Рубрика: Людина
Якось я вийшла в тапках на подвір’я й ледь не наступила на свіжий бетон. Біля нашої хати раптом з’явився тротуар. А за ним – лавка. З новенькими дошками, пофарбована в колір молодого салату. Вирівняна, як під лінійку. І табличка: “Проєкт громади – для людей!” А я стою в тому всьому, як баба в ступі, бо ніхто мене ні про що не питав. А головне – Андрій теж нічого не сказав. Бо це ж він тепер у тій громаді. І проєкт їхній. Та тільки вийшло так, що це моя хвіртка тепер веде не в двір, а на експозицію. І моє життя стало… виставкою для чужих очей
Якось я вийшла в тапках на подвір’я й ледь не наступила на свіжий бетон. Біля нашої хати раптом з’явився тротуар. А за ним – лавка. З новенькими дошками, пофарбована в […]
– Квартира моя, – знову нагадувала Катерина. – Тож я теж маю право голосу, бо вам весь час щось не подобається. То приходжу не вчасно, то поради вам не подобаються, а я вимагаю поваги до себе!
– Мамо, взагалі-то ми спали, сьогодні ж неділя, – намагався прокинутися Олег. – Ти не могла б попереджати про свої приїзди та якось узгоджувати їх із нами? – Коли з’явився […]
Ой, Маринко, як добре, що ти є у мене. Знову твоя допомога потрібна, – Зоя щебетала як завжди, наче нічого і не сталося. – А що цього разу? – запитала Марина. – Дріб’язок, мені потрібно 500 доларів. Ти ж маєш, я знаю. Ти сама хвалилася, що на машину відкладаєш. А у мене виникла непередбачувана ситуація, розумієш. Зоя прийшла в гості до Марини, начебто поговорити, бо давно не бачилися, але у неї був план – позичити у подруги гроші, до того ж, вона була впевнена, що і цього разу Марина їй не відмовить, не така вона людина
– Ой, Маринко, як добре, що ти є у мене. Знову твоя допомога потрібна, – Зоя щебетала як завжди, наче нічого і не сталося. – А що цього разу? – […]
Батька розлютило те, що Олена збиралася продовжити вчитися, замість того, щоб знайти роботу. Костя тоді прийшов до неї вночі, віддав свою ковдру з подушкою, щоб не мерзла.
– Якби не мати, я б ніколи сюди не приїхала! – з порога кинула Олена, стискаючи в руці мокру парасольку. Брат Костя стояв у передпокої. – А я думав, ти […]
– Виходить, гроші на покупку машини ти не даси? – здогадався Григорій. – Я щосили намагаюся зберегти наш шлюб і шукаю можливості, щоб згладжувати конфлікти, а ти все тільки ускладнюєш! – Видав чоловік
Вісім років тому Марія позичила рідній сестрі велику суму грошей на покупку будинку, та так і не дочекалася повернення. На той момент у неї була така можливість допомогти рідні, а […]
Наступного дня після від’їзду Лариси трапився конфуз. Приїхала свекруха з подругою, тією самою Світланою з пластиковими помідорами. Ганна вийшла з душу, коли почула голоси на кухні.
Ганна цього разу не просто з відром – вона з двома. В одній руці огірки, в іншій – кабачки, а на голові косинка, зав’язана так, що стирчать вуха. На обличчі […]
Як Ірина з негарної дружини за один вечір красунею стала. Ірина звикла чути від чоловіка не добрі слова, а в дзеркалі бачити втомлену жінку…
Ірина звикла чути від чоловіка не добрі слова, а в дзеркалі бачити втомлену жінку. ” А ось і наша мамуся прийшла” – як завжди з похмурим виглядом сповістив чоловік. ” […]
Час був майже одинадцята ночі, і коли Микита побачив, що дзвонить його невістка, одразу напружився. Не стала б вона просто так йому так пізно дзвонити
В Микити давно не стало дружини, сину Володимиру тільки десять років виповнилося. Жінці навіть сорок ще не було. З того часу і виховував чоловік сина один. Більше не одружився, вважав […]
— Сам скажи або напиши, ти дивися секретаря собі знайшов, – Валя мила посуд і говорила голосніше, шум води заважав. – Ти минулого разу на них накричав, що вони куртки старі розкидали, а Павло ж нам увесь город мотоблоком перекопав. І на машині допоміг тобі колеса зимові на літні поміняти.
Валентина побачила, що Геннадій задрімав у кріслі біля телевізора. Хай дрімає, він сьогодні напрацювався в городі, втомився. Відпочине, може хоч бурчати перестане, а то бубонить цілій вечір: — Знову донька […]
Зараз, через два роки після їхнього розставання, вона вже могла спокійно говорити і думати на цю тему. Відпустила образу, яка довго і нудно витягала з неї душевні та фізичні сили. І вирішила жити далі без Юрія. Повноцінним і навіть цілком насиченим подіями життям.
Він стояв біля будинку під дрібним дощем, жалюгідний і якийсь загублений. Чекав, коли повернеться додому Катя, колишня дружина. З надією дивився на всі боки. Катерина вийшла з-за рогу дев’ятиповерхівки й […]