Рубрика: Людина
Робота офіціанткою в такому закладі — не її мрія, але єдиний спосіб дотягнути до народження дитини. За ці місяці вона навчилася терпіти біль у ногах, нудоту від запахів з кухні, холодні погляди відвідувачів. Вона знала одне: головне — щоб дитина народилася здоровою.
Десь у центрі Дубаю, серед веж зі скла й сталі, де кожна вулиця дихає розкішшю, а повітря пахне грошима, розташовувався ресторан «Перлина Сходу». Це було місце для тих, хто може […]
– Нікуди я зі свого будинку не піду. Я тобі так скажу, Сашко. Якщо я тобі заважаю, ось поріг на сім доріг. Ти молодий, голова розумна. Іди, шукай квартиру, та живи, як хочеш. Вчитися не захотів, отже іди працюй. Хоч щодня нових дівок води.
– Знаєш що, внучок мій милий! Якщо я вам так заважаю, то тут варіант тільки один. Ні до доньок більше не поїду, ні до друзів, та і до подруг йти […]
Того дня він зайшов до нового торгового центру неподалік роботи. Блукав між прилавками, механічно складаючи продукти в кошик, коли почув знайомий дзвінкий сміх. Серце пропустило удар. — Мам, подивись, які кросівки! — долинув голос, від якого затремтіли руки. — Можна приміряти?
Сергій стояв біля вікна, машинально перебираючи в руках в’язку ключів. Квартира, яка раніше здавалася затісною для чотирьох, тепер тиснула порожнечею. Три дні тому Галина забрала дітей і пішла. Просто пішла, […]
Андрій з Аліною заїхали в невелике містечко, зняли квартиру; роботу знайшов на другий день, недалеко від житла. Видали аванс, так що їсти було на що. Потім пішов в дитячий сад, запитати, чи є вільні місця? І тут пощастило, взяли Аліну, і життя стало налагоджуватися.
Сім’я, яка складалася з чоловіка Андрія і дружини Юлії, святкували день народження дочки Аліни, якій виповнилося п’ять років. Щаслива Аліна бігала зі своїми ровесниками, які були запрошені на свято. А […]
Життя ж воно яке буває… А в нас тут ціле життя прожити можна, а згадати й нічого. Ось тебе я в гості чекала, так думала собі, а що б мені такого розповісти, щоб і про мене ти написав у себе там в інтернетах. А зрозуміла, що й розповісти нічого. У твоїх друзів там пристрасті які, а в нас що?
Час не стоїть на місці, і як би це прикро не звучало – всі ми потроху старіємо. І що старшими стаємо, то більше усвідомлюємо цінність зустрічей не тільки з близькими, […]
Знадвору бушувала завірюха. Марія міцно притискала до себе тремтячого від холоду Костю, намагаючись укрити його своїм пальтом. Грошей на таксі не було — всі банківські картки залишилися в Андрія. Її телефон розрядився ще вдень.
Сніжинки неквапливо кружляли у світлі ліхтарів, нагадуючи танцівниць у білосніжних сукнях. Марія Андріївна застигла біля вікна своєї квартири на четвертому поверсі, заглиблена у лютневу темряву. Щоразу, коли фари проїжджаючих машин […]
– Дякую бабусі. Але грошей із продажу будинку вистачило лише на перший внесок, а мені за цю квартиру ще років із десять платити! Ви що – всі десять років до мене рідню надсилатимете?
Сіре небо нависало над містом, наче важка ковдра. Дощ, який почався дрібною мрякою, поступово посилився і стукав по склу, а його краплі, скочуючись склом, залишали за собою маленькі доріжки. За […]
Кіт стрибнув у відчинене вікно водія, адже попереду стояла коляска з маленькою дитиною…
Кіт стрибнув у відчинене вікно водія, адже попереду стояла коляска з маленькою дитиною… Саме в цей момент через кущі вискочив Сірий — промайнув стрілою і, не зменшуючи швидкості, стрибнув просто […]
Тамара розуміла, що повністю відмовити свекрусі у допомозі, навряд чи вдасться. Але вона вирішила обмежитися приготуванням салатів та гарячого – м’ясо свекруха готувати так і не навчилася. І вже, звичайно, ніякого прибирання.
Григорій уже збирався додому, але в незручний момент у нього задзвонив телефон. Він подивився на екран – дзвонила мати. – Доведеться відповісти, – невдоволено подумав Григорій, – бо буде ж […]
Після того, як ви вигнали мене надвір, у мене не залишилося жодних родинних почуттів до вас! Але як прислуга ви мене абсолютно влаштовуєте, – обурено сказав він своєму рідним.
– Довго ти ще збираєшся нас примушувати батрачити? – обурено промовила Христина. – А хто вас змушує? – з усмішкою поцікавився Павло. – Це не я до тебе прийшов, а […]