Рубрика: Людина
– Вибачте. Мені немає куди подітися. Мене вигнали, а вже ніч, – дівчина не говорила, а шепотіла від втоми з маленьким немовлям на руках. Ця нічна гостя, яку Марина впустила у свій будинок всього на одну ніч, перевернула її життя
– Вибачте. Мені немає куди подітися. Мене вигнали, а вже ніч, – дівчина не говорила, а шепотіла від втоми з маленьким немовлям на руках. Ця нічна гостя, яку Марина впустила […]
Настав час, і пішла Віра Семенівна в інший світ. Пішла тихо, аж на дев’яносто восьмому дні народження. Добре і довге життя прожила жінка. Пішла, якраз незадовго до вісімнадцятиріччя свого онука Микити. Перед тим вона, до речі, подарувала йому пристойну суму грошей… На поминках матері Ірина не плакала, а тільки напружено дивилася сумним поглядом. Поруч стояли її чоловік Роман і син Микита. Так завершився земний шлях Віри Семенівни… А після поминок Микита обійняв батьків і раптом запитав: – А ви мене зовсім не любите? Ірина з Романом оторопіли від почутого
Ірина народила дитину пізно, майже в сорок років. До речі, і її мати народила теж пізно. І якби не Віра Семенівна, мати Ірини, яка дуже просила онуків, вона доньку так […]
— Тітонько, візьміть кошенятко, і щастя вам буде! Кажуть, котики щастя в дім несуть! — усміхалася друга, як сонечко. Молода жінка зупинилася, важко зітхнула й зазирнула спочатку в коробку – біленька пухнаста грудочка відчайдушно просила порятунку своїм тоненьким «няв»
Вероніка ступала тихо, берегла кожен крок – під серцем носила довгождану дитину, що давалася їй нелегко. Лікарняні коридори вимотували душу й тіло, спустошували гаманець. — Тітонько, тітонько мила! — долинули […]
“Віро Іванівно, ось пропишете мене в квартирі, тоді я “за”, інакше ноги моєї там не буде”,-сказала невістка
Наш син Денис одружився на Каті 2 роки тому. Вже чекають на малюка, Катя на сьомому місяці вагітності. З самого першого дня їхнього шлюбу вони почали жити на орендованій квартирі. […]
– От і чудово! А то, знаєш, ювілей, стільки клопоту! Та й що ми в кафе сидітимемо? Там шум, гамір… А у вас усе по-сімейному. Коли мати повідомила Ліді про візит її свекрухи, Ліда здивувалася. – Ем … І ти погодилася? – А що я могла їй сказати?
Наша люба Людмила Василівна завжди мала хист до затишку, де б не опинилася. Грошей у неї вистачало, добра зарплата та й заощадження гріли кишеню, але звичка до ощадливості в’їлася в […]
– Якось не по-чоловічому ти робиш, – промовив Віктор. – Подарував дівчині собаку, а тепер забираєш її? – А вам-то що? – Огризнувся її колишній. – Нам до цього велика справа! Ми дуже не любимо тих, хто так робить…
Компанія хлопців сиділа на лавці, розглядаючи перехожих. Таких, як вони зазвичай називають “гопниками”. Пляшки пінного, гучний сміх. Головним у компанії був Вітька – хлопець двадцяти років. Він навчався у технікумі, […]
— Ну так заспокой його, перший час сама з малюком посидиш, а потім відправиш чоловіка в декрет, нехай дізнається, чи легше вдома сидіти, – радить сестра
— Все мені в провину поставив, і те, що ми іпотеку взяли, і те, що я дитину захотіла, і те, що він змушений тепер працювати на знос, – скаржиться сестрі […]
— Вітаю, Марино Сергіївно, — звернувся він до мами, — Ви чекаєте дитину. Термін двадцять тижнів. Чому раніше до нас не дійшли? У Вашому віці треба ретельніше стежити за своїм здоров’ям. – Щоооо? — заїкаючись від хвилювання, промовила мама і розплакалася.
Вранці мама прибігла посидіти з онуком рано. Я дуже поспішала, але помітила круги під очима і блідість на її обличчі. – Мамо, ти добре почуваєшся? Може я скасую справи? Сашко […]
– До речі, я тут переглянула твій гардероб, – невимушено сказала Ольга Сергіївна. – Стільки недоречних речей! Ці короткі спідниці, яскраві блузки… Ти ж заміжня жінка, повинна виглядати респектабельніше.
Ганна стояла біля вікна, дивлячись на сіре жовтневе небо. На кухні чувся дзвін посуду – свекруха знову «прибирала» в чужому будинку. Останнім часом Ольга Сергіївна все частіше заходила до нас […]
Андрію, мама вже який день сидить сумна, дивиться у вікно. А чи не захворіла вона, може що болить, а вона нам не каже, – Зоряна за сніданком здалеку спробувала розпочати розмову з чоловіком. – Ой, вибач, кохана, я щось на роботі зовсім закрутився, і вже кілька днів не говорив з мамою. Ти спробуй з нею сьогодні поговорити, може підіть кудись гуляти, – запропонував Андрій. Вони поснідали, чоловік пішов на роботу, а Зоряна стала біля плити і почала готувати. Марія Степанівна ще була в своїй кімнаті. Зоряна знала, що мама вже прокинулася, але вона спеціально не хоче зранку виходити, щоб не заважати
– Андрію, мама вже який день сидить сумна, дивиться у вікно. А чи не захворіла вона, може що болить, а вона нам не каже, – Зоряна за сніданком здалеку спробувала […]