Рубрика: Людина
Ранок у квартирі Оленки почався із запаху кави і звуку крана, що капає. Ірина прокинулася на дивані з почуттям легкої розгубленості. Де вона? Чому немає Зінаїди Петрівни за стінкою, її вічного кашлю і ранкової лекції про те, що “жінка зобов’язана вставати першою і готувати всім сніданок”? А, точно. Вона ж тепер – вільна жінка. Майже.
Ірина жила начебто у своїй квартирі, але за фактом почувалася квартиранткою. І що найприкріше – прописана вона тут була, між іншим, офіційно, а ось господинею ніколи не була. Тому що […]
Мої діти вирішили, що я на старості років маю їх забезпечувати, бо так їх навчив тато. Однак я не збираюся виконувати їх забаганки. Вони нарешті повинні стати самостійним.
Мої діти вирішили, що я на старості років маю їх забезпечувати, бо так їх навчив тато. Я вдало вийшла заміж не знала ніколи скрути. Чоловік добре заробляв, тож я не […]
– Ні, не прийде, він і не знає, що дитина народилася. Нас ніхто не зустрічатиме, я сама все заздалегідь приготувала. Все купила і на виписку собі та дівчинці все з собою взяла. І за кімнату наперед сплатила, і поки працювала, відклала трохи, поки Катруся ще зовсім маленька, – Люба обережно вивільнила руку. – Нічого, ми з донькою впораємось.
Люба поприбирала в квартирі, приготувала смачну вечерю, накрила стіл. Вона чекала свого коханого Валерія з неприхованою радістю. Зараз він прийде, і Люба все йому розповість! – От Валерій зрадіє! – […]
Так почалися сварки. Коли Паша та Міла одружилися, молода дружина почала все активніше наполягати на «перестановках» та «демонтажі стін». Ганна намагалася домовитись: – Якщо хочемо ремонту, давайте разом накопичувати. Але я не йтиму з квартири.
Ганна з дитинства вірила, що брат Паша – найкращий її друг. Коли батьки поїхали в інше місто, вони залишили трикімнатну квартиру у тихому районі на обох дітей. Батько оформив усе […]
До сьомої ранку, коли перші сонячні промені торкнулися карамельної плитки, Аліса завершила приготування. Притулилася до холодильника, відчуваючи тремтіння в ногах. «Хоч би гостям сподобалося…»
У квартирі на п’ятому поверсі будинку №12 на Вишневій вулиці пахло корицею та тривогою. Аліса стояла біля вікна, спостерігаючи, як дощ б’є по підвіконню. До дня народження Артема залишалося три […]
Не мала я клопоту, то поїхала на заробітки. Встряла в таке, що й не знаю як виплутатись. І як тепер додому приїздити та рідним в очі дивитися?
Не мала я клопоту, то поїхала на заробітки. Встряла в таке, що й не знаю як виплутатись. Я все своє життя прожила в Україні. У мене була чудова сім’ї – […]
У матері Алли був день народження. Алла прийшла привітати її. Стіл вже був накритий. Гості сиділи за столом та розмовляли між собою. Алла оглянула всіх присутніх, і тільки один чоловік здався їй не знайомим. Усі посідали, і першим взяв слово цей незнайомець. Він почав говорити тост. Алла вислухала його і застигла від почутого. Жінка глянула на маму – та тільки єхидно посміхалася. І в цій тиші першим прийшов в себе брат Алли. – Пішов геть звідси! – тільки й вигукнув Андрій
– Алло, там якийсь чоловік з букетом прийшов, тебе питає, – шепотів дядько Володя, просунувши голову у прочинені двері. – Нехай зачекає, – посміхнулася Алла. Алла годувала свого новонародженого сина. […]
У Миколи не стало дружини Ніни. Він залишився жити сам у будинку його батьків. Будинок був старим, але добротним. А ще в ньому був погріб. Там раніше зберігали запаси їжі на зиму. А потім його відремонтували, утеплили й знесли непотрібні речі. Там же ж стояла й стара батьківська скриня. І якось Микола спустився в погріб, увімкнув тьмяну лампочку, озирнувся навкруги. Його увагу привернула стара скриня. Раніше він не зазирав у неї. Тяжка кришка ледь піддалася, пахнуло нафталіном. Зверху лежав якийсь альбом. Микола відкрив його і дещо дуже зацікавило чоловіка
Микола Іванович був самотнім чоловіком похилого віку, але ще досить бадьорим. І в магазин сходить, і приготує поїсти, і прибере вдома, хоч і рідко, але ретельно. Коли була жива Ніна, […]
Стас з дружиною приїхали відвідати маму. Напередодні Раїсу Петрівну забрала швидка, вона серйозно занедужала. Вони піднялися на поверх, де була її палата. – Ми до Раїси Петрівни, – звернувся Стас до молодої дівчини в білому халаті. – А вашої мами немає, – побачивши, що обличчя чоловіка змінилося, додала. – Її до обласної відвезли. – Навіщо? – не зрозумів він. – Так ви ж гроші на поцедури знайшли, – пояснила дівчина. – От і відвезли все робити там. – Які гроші? Ми не знайшли грошей. І хто ж за все це заплатив? – Стас здивовано переглянувся з дружиною, нічого не розуміючи
Сьогодні Раїсі Петрівні п’ятдесят п’ять. Вирішила відзначати вдома, у ресторані фінанси не дозволяли. Запросила синів із дружинами та онуками. Це раніше п’ятдесят п’ять була знаменна дата, жінки на пенсію йшли, […]
Сашко з Любою святкували новосілля. Усі сиділи за столом. Не було тільки матері Сашка. Невдовзі з’явилася й вона. – Мамо, сідай! – сказав Сашко. – Ми чекаємо. Жінка неохоче сіла за стіл. Усім своїм виглядом вона показувала невдоволення. Пробувала кожну страву дуже обережно. – Мамо, припини, все дуже смачно, – прошепотів Сашко. Ходімо я краще покажу тобі будинок. – Ну, давай, – погодилась та. – Оце наша кімната з Любою, ця Іванка, а ця Інни… – розповідав син. – І все?! – раптом запитала мати. – А що ще? – Сашко здивовано дивився на матір, не розуміючи до чого вона веде
Діти раділи більш, аніж дорослі… Іванко та Інна радісно бігали по кімнатах. Цілих три тепер у них кімнати, у кожного по одній! Раніше їхня родина змушена була тулитися в одній […]