Рубрика: Людина
Коли я приїхала з відрядження з Чернівців, із теплим хлібом у сумці й наївною надією на обійми, знайшла лише записку: “Я в Ігора”. Без дзвінка, без повідомлення. І тоді щось у мені клацнуло. Я зрозуміла, що в нашому домі давно ніхто ні на кого не чекає. Що любов перетворилася на сервіс. А найстрашніше – я звикла. Але цього разу вирішила зробити щось, чого давно боялася
Коли я приїхала з відрядження з Чернівців, із теплим хлібом у сумці й наївною надією на обійми, знайшла лише записку: “Я в Ігора”. Без дзвінка, без повідомлення. І тоді щось […]
Михайла не стало наприкінці літа. Та так несподівано, що його дружина Віка не встигла нічого зробити, швидка, яка прибула теж. Причину так до кінця і не зрозуміли. Була людина, і немає її… Провести Мишка в останню путь прийшло стільки людей, що Віка аж дивувалася. Тут був майже весь колектив з його роботи, всі сусіди з їхнього будинку, його друзі. Усі щиро, зі сльозами на очах, говорили про те, якою він був прекрасною людиною. Добрим, чуйним, вміючим вислухати, підтримати, дати слушну пораду, пожартувати. І тут Віка аж здивувалася від почутого.
– Галя, привіт, – почувся у слухавці сумний голос подруги. – Уявляєш, знову мене мій довів. Наварив картоплі в мундирах, нарізав оселедець шматками, покрив зверху цибулею, та ще й розливного […]
Що, знову в село? І як ти тільки встигаєш? Та й якщо чесно, то я не розумію, це ж не твоя рідна мама, навіщо ти так стараєшся взагалі? – питає Світлану її колега по роботі. – Не знаю, як тобі це пояснити, але не можу я по-іншому. Марині Сергіївні потрібна моя допомога. І я не можу її залишити, – спробувала пояснити Світлана подрузі. Алла лише знизила плечима, бо не розуміла, навіщо 43-річній жінці, замість того, щоб піти з подругами в кафе, кіно, чи на побачення, вона сідає в старий запилений автобус і їде в село до жінки, яка навіть не стала їй свекрухою
– Що, знову в село? І як ти тільки встигаєш? Та й якщо чесно, то я не розумію, це ж не твоя рідна мама, навіщо ти так стараєшся взагалі? – […]
– Я відразу зрозуміла, що у вас нічого не вийде – дуже ти жадібна. Через гроші такого хлопця втратила, – сказала свекруха, витягаючи до ліфта велику валізу та дві сумки
Лєра вже закінчувала пити каву, коли у двері подзвонили. «Дивно, хто це може бути так рано? Може, Вітя щось забув»? – подумала молода жінка. Лєра з Віктором одружилися лише три […]
45 000 доларів – саме стільки отримав мій чоловік Дмитро у спадок від тітки з Канади, і замість вдихнути полегшено, він вирішив, що це знак із неба: звільнився з роботи, записався на онлайн-марафони “як стати мільйонером”, витратив 14 000 за місяць і переконував мене, що ми тепер можемо “жити повним життям”. Я ж сиділа на кухні, перемішувала борщ і дивилась на чоловіка, який ще вчора боявся втратити премію, а сьогодні мріяв відкрити кав’ярню, хоч у житті не варив навіть кави. А коли я знайшла лист від тієї ж тітки, адресований мені особисто, – щось усередині клацнуло
45 000 доларів – саме стільки отримав мій чоловік Дмитро у спадок від тітки з Канади, і замість вдихнути полегшено, він вирішив, що це знак із неба: звільнився з роботи, […]
Катя прийшла в гості до матері. – Ну ось, прийшла, – сказала мати, ледь глянувши на дочку. – Давай сюди свої пиріжки… Катерина мовчки простягла їй пакет з тістечками. Мати взяла його, навіть не подякувавши, і пішла на кухню. – Як ти тут? – запитала Катерина. – Та як завжди, – відповіла мати, розгортаючи тістечка і викладаючи їх на тарілку. – Сиджу одна, доживаю свій вік. Ти ж знаєш. Принаймні хоч раз на місяць згадуєш, що маєш матір. – Мамо, навіщо ти так кажеш? – запитала Катя. – Я ж прийшла і гостинець принесла! – Гостинець, – пирхнула мати. – Тістечка з магазину! Думаєш, мені потрібні твої пиріжки? Катерина оторопіла
Сонце вже почало сідати, забарвлюючи обрій у помаранчеві відтінки, коли Катерина вийшла з під’їзду свого будинку. У руках вона тримала невеликий пакетик із тістечками, купленими у місцевій кондитерській. Вона йшла […]
Мати переживала дуже а батько сказав: “Не лякай ти хлопця завчасно, ще багато води втече. Він он на заробітки за кордон зібрався. На цілий рік. Чекати вона його вже точно не буде”
Все село пліткувало про кохання Світлани і Сергія. Вони навчалися в одному класі і жили по-сусідству. Дівчина була з характером, вперта та з перчиком. Їй здавалося, що всі хлопці дивляться […]
Батьки житимуть у твоїй квартирі! А ми переїдемо на орендовану! – чоловік уже почав пакувати валізи
У Тетяни була чудова квартира в спальному районі. Двокімнатна, світла, простора, з великою лоджією. Вона купила її ще до знайомства з Максимом. Не в іпотеку, а одразу — завдяки батькам […]
Ану покажіть нам цей діамант, який займається вечорами з сином, та ще й пече
– Людка, ти повернулася? Невже знову працюватимеш у нас? – В офісі, де раніше працювала Люда, виникла жвавість. Усі відірвалися від своїх комп’ютерів та розглядали колишню колегу. – Та ні, […]
Ліза прийшла додому з букетом квітів у руках. На роботі її вітали з днем народження. Жінка перевдяглася і вже зібралася йти, коли прийшов її чоловік Сергій. – А ти куди зібралася? – запитав він. – У мене сьогодні день народження, я йду його відзначати, – спокійно сказала Ліза. – От же ж, вибач, зовсім забув… – сказав Сергій. – Запрацювався я. З мене подарунок. А куди ми йдемо? – Я йду без тебе, – раптом сказала Ліза. – І йду я у кафе, звідки ти щойно прийшов. – Яке кафе?! – ахнув чоловік. – Я був на роботі. – Так? – сказала Ліза. – Значить, мені здалося… До речі, а чому ти ніколи не цілував мені пальчики так, як їй? Сергій аж побілів від почутого…
Ліза прийшла додому з букетом квітів у руках. На роботі її вітали з днем народження. Жінка перевдяглася і вже зібралася йти, коли прийшов її чоловік Сергій. – А ти куди […]