Рубрика: Людина
Люба давно розлучилася з Ігорем. Вони з донькою Поліною і її братиком жили окремо. – Мамо, бабуся сказала, що в тата Ігоря для мене подарунок кращий, аніж телефон! – якось сказала Поліна. – Треба вийти через десять хвилин до під’їзду і ми все побачимо. Як думаєш, що це може бути? Люба не знала, що це. Ігор був скупим, ще й заборгував багато за аліменти. Невже він вирішив Поліну хоч на повноліття чимось порадувати? Вони всі вийшли з будинку і здивувалися від побаченого
Як же швидко летить час, начебто ще нещодавно донька була маленька! Люба дивилася на Поліну, і серце її сповнювалося гордістю. Ось їй уже й вісімнадцять! І вона така гарна, розумна, […]
Коли я купив собі першу машину за власно зароблені гроші, мені здавалося, що весь світ зараз обійме мене за плечі й скаже: “Ти молодець, Артуре!” Але замість цього я отримав від мами крижаний душ прямо у дворі. Щойно я припаркувався біля її хвіртки, як вона, навіть не привітавшись, гаркнула з порога: – Що ти тут забув зі своїми понтами? Думаєш, купив корито, то вже пан? У мене в середині усе обірвалося, і я вперше в житті зрозумів: скільки б ти не біг за її визнанням, будеш завжди для неї хлопчиком у старих кедах і з брудними руками. Та тоді я ще не знав, що ця зустріч відкриє мені набагато страшнішу правду, ніж холодні слова
Коли я купив собі першу машину за власно зароблені гроші, мені здавалося, що весь світ зараз обійме мене за плечі й скаже: “Ти молодець, Артуре!” Але замість цього я отримав […]
– Ну, Вадику ж треба буде десь жити з дружиною! Ось мама і віддає їм однокімнатну, де вони зараз живуть, а сама переїжджає до нас. У нас же три кімнати буде, – пояснила Віра ошелешеному чоловіку
Павло взяв зі столу сина набір фломастерів, витягнув із футляра спочатку синій, потім подумав і взяв червоний фломастер. Чоловік пішов на кухню і розмашистим почерком написав на дверцятах холодильника одне […]
– Допомагати треба тому коневі, який везе! – Зауважила мати
Повертаючись у неділю ввечері від подруги, Лариса зустріла біля автобусної зупинки старшу сестру Ганну з чоловіком. По тому, як вони були навантажені, було видно, що подружжя щойно приїхало з дачі. […]
Ти й сама подумай. Розміркуй. Ну, куди тобі повертатися? До батьків за шторку? Хіба це життя? А тут ти одна господиня. Подумай! Адже я з добром до тебе. Заради вас стараюся.
Марина забрала доньку зі школи і повернулася додому. Жінка зайшла в коридор, і побачила в квартирі свекруху. – Привіт, Марино! А я на тебе чекаю, – усміхнулася Віра Петрівна. Марина […]
— Мамо, це тобі! — урочисто виголосив він, затягуючи коробку на кухню. — Посудомийна машина, — пояснила Лариса, поправляючи бездоганну зачіску. — Остання модель! Економить воду, електроенергію і головне — час
Ніна Петрівна стояла посеред новенької однокімнатної квартири й намагалася зрозуміти, куди зникли останні тридцять років її життя. Здавалося, лише вчора вони з Віктором переїхали у простору трикімнатну квартиру, а тепер […]
Вранці спала до десятої, каву приносили в ліжко (на перших порах із ввічливості), сама нічого не мила, не прала, не прибирала – все це чомусь лягало на плечі Наді та Ігоря. Ба більше, одного разу Надя виявила на дверцятах холодильника акуратно прикріплений розпорядок домашніх справ. Таблиця з підписами: “Понеділок – вологе прибирання”, “Середа – вікна”, “П’ятниця – холодильник”. І внизу приписка: «Відповідальні – Надія і Ігор»
Надія застигла на місці, ніби її облили крижаною водою. — Що ви зараз зробили?! – голос її здригнувся. – Ви залізли в мою сумку?! Людмила Аркадіївна повернулася, навіть не зніяковівши. […]
Катя давно відчувала, що в її сімейному житті щось відбувається. З чоловіком Славком вони спілкувалися все менше. Розмови зводилися до побутових справ… А якось після роботи Славко затримався зі своїми колегами в кафе. Додому чоловік прийшов явно веселий. А в кафе, як виявилося, з їжі були тільки закуски! Тому глава сім’ї захотів вечерю… Катя накрила на стіл і сама сіла поряд з чоловіком перекусити. Так би мовити, за компанію. А Славко раптом візьми і скажи: – А от Аліна до борщу завжди сальце дає! На кухні запала тиша
– Він дітей забрав, а ти спокійна, як ніколи! – схвильовано вигукнула Зоя Володимирівна. – Славко їхній батько і має на це право, – знизавши плечима, відповіла Катя. – Ти […]
– Бачила твого Сергія, слухай, він прямо посвіжішав! – сказала Марійка подрузі Каті. – Так, є таке, – посміхнулася та. – Ви з ним досі бігаєте вечорами? – запитала Марійка. – Знаєш, він каже, що втомлюється… – сказала Катя. – Але я бачу, що він у непоганій формі, хоч і не бігає. На роботу останнім часом пішки ходить. Щось із колесом в машині, ніяк зробити не можуть… – А ти спитай, як йому так вдається? – посміхнулася Марійка. Подруги побалакали, а ввечері Катя вирішила перевірити годинник чоловіка. Там було видно скільки кроків він пройшов. – Цікаво… – пробурмотіла вона. Як виявилось, Сергій усі ці тижні не ходив на роботу пішки. Він їздив!
– Уявляєш, я бачила в інтернеті статтю, як колишні «віддячують» своїм половинкам за зради… Таке вже там… – сказала Марійка, подруга Катерини. – Так? І що там такого? – Одна […]
– Я більше не буду тобі нав’язуватись! – заявив Олені її коханий Кирило. – Не хочеш серйозних стосунків, так і буде. Всього найкращого… І несподівано для Олени Кирило перестав відповідати на повідомлення. Навіть по-дружньому, як раніше. Він навіть не відреагував, коли вона написала, що їй потрібна допомога. Раніше це спрацьовувало миттєво! Олена намагалася не згадувати і не думати про Кирила. В неї це непогано виходило, поки вони з сином не зустріли його в торговому центрі. – Мамо, дивися, – побачив його першим син. – Дядько Кирило! Олена придивилася з ким її коханий і побіліла від побаченого
– Олена я приїду сьогодні? – Не треба. Побачимося в інший день. – Чому?! – ахнув Кирило. Він як хлопчик має випрошувати побачення, чекати на свою жінку, отримувати відмови тільки […]