Рубрика: Людина

Ні, приїжджати зараз точно не треба. Сама подумай, мамо. Дорога далека, цілу ніч в поїзді, а ти вже не молода. Навіщо тобі цей клопіт? Та й весна, у тебе, мабуть, на городі зараз роботи багато, – каже мені син. – Сину, ну як навіщо? Ми з тобою давно не бачились. Та й на дружину твою дуже подивитися хочу, як то кажуть, познайомитися з невісткою поближче треба, – чесно кажу як є. – Тоді давай так домовимся, зачекай ще до кінця місяця, і ми всі самі до тебе приїдемо, якраз на Великдень буде багато вихідних, – заспокоїв мене син. Якщо чесно, то я вже була налаштована їхати, але повірила, погодилася нікуди не їхати, а чекати його вдома. Проте, ніхто так до мене і не приїхав

– Ні, приїжджати зараз точно не треба. Сама подумай, мамо. Дорога далека, цілу ніч в поїзді, а ти вже не молода. Навіщо тобі цей клопіт? Та й весна, у тебе, […]

Я витратила на свекруху 14 800 гривень. У мене перед очима стояли її втомлені руки, те, як вона цілими днями сиділа над вишивкою, і я подумала – я зроблю їй подарунок, який вона запам’ятає. Щоб не як завжди – коробка цукерок, вазон, шаль. А щось, що полегшить їй життя. І замість слів подяки я почула, що це “нечистий задум”. Що я “граю на публіку”. Від жінки, якій я хотіла просто зробити приємно

Я витратила на свекруху 14 800 гривень. У мене перед очима стояли її втомлені руки, те, як вона цілими днями сиділа над вишивкою, і я подумала – я зроблю їй […]

– Зятю, ти вважаєш, що на таксі їздити простіше? Тоді я відкликаю довіреність на мій автомобіль…

– Кириле, можеш завтра за мною заїхати? На ринок треба. Хочу овочів набрати, – Ганна Олексіївна говорила без натиску, але з легким акцентом на слово «треба». Кирило не одразу підняв […]

– Вибач, дочко! – За що? – Вона відразу й не зрозуміла. – За те, що росла без мене! Але я намагатимусь все виправити! – Присягнувся батько

Вона підійшла до мами зазирнула їй у вічі. І мама все зрозуміла – дочці завтра виповнюється сімнадцять, а грошей на подарунок нема. Зрозуміла все і дочка, схвально посміхнулася, але сумною […]

— Отже, я слухаю, – сказав він, пригладивши волосся долонями, – хто пропав? Коли? — Наша донька, – Галина Макарівна не витримала і розплакалася, – наша Іринка! Якщо вона пішла в ліс… як вона там одна?! — Адже ви живете біля лісу, – кивнув головою Плотвинський.- А далі там річка, заливні луки та болота

Тридцять років прожили в шлюбі Гриценки, а на тридцять перший послав їм Бог дитину. Галині було на ту пору п’ятдесят два роки, але вона не пішла на переривання, хоч багато […]

Поліна слухає і киває головою. Це вона ще мовчить про те, що днями у двоюрідної сестри грошей у борг попросила. Не за іпотеку заплатити, не на життя, а віддати борг 12-ти річному синові. Заборгувала за оцінки

— А хто ж сперечається з тим, що це неправильно? – втомлено каже Поліна, між колегами суперечка на тему: «Як стимулювати навчання дітей, якщо вони вчитися не хочуть». – Мені […]

— Ти де шлялася? Я тобі гроші на продукти залишав, чому так і лежать у тумбочці? Ти що, по магазинах не могла пройтися? Ви тільки подивіться, яка мені дісталася в дружини! Не виконує свої обов’язки і приходить затемна! Ти що, коханця собі завела?!

Зі своїм чоловіком Єлизавета жила як із сусідом: давно забула вона про існування таких слів, як інтерес, пристрасть, симпатія і спільні прогулянки. Чоловік Олександр чоловіком значився лише на папері, на […]