Рубрика: Людина
— Так, звичайно, я розумію. Приїду найближчими днями для оформлення всіх документів, — Ольга міцніше притиснула телефон до вуха, намагаючись вникнути в кожне слово нотаріуса. — Ви кажете, будинок знаходиться прямо на березі? І рахунки в банку теж переоформлюються на моє ім’я?
— Так, звичайно, я розумію. Приїду найближчими днями для оформлення всіх документів, — Ольга міцніше притиснула телефон до вуха, намагаючись вникнути в кожне слово нотаріуса. — Ви кажете, будинок знаходиться […]
Минув тиждень. Дім став холодним. Без її голосу, без її аромату кави, без її спокійної присутності. Олег сам готував вечерю, мив посуд, думав, як розчесати доньчиного собаку. І щовечора – тиша. Колюча, як голки. Тиша, що нагадувала: ти втрачаєш. Не щось. Її.
Марта і Олег жили і вважали, що у них все добре, принаймні, так як у всіх. Одружились вони рано, з великого кохання. Обоє працювали, будували дім, ростили двох дітей. І […]
– Він кинув мене тільки тому, що я стала більше заробляти! Ми напередодні посварилися, Денис звинуватив мене в тому, що я гроші від сім’ї ховаю
Денис повернувся з роботи і став свідком неприємної сцени – Ольга, його дружина, з кимось голосно розмовляла телефоном… – Та не буде від нього жодної користі, – скаржилася жінка своєму […]
– Ти мені потрібна, мамо, ти онукам нашим потрібна. Ми хочемо тебе бачити здоровою. А щоб легше було тобі, подивися, що я вам принесла з батьком. Ніна дістала з сумки товсту пачку листів, перев’язану стрічкою, і простягла її матері
Тамара Іванівна сиділа біля вікна і дивилася як по вікну стікають каплі дощу. Осінь видалася дуже сира, навіть не встигли порадувати дерева золотом і багрянцем. Тамара Іванівна пів року тому […]
– Для сім’ї робимо! Для Олі, для вас. Житимемо разом, однією родиною. У вас своя кімната, свій санвузол… Чого ще бажати? Краще, ніж у цій хрущовці, правда ж?
Телефон раптом затремтів у тиші — як злякане створіння, що ожило серед спокою. Зінаїда Олексіївна здригнулася в такт йому, ніби невидимий зв’язок поєднував її з цим звуком. З зусиллям потягнувшись […]
– Теж мені, принцеса на горошині! – Вигукнула мати Михайла. – Цариця яка! Мишко їй поганий! Ну і нехай одна вік кукує!
Коли у селищному Будинку культури закінчився вечірній сеанс, на вулиці вже темніло. Звичайно, у вікнах будинків ще горіло світло, а подекуди дорогу і вузькі тротуари висвітлювали рідкісні вцілілі ліхтарі, але […]
Я дозволила замкнути себе в золотій клітці заради статку. Я краще танцюватиму під дудку чоловіка, ніж житиму у скромних умовах в орендованій квартирі-студії
Я дозволила замкнути себе в золотій клітці заради статку. Я краще танцюватиму під дудку чоловіка, ніж житиму у скромних умовах в орендованій квартирі-студії. Відтоді на пишних заходах я трималася ближче […]
Жити їй більше не було де, а в селі в матері вітчим. Мати завжди казала, що він проти таких гостей, як вона. Хоча сам він дуже добре розмовляв із Ритою і навіть із Полінкою грався. Може мамі він потім усе і висловлював, але якось це не в’язалося з його характером.
Рита знову стояла на зупинці. Велика валіза і чотирирічна Поліна поруч. Усе, що в неї є. За п’ять років подружнього життя вона вже, напевно, вдесяте виїжджала до матері та вітчима. […]
Антоніна обвела поглядом передпокій. Взуття впереміш: кеди, чоботи, якісь черевики з брудною підошвою та збитим носком. Під кількома парами вже засохлі калюжі бруду. Куртки були навалені на столику однією купою.
– У вас тут ремонт, чи що? – Антоніна Юріївна зайшла до квартири сина і ледве втрималася від того, щоб не скривитися. Максим, високий, сутулий, у поношеній футболці із затертим […]
— Ходімо до мене, Миколо, — раптом запропонувала вона. — Тепло, поїмо, завтра вирішимо, що далі. Я тобі зварю суп, поговоримо про все. Ти ж не камінь, ти людина. І не повинен бути сам.
Коли син привів додому Ольгу, у Миколи всередині все похололо. Занадто різкою була її енергія, надто крижаним погляд, прикритий чарівною усмішкою. Вона не кричала й не влаштовувала скандалів — просто […]