Рубрика: Людина
— Вася, шість йому, начебто. Ви вже врятуєте його, будь ласка. З Ваською я й поговорю, і кіно подивлюся, і взимку з ним тепліше. Знову ж таки, де я ще такого мишолова знайду? Ось і від змії мене врятував
Баба Аня звично змітала з підлоги розбиту чашку і продовжувала лаяти Ваську, знаючи, що той до завтрашнього ранку на очі їй не з’явиться. Раніше, коли Василь був ще молодий і […]
– Послухай, Катю, якби у світі існував орден, яким би нагороджували саму недолугу дружину, він би дістався тобі! Знаєш, як ми з Галиною іржали над тобою, коли ти сама відправляла мене до неї, своєї подружки та моєї пасії
– Ти хочеш сказати, що здивована? – Усміхнувся чоловік, дивлячись на Катю. – А, на твою думку, ця заява нормальна? – Запитала дружина. Артем тільки-но повідомив їй, що в нього […]
— Так більше тривати не може. Леро, ти абсолютно нічого не робиш. Ні працюєш, ні готуєш, ні прибираєш. Нічого. І не треба говорити про дитину, вона зараз цілий день у дитячому садку проводить. Лера надулася. Як завжди, хотіла прикинутися скривдженою. — Я йду. Удавана образа тут же зникла. — У сенсі? – запитала вона. — У прямому. Я подаю на розлучення
Повертаючись додому після роботи, Микита вже подумки смакував просту вечерю. Він зовсім не прагнув вишуканих страв, а був би цілком задоволений звичайною смаженою картоплею з куркою або тарілкою наваристого борщу. […]
– Не плач! Я не знаю, чим тебе годувати! – Ліда затулила обличчя руками й зрозуміла, що цього більше не витримає
– Ну, візьми ж слухавку! Та що ж це таке? – Ліда ходила з кімнати до кімнати, постійно намагаючись додзвонитися до свого коханого, Олега. За вікном була ніч, телефон хлопця […]
– Христю, навіщо тобі стільки ковбаси? – спитав чоловік, бо кохана у візочок поставила кілька видів дуже не дешевої ковбаси, вона була дорога, зазвичай подружжя обирало ковбаси набагато дешевше
– Христю, навіщо тобі стільки ковбаси? – спитав чоловік, бо кохана у візочок поставила кілька видів дуже не дешевої ковбаси, вона була дорога, зазвичай подружжя обирало ковбаси набагато дешевше. – […]
Мама чоловіка приходить до нас не часто, тому я старалася їй вгодити. Взагалі, вона дуже хороша людина, скромна і надзвичайно приємна
– Мама сьогодні прийде. Антоніно, приготуй щось смачненьке, – каже мені чоловік. – Добре, – кажу. – А ти куди? – Я у справах, але на обід буду. Так що […]
– Я тобі серйозно говорю – мене це не влаштовує. Ми за оренду набагато менше віддаватимемо. З’їдьмо прямо завтра? Я боюся, що поведінка твоєї мами вплине на наші стосунки. Мені не хотілося б сваритися з тобою
– Любий, ну чому ми повинні щось винаймати, якщо у мами така велика квартира? У тісноті жити не будемо. Давай краще відкладати гроші, щоб прилбати своє житло? – І мені […]
— Ну, й будь ласка! От і поїду! Подивимося, як заспіваєте, коли через місяць життя зі своєю матінкою та братиком-дармоїдом ця квартира перетвориться на сільський хлів! – намагалася уколоти якомога болючіше дружина, закушуючи свою губу в пориві злості
— Гаразд би твоя мама приїхала сама! Вона ще й брата-дармоїда за собою притягне! — не вгамовувалася цілу годину дружина, лаючись на несподіваний приїзд своєї свекрухи. Причина невдоволення благовірної зрозуміла: […]
Людмила, з важкими пакетами у руках, поверталася додому із магазину. Жінка повільно дійшла до свого підʼїзду, і попрямувала сходами на свій поверх. Залишилося подолати ще один поверх, як раптом на сходовій клітці, біля квартири Людмили, вона почула якісь голоси. Люда одразу впізнала голос свого чоловіка Вадима, який про щось розмовляв із сусідом. Розмовляли чоловіки доволі гучно. Людмила не хотіла підслуховувати, але розмова здалася їй дивною. Людмила зупинилася, прислухалася до розмови чоловіка з сусідом і…ахнула від почутого
Людмила завжди вважала себе жінкою практичною та господарською. З юності звикла розраховувати тільки на себе, вміла економити, знала ціну кожній копійці. З Ігорем вони прожили разом понад п’ятнадцять років, виховували […]
Я не сподівався закохатися знову. Тим паче – після шістдесяти. Але коли Оля з’явилася у моєму житті, все перевернулося. Проблема була не в ній. Проблема була в моїх дорослих дітях, які сприйняли це як зраду. Як ляпас пам’яті їхньої мами. А я просто хотів знову жити, а не доживати
Я не сподівався закохатися знову. Тим паче – після шістдесяти. Але коли Оля з’явилася у моєму житті, все перевернулося. Проблема була не в ній. Проблема була в моїх дорослих дітях, […]