Рубрика: Людина
– Ви живете в моєму будинку і смієте дорікати, що я не працюю? – Вкрай обурилася невістка
Квітневе сонце било в очі, змушуючи мружитися. Марина котила візок по розбитій доріжці, об’їжджаючи калюжі. Пакети з продуктами відтягували лікоть, а Мишко нарешті заснув після години примх у крамниці. Ще […]
Ігор привів свою нову обраницю Ліду в нашу квартиру. Просто відкрив двері і сказав: – Це Ліда. Вона залишиться на ніч. А я стояла посеред коридору з пакетом гречки в руках і намагалася зрозуміти, в якому моменті ми остаточно перестали бути “ми”. У ту ніч я не зімкнула очей. Бо як спати, коли в сусідній кімнаті твій колишній чоловік сміється з іншою жінкою в ліжку, яке ти колись обирала для вашого “сімейного гнізда”?
Ігор привів свою нову обраницю Ліду в нашу квартиру. Просто відкрив двері і сказав: – Це Ліда. Вона залишиться на ніч. А я стояла посеред коридору з пакетом гречки в […]
Аліна приїхала у кафе чим раніше. Жінка сіла за столик і почала чекати свого чоловіка Дениса. – Ох зараз я тебе застану на гарячому! – думала вона. – Ну постривай у мене… Кафе було тихе, вся така романтична обстановка, а головне людей мало. Аліна чекала в напрузі. Ближче до призначеного часу нарешті двері в кафе відкрилися і в кафе зайшов… Давній друг Дениса – Борис. – Оце зустріч! – здивувалася Аліна. Борис підійшов до неї і здивовано сказав: – Аліно, а ти що тут робиш? У мене тут призначено побачення з таємничою незнайомкою. Аліна не змогла стриматись і розреготалася
П’ятнадцять років сімейного життя пролетіли, як мить, і Аліна, озираючись назад, дивувалася. – Коли встиг час відрахувати цей проміжок нашого спільного життя з Денисом? Начебто зовсім недавно бігала до нього […]
Світлано, та ти аж світишся від щастя! Розповідай, що там у тебе сталося, – прониклива бабуся відразу побачила зміни в поведінці онучки, яка повернулася з навчання на канікули зовсім іншою. – Та нічого особливого, я сесію на відмінно здала, – зашарілася Світлана. – Ти вже 4 роки усі сесії здаєш на відмінно, але ще жодного разу я тебе такою не бачила. Ану, розповідай бабусі все як є, ти ж знаєш, що я завжди тебе підтримаю і зрозумію
– Світлано, та ти аж світишся від щастя! Розповідай, що там у тебе сталося, – прониклива бабуся відразу побачила зміни в поведінці онучки, яка повернулася з навчання на канікули зовсім […]
Замість картоплі довелося варити макарони. Дідусь зчинив скандал, макарони він не любить. Наді хотілося надіти дідусеві каструлю на голову, і вона б це зробила, чесне слово зробила б, але тут у квартиру подзвонили
Надя терпіти не могла тісної кухні, дідуся, який оббріхував її матір, що доглядала його вже п’ять років, плісняву у ванній кімнаті, герань на вікні, балкон, заставлений коробками. Скоро вона покине […]
Сергій і Марина приїхали у відпустку до батьків. Ті одразу ж вирішили діяти. – До міста у нас недалеко, навіщо вам орендувати квартиру?! – запитали вони молодих. – Родиною жити краще. Будинок величезний, місця всім вистачить, і вам і вашим дітям. Треба щоб рідня жила разом… Відпустка минула. Марина й Сергій поїхали, але обіцяли батькам подумати, хоча як жити численним родичам під одним дахом ніхто не знав. Ще ж була сестра Сергія з дітьми. Марина й Сергій все ж вирішили спробувати. Заразом і на свою квартиру назбирати можна. Вирішили та й переїхали. Минуло пів року, все було добре, а потім почалася дивина
Сергій та його молодша сестра Інна народилися за кордоном. Батько працював на одну компанію за контрактом. Мати була викладачкою. Батьки заговорили про переїзд, коли Інні було сім, а Сергію десять […]
На мій день народження ніхто не подзвонив. Навіть Віталій. А в сторіс — Карпати, ресторани, усмішки. Я сиділа на кухні, слухала тишу й питала себе: невже я вже не мама, а просто зручне минуле? Через кілька днів вони запросили мене на обід. Без пояснень. Без вибачень. І я пішла. Але те, що я там почула, було гірше за мовчання
На мій день народження ніхто не подзвонив. Навіть Віталій. А в сторіс — Карпати, ресторани, усмішки. Я сиділа на кухні, слухала тишу й питала себе: невже я вже не мама, […]
Люба поїхала в село на дачу. Вона прибрала в будинку після зими, приготувала вечерю. Завтра під вечір за нею мав заїхати її чоловік Олег, а до цього Люба ще мала встигнути прибрати в саду. У хаті було тепло, тихо й спокійно, як за покійної бабусі Люби. Її портрет так і був на стіні. Люба хотіла набрати номер чоловіка, але подумала, що він зайнятий, тож вирішила не відволікати. Вона знайшла стару книжку і почала її гортати. Раптом на подвір’ї почувся якийсь шум. Люба визирнула у вікно і руками сплеснула від побаченого
– Олеже, треба на вихідні на дачу поїхати, – сказала Люба чоловікові. – Любочко, ще холодно, що там робити? – здивувався той. – Ну як, що робити?! Подивитися, порядок у […]
– Послухай, невже тобі ніколи не хотілося з рідним батьком поговорити? – Хотілося! Дуже хотілося! Але вам було ніколи, коли я цього потребувала! А зараз я виросла, тож йдіть, “тату”, до дідька…
Свого рідного батька Світлана практично не пам’ятала – він пішов із сім’ї, коли їй було п’ять років. Останніми її спогадами про цю людину було те, як вона обережно виглядала зі […]
«Якщо хочеш знати, який вигляд матиме твоя дружина через тридцять років, подивися на тещу»
Леонід Миколайович, людина кришталевої інтелігентності та ангельської доброти, мав у своєму ідеальному світі одну крихітну, але дуже стійку антипатію – свою дорогу тещу. Так-так, зізнатися в такому гріху соромно до […]