Рубрика: Людина
Ех, Яночко, краще б удома мужика пригледіла, як деякі… он, сусіди наприклад… вона так собі, миша сіра… а він уже начальник… — Ти що мамо, це які навпроти? У нього ж двоє сопливих спадкоємців… — А що тобі ці спадкоємці, в Ігоря скоро стільки грошей буде, що й двадцять спадкоємців прогодує
— Ох, ну якби в добі було не двадцять чотири години, а хоча б тридцять, то я б, може, і встигала: і вдома, і на роботі, і дітей у садок […]
— Не смій до неї наближатися! — кричала мама. — Не смій, чуєш? Батько більше не приходив. Може, злякався маму, може, образився на Марію, що вона кинула ляльку. Але в їхньому житті він був присутній постійно: варто було Марії щось зробити не так, і мама казала: — Уся в батька! Це все його прокляті гени
Коли Марію вигнали з інституту, їй довелося влаштуватися на роботу. Мама, звичайно, сказала: — Уся в батька! Нічого путнього з тебе не вийде! Батька Марія бачила один раз: їй було […]
— Послухай, «добувач», — розпалилася я. — Мені немає в чому дорікнути, твоя мама отримувала від мене шикарні подарунки, якщо вона про них не пам’ятає, мені дуже шкода. — Як же! Шикарні! — озвалася Ангеліна Петрівна. — Мені сумочку, а матері — посудомийку? Це нечесно…
Мені дуже шкода, що свекруха, Ангеліна Петрівна, так погано виховала свого сина. Хоча… вислів «яка пшениця, така й паляниця» ніхто не скасовував. Ігор, мій чоловік, мабуть, слабо розуміє, що таке […]
Барон подивився на нього з таким поблажливим розумінням, що Микола зніяковів. Було в цьому погляді щось мудре, чи що? Ближче до ночі його розбудив телефонний дзвінок. Кривицький, директор філії, повідомляв про зрив поставок. — Знаєте що? Давайте завтра о дев’ятій розберемо ситуацію. Спокійно, без нервів.
— Микола Андрійович, мій син у лікарні. Можна я сьогодні раніше? — А у мене квартальний звіт, — відрізав Микола, не піднімаючи очей від ноутбука. — Усі особисті проблеми вирішуємо […]
— Вибачте, це місце вільне? — почула вона приємний чоловічий голос. Юлія обернулася. Поруч стояв високий чоловік в елегантному сірому костюмі. Темне волосся акуратно укладене, сірі очі уважно дивляться на неї.
Юлія поправила піджак і окинула поглядом переповнену залу. Скрізь миготіли ділові костюми і серйозні обличчя. Вона звикла до таких заходів. Її рекламне агентство вже три роки приносило стабільний прибуток. — […]
– Мамо, я з дороги, а ти на мене одразу зі своєю чистотою нападаєш! Я втомлена, голодна. – Ой, господи! Ну давай зараз нагодую, а потім – за прибирання, – мати закотила очі так, ніби дочка вимагала розстелити перед нею килимову доріжку…
– Аліна, ти взагалі в собі?! І де батько, цей старий нероба? Ось напишу я заяву в поліцію, ви в мене потанцюєте! – Мамо, розмовлятимеш зі мною таким тоном – […]
Олена заспокоїлася, після посадки зовиці в поїзд, що прямував до місця відпочинку, контроль за нетямущою дівчинкою був уже не на ній, а на тітці, сестрі її батька. Але видихнути не вийшло. Олені почала телефонувати свекруха. — Я раз тільки тебе попросила, а ти… — посипалися звинувачення. — Бідна дівчинка, одна, в незнайомому місті
Над Зоєю свекруха просто труситься, що й казати. Дівчині вже 24 роки, освіту здобувала заочно, бо батьки з дому «дитинку» не відпустили, — розповідає Олена. — У них із братом […]
Ввечері Аня взялася за приготування. На кухні пахло часником, травами і ніжним курячим філе. Раптом – дзвінок в домофон. Аня повернулася і з здивуванням подивилася на чоловіка. Сергій знизав плечима, ніби і сам не знав – хто це може бути. Він підійшов до слухавки домофону: – Хто там? – Це я, – почувся радісний голос свекрухи. Сергій завмер на секунду, потім повернувся до Ані. – Це знову мама. Аня зітхнула, але куди вже діватися. Прийшла так прийшла, якраз зараз буде готова вечеря. Але на порозі Інеса Володимирівна з’явилася не одна, поруч з нею стояла її двоюрідна сестра, Ольга Петрівна
Аня вийшла заміж з великої любові. Сергій і Аня уже були достатньо зрілими особистостями, обом за 30, і закохатися в цьому віці було неабиякою удачею. Сергій був на 2 роки […]
— Таю, я хочу тебе попередити: я лягаю пізно, встаю пізно. Будь ласка, можна мені писати перед візитом, але не раніше 11-ї ранку? Реально, я в цей час іще сплю. — Хі-хі, хто рано встає, тому Бог подає, — пожартувала Таїсія, але осіклася під поглядом Ольги — та жартів у цей час доби не сприймала. — Гаразд, буду питатися, вибач. Але тепер ми тут дограємо, якщо вже ти прокинулася?
— Мама була, як то кажуть, вираженим «жайворонком»: для неї встати о 4-й ранку влітку — жодних проблем, зате о 8-й вечора вона вже клювала носом, — згадує Ольга. Жінка […]
Олена Артемівна не знала, що зять вдома, тому і в виразах не соромилася. — Ні, Катя, ти тільки подумай: я попросила Мілу, щоб вона купила мені шубу, так цей Микита почув і тут же відрадив її. Зв’язалася ж дочка з негідником. — Та годі, Олено, зате рукастий мужик, — трохи розгублено відповіла подруга. — І що?…
— У мене немає дочки! — Олена Артемівна кинула гроші в обличчя Мілі. — Забирайся звідси, щоб і духу твого не було! — Прощавай, мамо! Чекай на мігрантів — я […]