Рубрика: Людина
Мій чоловік позичив 150 000 грн своєму брату, не попередивши мене. Просто взяв і перевів із нашого накопичувального рахунку всі гроші, які ми з ним збирали 5 років на житло. Ми жили скромно, економили на відпустках і навіть не купували меблі в нову квартиру. А він отак просто віддав усе іншій родині, бо “ті теж люди”. І головне — мені він відмовляв навіть у 2000 грн на нову куртку для сина
Мій чоловік позичив 150 000 грн своєму брату, не попередивши мене. Просто взяв і перевів із нашого накопичувального рахунку всі гроші, які ми з ним збирали 5 років на житло. […]
У нас тут офіційний захід! Знайомство сватів. Ми три дні готувалися! Клінінг замовили, тато лад навів і в хаті, і на подвір’ї! Хвіртку з воротами пофарбував! Дерева всі побілив! Не дім, а цукерка! – І що? – Я найкращу сукню вдягла, коштовності бабусині дістала, а тато твій навіть краватку вдягнув! І костюм! Бо ми люди пристойні й розуміємо відповідальність заходу! А ці явилися! Він у шортах і в капцях на босу ногу, вона в спортивках і в майці! Господи
– Мамо, якщо допомога потрібна, то сказати треба було. Добре, я знайду гроші, щоб дах перекрити, а з машиною батька пізніше питання вирішимо. Але весілля я скасовувати не буду! – […]
Тільки спробуй ще раз сказати мені, що я можу робити, а що ні у своїй квартирі — швидко зміниш місце проживання
— Паш, ти сьогодні пізно, — Ангеліна відклала книжку й підвелася з дивана. — Вечеря давно охолола. — Пробач, Гелю, — Павло скинув піджак і пішов на кухню. — Засиділися […]
– Ви хотіли чужого чоловіка, ну от, користуйтеся на здоров’я. Тільки про свічки від простатиту не забувайте і про пігулки від тиску, — відповіла вона й кинула слухавку
Валентина сиділа перед телевізором, дивилася сентиментальну мелодраму по якомусь там каналу, лускала насіння і голосно коментувала події на екрані. — Ти тільки глянь на нього, який негідник! Аж он куди […]
Ось так і стала Віка власницею квартири. І соромно їй було, і незручно, що ось так усе вийшло, а потім заспокоїлася, подумала, раз свекор так вирішив, значить так і треба
-Син, кажеш? А де ж ти був, сину, коли батько твій тебе потребував? Де ти був, коли він дзвонив тобі, просив приїхати? Хоч ненадовго, хоч на день. Де ти був, […]
— Знову донька із зятем до свекрухи поїхали на вихідні! І внуків повезли, я їх уже місяць, мабуть, не бачив! Ну не хочуть до нас їздити, то й не треба, мені до того й діла немає! А ти все одно скажи їм, Валю, що недобре так, батька з матір’ю забувати. Перед людьми соромно, до всіх приїхали, а до нас ні
Валентина побачила, що Геннадій задрімав у кріслі біля телевізора. Хай дрімає, він сьогодні напрацювався в городі, втомився. Відпочине, може хоч бурчати перестане, а то бубонить цілій вечір: — Знову донька […]
Федір Тимофійович прокинувся вранці й відчув, що поряд хтось лежить. Розплющив очі й мимоволі посміхнувся. Правнук, поклавши йому голову на руку, спав поруч. Згадав, що вчора сталося, і так радісно стало на серці
Дочка зайшла до квартири з двома сумками, похмуро опустивши голову. Поруч стояв онук із пакетами в руках: – Що й цей тебе вигнав? – зло запитала Жанна Федорівна. – Та […]
— Та мені без різниці, – кричав Геннадій Семенович, – куди твій трутень там поїхав! Щоб більше ніколи до мене з жодними проханнями не зверталися, не смій телефонувати ні мені, ні матері більше ніколи! Забудь мій номер телефону
— Я за весь час переказав тобі двадцять сім тисяч. Це борг, а тепер порахуємо відсотки, доню. — Які відсотки, тату? – здивувалася Карина. — Ну як які? Звичайні відсотки. […]
– Ніно Петрівно, я більше не приїду до вас на дачу! Двадцять років я вислуховувала ваші зауваження, витрачала всі вихідні та відпустки на роботу у вашому городі. Більше не буду! – Відрізала невістка
Людмила дивилася у вікно, спостерігаючи, як миготять за склом знайомі краєвиди дорогою на дачу до свекрухи. Двадцять років вона їздила цим маршрутом кожні вихідні з травня по жовтень. Двадцять років […]
– Я тут подумав… Давай бюджет розділимо! – Видав чоловік. Але, як він про це пошкодував…
Сковорідка шипіла, як розлючена кішка, а я у квітчастому фартуху, металася по кухні, ніби танцювала з долею. Картопля шкварчала, котлети пихкали, а запах смаженої цибулі лоскотав ніс. Двері грюкнули – […]