Рубрика: Людина
Христина сиділа за робочим столом, і обдумувала те, що з нею сталося. – Господи, як мені це пережити! – крутилася в голові лиш одна думка. – Христино?! – раптом почула вона голос своєї колеги Рити. – А вже третій раз до тебе звертаюся! У тебе все гаразд? – Що? – Христина перемкнуло увагу на Риту. – Кажу, з тобою все гаразд? – повторила Рита. – Одна ситуація з голови не виходить… Ти не уявляєш, що зі мною сталося! – Христина не могла більше тримати все в собі, зібралася з думками і виклала все подрузі. Рита вислухала її і ахнула від почутого
– Та що ж це таке! Христина розгублено дивилася на програму в телефоні. Варто було трохи засидітися на роботі, як вона тут же пропустила свій автобус. А наступний лише за […]
– Прямо дивно, Петре, вперше у мене на дачу сил немає їхати, – тихенько сказала Ганна Дмитрівна, збираючи речі. – Та що ж це таке? – Давай ще тиждень почекаємо, а потім поїдемо, – запропонував чоловік. Петро Іванович цієї зими був слабий. То тиск скакав, то коліна нили, навіть кульгати став. І за що не візьметься – все в нього з рук валиться. Хоча вони дачу дуже любили і завжди туди після зими приїжджали першими. Але весна взяла своє. Сонце пригрівало все сильніше. А як тільки вони стали ближче до дачі під’їжджати, начебто й сил додалося. Зайшли в хату й ойкнули від несподіванки
– Прямо навіть дивно, Петре, вперше у мене на дачу сил немає збиратися, та що ж це таке? – тихенько бурчала Ганна Дмитрівна, збираючи речі. Та й чоловік після зими […]
Олексій Петрович повертався додому з магазину. Чоловік зайшов у свій підʼїзд, мигцем глянув на поштовий ящик, і побачив в совій скриньці якийсь лист. – А це ще що таке? – здивувався він, вийняв лист зі скриньки і попрямував у квартиру. Олексій Петрович зайшов на кухню, поклав лист на стіл, а сам взявся розбирати пакети. Потім чоловік повечеряв, вимив посуд і тільки потім згадав, про лист, який сьогодні знайшов у своїй поштовій скриньці. Олексій Петрович взяв листа відкрив його, і застиг від побаченого
Коли Олексій Петрович упіймав фінансову удачу, насамперед перейнявся майбутнім своїх дочок. Наче відчував – ненадовго це все, неміцно. Заробити серйозні за його мірками гроші він зміг у роки, коли в […]
– Чого я переживаю? – подумала вона. — Він написав, що завтра повернеться. Ну, ось сам все і розповість. А Леонід у цей час був у квартирі. Він нікуди з квартири не йшов. Він сидів у шафі
Валентина прийшла з роботи, відкрила двері своїм ключем і зайшла в коридор. – Коханий, я вдома! – гукнула вона чоловіка. Та у відповідь була тиша. – Нічого не розумію… – […]
Поверни мої гроші негайно! – свекруха вимагала повернути «подарунок», коли дізналася, на що я їх витратила на себе.
— Ми зібралися сьогодні, щоб відсвяткувати союз двох люблячих сердець, — голос тамади дзвенів над затишною залою. – За молодих! Гості піднялися як один і загули вітання. Анастасія посміхнулася і […]
– Он пластикове відро стоїть біля альтанки. Тобі яких ягід: аґрусу чи смородини? Аґрус – зліва, за лазнею. А смородина – праворуч. – То що? Мені самій збирати? – здивувалася Лариса.
Повертаючись у неділю ввечері від подруги, Лариса зустріла біля автобусної зупинки старшу сестру Ганну з чоловіком. По тому, як вони були навантажені, було видно, що подружжя щойно приїхало з дачі. […]
-Віка! – вони ввійшли в крихітну кімнату з маленьким віконцем, що служила раніше, мабуть, коморою. – Так вийшло, що твоєї мами не стало. Ти житимеш зі мною та моєю родиною. Ця жінка – моя дружина. Звати її Олена. А хлопчики – сини, Рома та Коля. Спробуй порозумітися з ними.
Маленька Віка, щоб її ніхто не помітив, потихеньку спостерігала за тим, як батько заводить у її маленьку кімнату стареньку жінку. Жінка була низького зросту і вся у зморшках. -Так, мамо, […]
– Олено Петрівно! Привіт! Це Павло – ваш зять. Віра пообіцяла, що ми виділимо вам кімнату у нашій новій квартирі. Вона помилилась! В нас зайвих кімнат немає. Тож ви на переїзд не розраховуйте. Усього хорошого.
Павло взяв зі столу сина набір фломастерів, витягнув із футляра спочатку синій, потім подумав і взяв червоний фломастер. Чоловік пішов на кухню і розмашистим почерком написав на дверцятах холодильника одне […]
– Вийдеш за нього заміж, про мене можеш назавжди забути! – Мати відвернулася до вікна, вдивляючись у похмурий осінній краєвид
– Вийдеш за нього заміж, про мене можеш назавжди забути! – Інга відвернулася до вікна, вдивляючись у похмурий осінній краєвид. – Та як ти можеш, мамо! – Крикнула Марія, її […]
Цьогоріч на Великдень я вперше відчула себе чужою у власній хаті. Світлана, моя невістка, знову “делегувала” мені всі святкові турботи, а син Борис традиційно втік у справи. Коли я зрозуміла, що готую все для людей, які навіть не спитали, як у мене справи – щось у мені надломилось. Але найважче було не через втому. А через мовчання, байдужість і це вічне “ти ж сама краще знаєш, як робити”
Цьогоріч на Великдень я вперше відчула себе чужою у власній хаті. Світлана, моя невістка, знову “делегувала” мені всі святкові турботи, а син Борис традиційно втік у справи. Коли я зрозуміла, […]