Рубрика: Людина
Ти навіть не уявляєш, як я терпіла два роки. Щодня вислуховувала, що я не так готую, перу, говорю. Хочеш знати, що сталося сьогодні? Я три години готувала солянку. Знаєш, що зробила твоя мама? Вона вилила її в унітаз і сказала, що годувати цим можна тільки свиней
— Ну ти знову все зіпсувала!!! – Тетяна Олексіївна буквально шипіла, виливаючи солянку з тарілки в унітаз. – Це їсти неможливо. Таке тільки свиням дають. Хочеш отруїти мого сина?! Я […]
Люда з чоловіком встановили теплиці на дачі в свекрухи. Домовилися, що врожай ділитимуть порівну. Але Ліда була не рада
– Люда, це реально слушна ідея. Так, доведеться витратитися, але й ми в накладі не залишимося. Ціни в магазині ти сама бачила, мовчу вже про те, що смаку там у […]
Тарас опинився в Польщі. Поки він з ранку до ночі працював на будівництві, Вікторія не сиділа склавши руки. Пробувала вирощувати свиней, однак згодом знайшла значно легший спосіб заробітку грошей
Спершу молоде подружжя Вікторії та Тараса жило дуже щасливо. З нетерпінням чекали народження первістка, придумували ім’я, купували речі для немовляти. А якими щасливими були, коли народився Назарчик. ” Знаєш, Тарасе, […]
Віра Андріївна поправила свою жилетку. На дворі було літо, але вечір був прохолодним. Жінка з радістю вдивлялася у знайомі обличчя учнів свого класу. Сьогодні клас, у якому вона стільки років була класним керівником, святкує випускний. Розпочалися традиційні конкурси, потім – танці. Віра Андріївна посміхалася, аплодувала, але раз у раз шукала очима когось. – А де ж Ганна? – подумала жінка, не помітивши однієї своєї учениці. Віра подивилася навкруги, і побачила на гойдалці, силует. – Невже, у Ганнусі щось сталося? – захвилювалася вона і поспішила до дівчинки. Віра Андріївна підійшла до Ганни, і застигла від побаченого
Віра Андріївна поправила на плечі світлий жакет – літо хоч і настало на повну силу, але вечір був прохолодним, особливо біля води. На скельцях окулярів відбивалися смуги заходу сонця, що […]
Ольга приготувала сніданок, і покликала сина до столу. За хвилину на кухню прибіг Денис. Швидко перекусивши, хлопчик подивився на маму. – Мамо, мені треба ненадовго піти, – підозріло сказав Денис. – Куди? – здивувалася Ольга. – Ми з друзями домовилися трохи погуляти, – додав хлопчик. – Сходи, звичайно. Погода хороша… Сонечко визирнуло, – усміхнулася жінка. Денис одразу підвівся з-за столу, швидко одягнувся і вискочив з квартири. А Ольга зайнялася домашніми справами. Через дві години, пролунав раптовий дзвінок у двері. – А це ще хто? – здивувалася жінка. Ольга вийшла в коридор, відкрила вхідні двері і застигла від побаченої картини
Батька Дениса не стало на початку зими. Повертався на машині додому і сталася біда. Звісно, це було великим горем. Денису було десять, тато був для нього прикладом для наслідування. Вони […]
Я ніколи не думала, що мені буде так страшно дивитись на звичайний кусок землі під вікном. Але саме він став причиною нашої суперечки з Антоном. Бо замість грядки з полуницями я насипала там клумбу. Він мовчав три дні, а потім кинув фразу, яка мене вразила
Я ніколи не думала, що мені буде так страшно дивитись на звичайний кусок землі під вікном. Але саме він став причиною нашої суперечки з Антоном. Бо замість грядки з полуницями […]
На день народження доньки подарунок від моєї подруги розвалив наш шлюб. Маленька Марічка сміялась, розкриваючи яскраву коробку, а Борис сидів за столом з поглядом, яким можна було пробити стіну. У пакунку була сукенка, фломастери і набір для творчості – нічого надзвичайного. Але для мого чоловіка це було приниження. Бо купив це не він. А “та з Києва”. І все, що було далі – верески, мовчання, знецінення, докори. Того вечора я вперше запитала себе: а чому добро викликає в нашій родині стільки злості? І чи маю я право приймати допомогу, якщо він сприймає це як зраду? Але найстрашніше сталось після. І зірвався не він, а наш син
На день народження доньки подарунок від моєї подруги розвалив наш шлюб. Маленька Марічка сміялась, розкриваючи яскраву коробку, а Борис сидів за столом з поглядом, яким можна було пробити стіну. У […]
Олена цілу ніч не знаходила собі місця. Олег давно мав повернутися додому, а його все нема. – Мабуть щось сталося? – хвилювалася жінка. В цей момент, вхідні двері відкрилися. – Повернувся! – зраділа Олена, і хотіла було кинутися зустрічати чоловіка, як несподівано зрозуміла, що Олег не сам. З коридору долинав ще один голос. Голос свекрухи, Раїси Іванівни. – А вона що тут робить? – здивувалася жінка. Раптом, Олена почула що Олег та Раїса Іванівна про щось шепочуться. Олена підійшла до дверей кімнати, прислухалася до розмови чоловіка та свекрухи і…ахнула від почутого
– Ти тільки не надумай говорити, що твої батьки любителі погульбанити, – шепнув Олег, коли вони стояли в ліфті. – Краще скажи, що батька не стало, а мати десь далеко. […]
Алла готувала вечерю, коли додому повернувся чоловік. Олексій сьогодні відвідував свою матір. – Привіт, – якось сумно сказав він, зайшовши на кухню. – Привіт. Щось сталося? – запитала Алла, помітивши поганий настрій чоловіка. – Я сьогодні розмовляв з мамою, – почав з далеку Олексій. – Щось сталося з Ольгою Геннадіївною? – захвилювалася жінка. – Ні, з мамою все гаразд, – тихо відповів Олексій. – Просто вона…вона відмовилася виконувати свою обіцянку! – Обіцянку? Яку ще обіцянку? – Алла здивовано дивилася на чоловіка, не розуміючи, що відбувається
– Олексій, ти поговорив з мамою щодо квартири? – запитала в чоловіка Алла. – У суботу з’їжджу до неї, цього тижня зовсім не було часу. – Не тягни, будь ласка. […]
– Сергій – мій шкільний друг, і я мушу йому допомогти! – Правильною дорогою йдеш, дорогий товаришу – це твій друг! Ключове слово тут – твій! А квартира, якщо ти пам’ятаєш – моя, і вони мені тут зовсім не потрібні! – Гаркнула дружина
– До нас їдуть Борисови! – повідомив Костя за вечерею. – У сенсі – їдуть? А в нас ніяких дат, начебто, не намічається! – Здивувалася Оля. – Їм нема де […]