Рубрика: Людина
— Негідник, – кричала на зятя мати Лери. – Виставив із дому дружину і сина! Негідник! Кинути дитину дворічну, як так можна? Совісті немає. Ой, не бреши, через те, що дружина не готує або щось по дому не робить, не розлучаються
— Річ навіть не в готуванні, хоча Лера взагалі вдома нічого не робить, – каже Ольга Дмитрівна. – Річ у байдужому ставленні до сім’ї та чоловіка взагалі. Ну так, з […]
«Ольго! Знову ви?! Та що ж це таке? Де ваші чоловіки? Чому ви їх не посилаєте в магазин?» «Рух – життя!» – несподівано для себе відповіла Оля, сусід спритно підняв жінку і знову, як і минулого разу, практично дотягнув її до квартири
Ольга Іванівна вийшла з дому в магазин. Вона була вже в інтелігентному віці, і похід у магазин був для неї великою подією. Їй доводилося надягати цілу амуніцію, включно з білизною […]
– Ти що, грошей з мене за ремонт машини вирішив взяти? – здивувався дядько Андрій. – Ну ти й зухвалий! Сам у розкоші купаєшся, а за копійку вдавитися готовий! Ти взагалі у своєму розумі? Ти знаєш, що у нас у селищі й роботи немає, і зарплати невеликі…
– Оце так, синку, перед усією ріднею нас зганьбив! Як тепер у вічі родичам дивитися?! – голосила Наталя Львівна телефоном. – Мамо, та нічого такого я не зробив… – вкотре […]
На схилі своїх років Ігор був спокійний, бо знав, що у нього є діти, яким він не байдужий. А це – найголовніше в житті – знати, що ти потрібний. Значить, життя пройшло не марно…
Ігор стояв на порозі старого будинку своєї бабусі. У руках у нього був конверт зі своїми заощадженнями за кілька років. Хлопець збирав гроші на новий ноутбук для роботи, та на […]
Загалом, моя голландська історія — це було дорого й боляче, проте багато в чому “вправило мені мізки”. Тепер мені подобається українська неідеальність.
У Нідерландах я рік не відвідувала перукарні. Тому що дорого й лячно. Так, мені казали шукати турецьких або український майстрів. Але гроші я носила ветеринарам чи платила якісь штрафи. Зазвичай […]
Коли я познайомилася з Олегом, то вже була розлучена, мала дитину. Олег особливо не купував мені квітів та подарунків, а одного разу ми з ним зайшли до магазину і він сказав, що я можу вибрати собі якісь продукти, він розрахується сам
Я, мабуть, не одна така. Покинута матір-одиначка. Василь залишив мене, коли Віці було всього 2 рочки. Сказав, що знайшов більш достойну кандидатуру, а я вже його минуле. Зі мною він […]
– Будинок у тебе – майже особняк! А у нас з Оленою – двокімнатна з пліснявою! Своїм рідним допомогти не хочеш? – Видав дядько Микола
– Ти змінилася, Кіро! Ми взагалі не впізнаємо тебе! Кіра стояла, притулившись до одвірка, схрестивши руки. Вона дивилася на тітку Олену спокійно, навіть холодно. Хоча всередині вже починало поколювати: праведна […]
– Поки ти живеш у цьому домі — живи за нашими правилами, — стояла на своєму Марина Станіславівна. — Значить, я більше тут не живу. Я йду з дому, — Руслана схопила з полиці ключі від машини й, таки відтиснувши матір убік, вискочила в коридор
— Куди це ти зібралася серед ночі? Я тебе не відпускаю! — Марина Станіславівна встала у дверях. — Я вже доросла, мамо! Відійди. Коля мене чекає, — Руслана спробувала відсунути […]
– Слухай, Ліно… Тут мама каструлю нову принесла… – Дай вгадаю. Тепер ми їй винні? – Ще б чек приклеїла на кришку, щоб не забули, – вигукнула дружина. – Напружувати вона починає зі своїми “подарунками”…
– Слухай, Ліно… Тут мама каструлю нову принесла, – Олексій заглянув на кухню і почухав потилицю. – Сказала, що гарна, нержавіюча, німецька. – Дай вгадаю. Тепер ми їй винні? – […]
Єдине, не розуміла, навіщо йти із сином або з донькою в магазин, якщо немає грошей. Ось він тягне матусю за руку і канючить: «купи…», а вона постійно повторює: «грошей немає». Ось цього Марія не розуміла
— З вас ще тридцять три копійки… Продавець, миловидна, пухлощока дівчина, терпляче дивиться на покупця. Тут, у маленькій крамничці, що притулилася на першому поверсі чотириповерхового старого будинку, і дожила до […]