежали в кошику на столі і Володя їх під’їдав. Не стало мого дядька. У спадок він залишив мені квартиру
– Нормальний шлюб у нас був, не знаю, що її не влаштувало, – жаліється Володимир всім нашим спільним знайомим і родичам. Нормальний. Як у всіх. Квартира від бабусі, однокімнатна. Ремонт […]
Їдучи додому в автобусі, я раптом уявила себе власницею маленької, затишної квартирки. Виявляється, грошей на це вистачало. Ідея жити окремо від доньки та зятя здалася мені такою привабливою! Адже власний куточок – це так незалежно. Повернувшись додому, настрій швидко зник, коли невістка заговорила про гроші.
– До кінця місяця ще поживеш у нас, а далі збирайся, – каже мені Анна, дочка синьйора Роберто, якого я доглядала останніх три роки. Літнього італійця не стало тиждень тому. […]
Нам так з Павлом треба вже було ремонт в квартирі робити – аж кричало. Але замісіть грошей завжди дірки в кишенях, бо все на життя витрачалося. Вирішили ми старанно збирати і відкладати.Забігла до нас на вечерю свекруха, побачила мої заготовки і зчинила крик: «Ти мого синочка з морозилки годуєш? Тут же смаку ніякого немає, краще свіженьке!” Тоді я просто при ній дістала курочку, томатний соус, варену картоплю, тушковані овочі і швидко зварганила вечерю – пальчики оближеш. Жодних магазинних напівфабрикатів, все своє. Але свекруха все одно дивилася в тарілку з певною підозрою
Нам так з Павлом треба вже було ремонт в квартирі робити – аж кричало. Але замісіть грошей завжди дірки в кишенях, бо все на життя витрачалося. Вирішили ми старанно збирати […]
Дочці своїй я нічого не шкодувала, вона могла витрачати мої заробітчанські гроші на все, що їм було потрібно, але в межах розумного, звичайно. Та я сподівалася, що Тетяна розуміє, що я не можу бути вічно заробітчанкою, тому бережно відноситься до грошей. Так я думала, поки не приїхала додому і не побачила, що сховок пустий. Я хотіла дітям сина на Миколая зробити цінні подарунки, адже я їм ніколи нічого не давала. Заглянула у сховок, щоб взяти звідти гроші, і присіла від несподіванки, бо там було всього-навсього 500 євро
– Тут лише 500 євро. Донечко, а де гроші? Ти їх кудись переставила? – питаю я із здивуванням свою дочку. – Мамо, ти що, приїхала гроші рахувати чи нас побачити? […]
Олексій з Тетяною поверталися додому з магазину, із важкими пакетами у руках. – Фух, ледве донесли, – важко зітхнула жінка, зайшовши в коридор. – Це точно, – погодився чоловік і відніс пакети на кухню. – Я зараз розберу продукти і приготую вечерю, – сказала Таня, і пішла на кухню. Олексій попрямував у ванну. Тільки-но вийшов в коридор, як його зупинила дружина. – Олексію! Ти це бачив? – вигукнула Таня. – Що бачив? – запитав він. Дружина стояла за столом і тримала в руках записку. – Це що? – не зрозумів чоловік. Олексій взяв записку, прочитав її і остовпів від прочитаного
– Олексію! Ти це бачив? Як це розуміти? Наперед попередити не можна було? – Іду. Ну, що там ще сталося? – сорокарічний чоловік роззувся і з сумками зайшов на кухню. […]
Андрій запросив свою кохану Валю погуляти в парку. Чоловік виглядав якось дивно, ніби щось не наважувався їй сказати… – Все гаразд? – першою запитала Валя. – Так… – збентежено пробурмотів Андрій. – Мабуть, Валю, я вирішив одружитися! – Це тепер так модно робити пропозицію?! – засміялася Валя. Вона вирішила, що Андрій просто не знав, як заговорити з нею про весілля. А вона ж була тільки рада з ним одружитися! – Пропозиція? – раптом перепитав Андрій. – О, Господи! Та ти не зрозуміла… Я не на тобі одружуюся! Валя застигла. Вона дивилася на Андрія і не могла нічого зрозуміти
