Рубрика: Людина
– Ця квартира Віктору від рідної бабусі дісталася, коли тебе ще й близько не було. А ти тепер мужиків туди водиш… – Нікого я не воджу, ви ж знаєте. – Звідки я знаю? Я ночами за тобою не підглядаю, цього ще не вистачало
– Ви, мабуть, посварилися тоді, ось він тебе й покинув. Відчувало моє серце, що у вас не все гаразд. Відразу я зрозуміла, що ти моєму сину – не пара. Це […]
Права ти, Лілечко, на всі сто. І правильно все кажеш. От тільки в житті по-різному буває, не знайшлася ще така людина, щоб у неї все ідеально було, «як книжка пише». – Може і ти так. Але є речі, які мають цінність. І не все пробачити можна. Ліля дивилася на Артура, а в її очах була пустота. Говорила вона спокійно, і це означало, що нарешті вона все відпустила. Зараз все просто, от тільки дорога до цього прощення була тернистою
– Права ти, Лілечко, на всі сто. І правильно все кажеш. От тільки в житті по-різному буває, не знайшлася ще така людина, щоб у неї все ідеально було, «як книжка […]
Тамара Іванівна зі своєю подругою Ольгою Вікторівною сиділи біля підʼїзду, і щось активно обговорювали. Раптом, з під’їзду вискочила їхня сусідка. – Сидите? – запитала Віра Петрівна. – Так, – кивнули жіночки. – А ти чому така схвильована? – То ви нічого не знаєте? – якось підозріло усміхнулася Віра Петрівна. – В сенсі, не знаємо? Ти про що? – здивувалася Тамара Іванівна. – Давайте швидко за будинок. Там таке відбувається, – пояснила сусідка, і швидким кроком рушила до рогу будинку. Тамара Іванівна та Ольга Вікторівна вирушили слідом. Жінки дійшли за будинок і… застигли від побаченої картини
Старе зелене подвір’я, з трьох боків обгороджене чотириповерховими будинками. Високі дерева. Колись їх посадили щасливі мешканці, які тільки заїхали у новенькі квартири, а зараз зелені верхівки майже дістають покрівлі. Біля […]
1200 гривень – саме стільки я залишив мамі на столі, коли збирав речі й ішов. Це були не аліменти, не борг, не плата за дитинство. Це був мій спосіб сказати “досить”. Бо навіть любов мусить мати межу
1200 гривень – саме стільки я залишив мамі на столі, коли збирав речі й ішов. Це були не аліменти, не борг, не плата за дитинство. Це був мій спосіб сказати […]
– Тату, мамо, ви серйозно?! – вигукнув Дитро, тільки-но почувши новину. – Як ви взагалі можете заводити ще одну дитину, коли мене на ноги не встигли поставити?!– У якому плані?! Тобі, здоровому хлопу, вже двадцять років! – вигукнув батько, обурений нахабством сина.
Іван з Марією жили разом уже двадцять років, виховували сина Дмитра та насолоджувалися сімейним життям. Якось вони дізналися, що у них буде друга дитина. Для Івана та Марії це була […]
Аліса прийшла в гості до свого нареченого Ігоря. – Коханий, нам потрібно серйозно поговорити, – одразу сказала вона. – Я тебе слухаю, – усміхнувся чоловік. – Ти не ображайся, але я хочу у тебе дещо попросити, – почала здалеку Аліса. – Щось сталося? – захвилювався Ігор. – Ні, нічого. Я хочу попросити, щоб ти припинив спілкування з своїми друзями! – раптом сказала дівчина. – А це ще чому? – здивувався Ігор. – Ігоре, ти дечого не знаєш про своїх друзів, – якось підозріло додала Аліса. – В сенсі, не знаю? Ти про що? – Ігор здивовано дивився на свою наречену, не розуміючи, що відбувається
Аліса народилася із золотою ложкою у роті. Батьки були забезпеченими, поважними людьми. Батько – ректор в інституті, мати – керівник мережі великих клінік. З дитинства Аліса не знала жодних проблем. […]
Ти посміла сказати мені ні прямо при мамі – огризався чоловік – Ага. За мами, за брата і взагалі звикай
Чотири кімнати, світла кухня та вітальня розміром з танцмайданчик — Саша водив Олену новою квартирою, наче екскурсовод музеєм власних досягнень. – Дивись, який розмах! – Він обвів рукою простір вітальні. […]
Сергій їхав до батьків з важким серцем. Він мав повідомити їм неприємну новину, від якої, як він підозрював, вони будуть в шоці.
Сергій їхав до літніх батьків з важким серцем, готуючись повідомити неприємну новину. Він розумів, що тягнути безглуздо: правда все одно спливе. Чи дружина спеціально розповість, чи брат з сестрою випадково […]
Ганна спочатку намагалася поскаржитися матері на вимоги чоловіка, який після роботи, посилаючись на втому, не бажав і пальцем поворухнути по дому або допомогти їй із дочкою. – А як ми раніше справлялися? У нас ні мультиварок, ні машинок таких хороших пральних не було.
– Ти в мене на шиї і так занадто зручно влаштувалася, та ще й лінуєшся! – грізно заявив Ганні чоловік. – Знову я винна? – здивувалася вона, – Що ж […]
Єгор обвів поглядом будинок свого дитинства – усе залишалося таким самим, нічого нового не додалося: ті самі меблі з початку 90-х років, ті самі килимки і штори. Час тут завмер. Бачить же, що мати стара, Женьку уже в неї зʼявилася в сорок три роки, п’ятнадцять років між ними різниця з братом.
Син не зрозумів спершу, чому мама прикриває рот хусточкою і посміхається якось скуто. Вона відступила боком від гостей, пропускаючи до квартири сім’ю сина. — Що з вами, Антоніно Петрівно? – […]