Рубрика: Людина
– Це моя мама! Змирись, вона житиме з нами! – 25 років я чудово жила з чоловіком, та вмить все змінилося
Я завжди поважала батьків чоловіка, та ще до весілля сказала Іллі, що жити з ними не буду. І ми наче домовились, адже тоді обидвоє мріяли переїхати з села до міста. […]
Петро розгубився, але швидко взяв себе в руки. Замість того, щоб піднімати крики на порозі, він запросив жінку до себе додому, аби уникнути зайвих пліток
Петро саме витягував білизну з пральної машинки, коли почув гучний стукіт у двері. Він пробурчав собі під ніс: – Кого ще принесло з самого ранку? Знову сусід, мабуть, по гроші […]
– Дмитре… – почала було Сніжана, поправляючи ідеально вкладене волосся. – Ти ж знаєш, як мені було важко після розлучення з Ігорем! А потім ця історія з Максимом… Я просто не можу зараз працювати, мені потрібен час, щоб прийти до тями…– Час?! – Дмитро гірко засміявся. – Тобі тридцять років! Скільки ще часу тобі потрібно, щоб «прийти до тями»? Я у твоєму віці вже…
– Як ти можеш так вчиняти?! – обурений голос Дмитра луною рознісся просторою кухнею нової квартири, відбиваючись від порожніх стін і нещодавно поклеєних шпалер. – Це вже друга! Друга квартира, […]
Тетяна повернулася додому з роботи, на кухні на неї чекав чоловік. – Михайле, щось сталося? – запитала дружина, помітивши, що він явно чимось не задоволений. – Ніби ти не знаєш, що сталося! – обурено кинув Михайло. – У тебе на роботі проблеми? – припустила жінка. – На роботі у мене все чудово! А ось вдома ні, – уїдливо пояснив чоловік. – А що не так у нас вдома? – поцікавилася Тетяна. – У нас вдома твоя сестра! Ти хоч розумієш, що вона зробила?! – раптом вигукнув Михайло. – Ілона? А до чого тут Ілона? – Тетяна здивовано дивилася на чоловіка, не розуміючи, що відбувається
– Це вже нахабство, Таня. Я не жадібний, ти ж знаєш. Але вони вже четвертий вечір приходять до нас, з’їдають все дощенту, ще й додому беруть і йдуть. Хоч би […]
Коли я росла, я ніколи не уявляла себе у ролі традиційної дружини та матері. Я мріяла стати моделлю. Однак у моєї мами були інші плани на мій рахунок.
«І я житиму з тобою вічно, бо зарплати медсестри не вистачить на квартиру», – відповіла я. «Тоді стань вчителем! Їх поважають та часто дарують щедрі подарунки”, – запропонувала вона. «Зарплата […]
— Ну що? Будете орендувати? — А чому здають? — уточнили Фесенки, вони нічого не підозрювали, будинок їм сподобався. — Господиня вирішила підзаробити. Їй будинок не потрібен, вона в родичів зараз гостює. — А… Ну, ми обговоримо… подумаємо… — сказала Олеся, відводячи друзів убік
— Мамо, як ти могла пообіцяти будинок тітці Віці?! — Олеся в шоці дивилася на матір, Дарину Іванівну, й не знала, плакати чи сміятися. – Ми вже виклали оголошення про […]
— Я тут пробуду 3 повні дні, – зателефонувала я, коли приїхала до столиці, – а на 4-й день я рано вранці поїду. Коли зручно побачитися? — Ой, давай завтра, – каже, – сьогодні я на стрижку і фарбування волосся записана, не можу відкласти. Салон дуже престижний, я за місяць записувалася, вже вибач, а завтра ввечері чекаю, набери мені тільки
— Що ж ти ніколи в гості не приїдеш? – дорікнула мені Оля телефоном, коли я їй зателефонувала, щоб привітати з іменинами, – Ти взагалі в Києві буваєш? У Києві […]
Інна подзвонила до своєї подруги. – Віро, привіт, – привіталася вона. – Слухай, у мене до тебе буде прохання! – Привіт, Інно. Залюбки допоможу, чим зможу, – весело відповіла Віра. – Завтра у мого Бориса памʼятник ставити будуть. Ти б не могла поїхати зі мною? – попросила Інна. – Добре, без проблем, – погодилася Віра, до кінця не розуміючи, чим вона допоможе у такій ситуації. Наступного дня Інна заїхала по Віру, і подруги вирушили на цвинтар. Вони підійшли до могилки чоловіка Інни і…остовпіли від побаченого
Інна завжди була певна, що все в житті встигне. Тому спочатку вчилася, потім кар’єру робила, потім, коли виповнилося сорок, вирішила особистим життям зайнятися. Вона й раніше ним займалася, але якось […]
– Ти мені поясни, а якого милого твоя мама не їде до себе додому?
–Кать, це, – Толик м’явся, переступаючи з ноги на ногу, – загалом це… -Що? У сауну з чоловіками сходити хочеш? Ні, – Толик похитав головою… -А що? На риболовлю? -Та […]
Чоловіка так вже те вчепило, що він не міг спати. – Та я для них все життя старався, а вони не хочуть мені помогти город засадити?, – крутився поночі і буркотів. Я вже дітям сама телефонувала. Що в тата серце, хай вони подумають та приїдуть
Цього року діти вже нам так наговорили, так нам наказували аби ми на них не розраховували, щоб тільки грядку картоплі посадили і все, бо вони брати не будуть і робити […]