Вони познайомилися так кумедно… Валя йшла між рядами у кінотеатрі, зашпорталася і приземлилася прямо на коліна Андрія. Вони разом посміялися і швидко зам’яли цю курйозну ситуацію, а оскільки вона прийшла […]
— Я піду чайник поставлю, – несподівано мирно сказала Наталка. — Не треба чайник, – Марина різко встала. – Ви не зрозуміли? Нам з’їжджати треба. Завтра! Господиня квартири попередила – якщо затримаємо оплату ще на день, речі на вулицю виставить. — І куди ви всі речі повезете? – практично запитала Олена Павлівна. – На дачу? Там же холод собачий, опалення немає. — Є грубка, – вперто сказала Марина. – І електрообігрівачі купимо. — На які гроші? – хмикнула Наталя з кухні. — Знайдемо! Діма підробіток шукає, я… я теж що-небудь придумаю
— Не зрозуміла? А хто це вирішив, що ви там жити будете? Ви в кого дозвіл питали? – здивовано дивилася на невістку свекруха. — Ми переїжджаємо на вашу дачу – […]
Тетяна одягла красиву сукню, зробила легкий макіяж. – Ну, ти скоро? – сказав Михайло, заглянувши в кімнату до дружини. – Вже біжу! – Тетяна ще раз оглянула себе в дзеркало і залишилася задоволена. Сьогодні вони з чоловіком ідуть в гості до сусідів, святкувати Новий Рік. Тетяна забігла на кухню, взяла тарілку з своїми фірмовими рулетками із шинкою, і вискочила з квартири. За декілька секунд подружжя дзвонило у двері квартири сусідів. – О, це ви! Заходьте! – усміхнулася господиня квартири, відкривши двері. Тетяна та Михайло зайшли в квартиру, пройшли в кімнату до святкового столу і… заціпеніли від побаченого
– Нас сусіди знову до себе на Новий Рік запрошують, – сказав Михайло дружині. – Я зустрів біля ліфта Володимира, то він мене й порадував цією новиною. – І що […]
Оксана з чоловіком Миколою та донечкою Аліною, святкували новий рік. Прийшли і батьки Миколи. Всі сіли за стіл, як раптом сталося несподіване. – Мамо, а де той чоловік, до якого ми ходимо потайки від тата?! – раптом голосно запитала маленька Аліна. У кімнаті миттю запала тиша, і родичі здивовано подивилися на Оксану. – Люба, про що ти говориш? – ніяково посміхнулася жінка. – Ми нікуди потайки не ходили. Ти, напевно, мала на увазі тітку Олю і дядька Дмитра? Так вони вдома святкують… – Я говорю про дядька Федька! – заявила Аліна. – Мама завжди ходить до нього, коли тато на роботі. Родичі застигли від почутого
– Аліно, сонечко, пограйся у дворі з Джеком, поки я у справах сходжу, – ласкавим голосом звернулася Оксана до п’ятирічної доньки. – А ти куди, мамо? – з цікавістю спитала […]
Світлана залишила дітей із своєю зовицею, а сама вирушила по справах у інше місто. Тільки в автобусі жінка зрозуміла, що забула документи забула. – Доведеться повертатися назад, – важко зітхнула вона. Світлана повернулася додому, зайшла в свій підʼїзд, піднялася до квартири. У під’їзді пахло смаженою цибулею та чимось солодким. – Невже Оленка пироги пече, чи що? – подумала Світлана, піднімаючись сходами. Світлана тихенько відчинила двері своєї квартири, зайшла в коридор і застигла від побаченого
Світлана няньчилась із близнюками на руках. – Олексій, ну коли ти підійдеш вже! – гукнула вона чоловікові. Їй Богу, хто з них хотів велику родину? Вона взагалі думала до 30 […]