Рубрика: Людина
Людмила повернулася додому за північ. Квартира зустріла її незвичною тишею. Син давно жив окремо, а чоловіка вдома не було… На журнальному столику лежала записка: «Затримуюсь на нараді. Вечеря в мікрохвильовці. Цілую, Володя…» Людмила зім’яла її і кинула у відро для сміття. Володимир повернувся близько першої ночі. Людмила сиділа на кухні. Клацнув замок, у коридорі почувся шурхіт одягу. – Люда? – здивувався чоловік. – Ти чому не спиш? Володимир став у дверях кухні. – Як пройшла нарада? – спитала тихо Людмила. – Нормально… – відповів чоловік. – Втомився тільки… – У ресторані добре посиділи з Мариною? – раптом запитала Людмила. Володимир застиг із відкритими дверцятами холодильника
Людмила стояла біля вікна, помішуючи чай. За склом травень розфарбовував місто у зелені соковиті кольори, але вона не помічала цієї краси. Думки знову і знову поверталися до випадкової знахідки – […]
У багажнику, крім однієї сумки з речами, лежала коробка з продуктами та кілька бутлів із питною водою. — Здрастуй, Рито. Прошу до хати, — привітала її баба Ганна, господиня невеликої хатинки, відчиняючи хвіртку, — а ось вода у нас своя прекрасна, і безкоштовна в колодязі… Скуштуєш
Маргарита останнім часом дуже вимоталася на роботі, а ще й в особистому житті все пішло шкереберть: вона розійшлася з Борисом. Майже наречені, вони ось-ось готові були створити сім’ю, але чи […]
– У моїй квартирі, коли говорить чоловік, жінки мовчать! – Гаркнув свекор, але я йому швидко дала гідну відсіч
Голос свекра, Миколи Івановича, гримів так, що здавалося, стіни затремтять. Марина стояла біля раковини, миючи посуд, і відчувала, як усередині все закипає. Вона тільки вчора приїхала до свекрів у гості […]
Олена прокинулася від звуку води. Крапля. Ще крапля. Кран знову починав підтікати. Її чоловік Павло обіцяв полагодити його ще тиждень тому, але тепер його не було… – Павлику, ну де ж ти? – пошепки спитала Олена порожню половину ліжка. Чоловік зник три дні тому. Просто не прийшов з роботи. Телефон недоступний, речі на місці. Спочатку Олені здавалося, що сталося щось недобре, але вранці від Павла надійшло сухе повідомлення: «Вибач, я більше не можу. Ти впораєшся…» – Він повернеться, Оленко, – говорила Тетяна Сергіївна, літня колега. – Нагуляється і повернеться. А ввечері подзвонила свекруха. – Що ти зробила? – її голос тремтів. Олена побіліла від почутого
Олена прокинулася від звуку води, яка капає. Крапля. Ще крапля. Варто було заснути, як кран знову починав підтікати. Павло обіцяв полагодити його ще тиждень тому, але тепер цей звук був […]
– Іван – ваш єдиний син, а я, самі знаєте, бо поруч у селі живемо, з бідної сім’ї. Мені допомоги чекати немає від кого. Ось на вас одна й надія. То як, ви нам пів хати віддасте, чи купите квартиру в місті?
– Віро Павлівно, а ви вже після весілля будете вирішувати з житлом для нас? – сказала мені майбутня невістка, коли прийшла до нас на Миколая, бо мій чоловік Микола, і […]
Наталя вирішила збудувати новий паркан. Для цього вона найняла майстра – Степана. Його їй порадив сусід. Пройшов день. Степан попрацював на славу і поїхав додому. Наталя вийшла в сад. У неї було так приємно на душі! Скільки років вона не отримувала жодної допомоги по господарству. Все сама, сама… Раптом Наталя побачила на лавці сорочку Степана. Вона була запорошеною і спітнілою. – Треба попрати, – тихо пробурмотіла жінка. – На вітерці провітриться за ніч, буде свіженька. Вона налила в тазик води і, перш ніж покласти туди сорочку, намацала в нагрудній кишені якийсь папірець. Наталя витягла його і ахнула від прочитаного
Наталя Сергіївна, викладачка історії, була жінкою середнього віку, симпатичною та самотньою. Ні з чоловіком, ні з дітьми не вийшло: спочатку не змогла виносити малюка, а потім розлучення. І вона вирішила […]
Коли ми з Василем одружилися, я думала, що це початок нової глави. Любов, підтримка, родина — усе в одній людині. Але пройшло 10 років, і я зрозуміла, що він так і не побачив у мені більше, ніж няньку для наших дітей і куховарку. І в цьому — найбільший мій сум. Бо я не просто дружина. Я жива, мисляча, мрійлива. Але щоразу, коли я про це нагадувала, він лише криво посміхався і казав – не вигадуй дурниць
Коли ми з Василем одружилися, я думала, що це початок нової глави. Любов, підтримка, родина — усе в одній людині. Але пройшло 10 років, і я зрозуміла, що він так […]
У будинок Ніни стрімко влетіла її свекруха Олена Іванівна. Жінка важко віддихалася. Не роздумуючи, вона одразу кинулася до невістки, яка спокійно бавила свого синочка. – Ану, дай мені Андрійка, я з ним посиджу! – голосно сказала свекруха. – А ти біжи давай до своєї бабусі. І швидше біжи! – А що трапилося?! – ахнула Ніна. – З бабусею щось?! – Бабуся твоя, слава Господу, здорова, – сказала Олена Іванівна. – Але тільки, здається мені, що це ненадовго. Тому біжи, Ніно, біжи! Поспішай, поки не пізно… – Та що сталося?! Ви можете до ладу розказати? – Ніна не розуміла, що це робиться
У будинок стрімко влетіла свекруха. З її вигляду сміливо можна було сказати, що наче за нею хтось гнався. Жінка важко віддихалася. Не роздумуючи, вона одразу кинулася до невістки, яка спокійно […]
— Ех, матусю, як же мені тебе завжди не вистачало, — прошепотіла Олена, — Мріяла ось так взяти тебе за руку, і щоб ти мене обійняла, розпитала про все. І ось тепер тримаю тебе за руку й плачу, втратити боюся. А сказати, що люблю тебе, не могла ніколи, адже ти всю свою любов Олежику віддала
— Я завтра маму привезу, так складаються обставини, вона від нас стомилася, — Олег зателефонував уже ввечері, й повністю сплутав усі плани Олени. Він майже завжди так робив, вважав, що […]
До Тетяни Миколаївни приїхали в село внуки Андрій та Олег. Зайшов і сусідський хлопець Данило. Жінка накрила на стіл. Вона поставила чай, варення, мед, тарілку з млинцями. З невеликого тазика, з гіркою заповненого пиріжками, бабуся зняла рушника. – Я не буду смажене, – заявив Олег. – Мої пиріжки добрі, – лагідно посміхнулася Тетяна Миколаївна. – Вони ж не куплені…
До Тетяни Миколаївни приїхали в село внуки Андрій та Олег. Зайшов і сусідський хлопець Данило. Жінка накрила на стіл. Вона поставила чай, варення, мед, тарілку з млинцями. З невеликого тазика, […]