Рубрика: Людина

Славко поїхав до своєї сестри в село. Тетяна обійняла брата. Давно не бачилися. Рідко вона їздила до міста. Родичі посиділи за столом, згадали рідних, сходили на цвинтар. Наступного дня Славко ходив і оглядав подвірʼя, старий похилений сарай і кухню. – Так, при батьку все міцніше було, – зітхнув він. – Поживу я тут поки що… – Бачу, що й обріс ти, бороду відпустив, і змарнів, мабуть, не вариш собі супу й борщу? – сказала сестра. – І сорочки не прасуєш? – Та не прасую, – зітхнув Славко. А за тиждень Тетяна почала хмуритися спостерігаючи, що робив брат

Славко сумував, сидячи на балконі. На табуретці поряд з ним стояла тарілка з нарізаною ковбасою, шматочком хліба, і чарка. Ось уже як пів року він жив один після того, як […]

Ніна Іванівна крутила голубці, коли у двері наполегливо постукали. На порозі стояли син з невісткою. – Мамо, ми до тебе з важливою новиною, – заявили молоді з порога. – Так не стійте у дверях, проходьте! – покликала Ніна Іванівна, проходячи на кухню. – Іване, став чайник, я цукерки з комода принесу. – Мамо, відгадай, що в нас трапилося? – запитав Артем. – Звідки я знаю? – захвилювалася мати. – Погане щось? Ніна Іванівна вдивлялася у синові очі і не розуміла, що відбувається

Ніну Іванівну в селі багато хто побоювався. Строга жінка рідко посміхалася, завжди була серйозною й розважливою. Чоловік її, Іван Ігорович, тихий і «м’якотілий», як його називали сусіди. Ніколи не сперечався […]

Таня готувала вечерю для коханого чоловіка. Пролунав дзвінок у двері. Відчинивши двері, Таня побачила на порозі незнайому жінку. Точніше, її вона впізнала одразу, то була колишня дружина чоловіка. – Наталя? – розгубилася Таня. – Не думала, що ти знаєш мене, – здивувалася «гостя». – Може, запросиш увійти? Тема, знаєш, делікатна. Не хочеться про це у під’їзді розмовляти. – Вибачте, я зайнята, у мене ще багато справ, – спробувала відмовитися Таня. – Повір, заради того, що я тобі розповім, варто відкинути усі справи, – єхидно посміхнулася Наталя. Таня запросила Наталю на кухню, вислухала її і застигла від почутого

Таня поклала піврічного синочка Іллю спати і вирушила на кухню, щоб приготувати вечерю для коханого чоловіка. Пролунав дзвінок у двері. Таня була певна, що це приїхала подруга, яка обіцяла привезти […]

— Ні-ні, тебе там молода лялечка чекає, тебе і твої брудні шкарпетки з трусами. Йди-йди, а то потім не приймуть. Не втрачай шансу, а то нині молодиці, які на старих пердунів западають, у дефіциті. Хоча, може, вона тебе на зиму бере, щоб на опаленні економити, та було кому пісок на вулиці посипати

— Я йду назавжди. Я іншу жінку знайшов, молоду, на відміну від тебе. — Ну то йди, чого ти став? — хмикнула Валя і знову повернулася до екрана телевізора. — […]

Цього Великодня я вирішила – досить. Досить бути фоновим елементом свята, жінкою в фартусі, яка перетворюється на багаторукого робота, що пече, смажить, сервірує, тримає всіх у межах нормального. Я, Марта, яка колись мріяла стати художницею, знову стою над каструлею борщу з писанкою в руці, і розмірковую: а хто я тепер?

Цього Великодня я вирішила – досить. Досить бути фоновим елементом свята, жінкою в фартусі, яка перетворюється на багаторукого робота, що пече, смажить, сервірує, тримає всіх у межах нормального. Я, Марта, […]

Чекаю завтрашнього вечора з жахом. Не знаю, що побачу в тому ресторані і до чого готуватись. Невже Богдан мене зраджує після стількох років шлюбу?

Вчора ми з чоловіком збирались їхати по магазинах, я написала список продуктів і поклала його собі в кишеню. Після повернення додому вирішила закинути прання і, за звичкою, перевірила всі кишені. […]

Родичі гостюють уже 10 днів у нас. Кожного дня прання, готування, прибирання. Допомогти мені ніхто не хоче. Я настільки втомлююсь, що іноді навіть і заснути вночі не можу.

В будинку живемо ми з чоловіком і сином, і свекруха. Будинок на 5 кімнат, дві з яких наші, інші дві – чоловікової сестри і ще в одній живе свекруха, дім […]

– Ти що, з глузду з’їхала?! Яка, до біса, довіреність! – голос Валентини Петрівни пролунав на весь під’їзд

– Ти що, з глузду з’їхала?! Яка, до біса, довіреність! – голос Валентини Петрівни пролунав на весь під’їзд. – Валю, ти чого кричиш? – Галина Андріївна розгублено поправила окуляри на […]