Рубрика: Людина
— Там тобі сподобається. Будеш ніжитися на травичці, слухати спів пташок, щодня їсти стиглі ягідки. Ритуля жила в передчутті чогось гарного. На дачі справді було чудово. Лялька пробіглася по клумбах, обнюхала перші весняні квіти. Які ж вони були запашні
Маленьку сіреньку кішечку Ритулі подарувала подруга. Маленька красуня дуже сподобалася добрій молодій жінці. — Назву я тебе Лялечкою, — вирішила Ритуля. — Лялька, — сказала господиня маленькій кішечці й погладила […]
– Аню, а що це за борщ такий? – питаю обережно.– Та я купила у «Сільпо». Знаєте, там готові продають. І вареники теж з магазину, дві пачки взяла вчора на акції.– Тобто ти це не сама варила? – перепитую, не вірячи в почуте.
Я ледь не впала зі стільця, коли дізналася, що невістка подала нам на обід… це. Уявіть собі – неділя, після служби в церкві, я з чоловіком вирішила навідати сина Василя […]
– Нахлібниця! Нема чого тепер мокроту розводити! Бракує мізків вчитися – йди працюй! І взагалі – тобі час жити окремо. Доросла вже, сімнадцять років!
Аліна повільно відчинила двері квартири, стискаючи в руках тонку теку з документами. Вона знала, що мати чекає на неї з відповіддю, але сил сказати правду не було. – Ну? – […]
— Ви ж сім’я, хіба ні? Її квартира — це ж і твоя квартира, — наполягала свекруха
— Ви ж сім’я, хіба ні? Її квартира — це ж і твоя квартира, — наполягала свекруха. Аромат щойно завареного чаю тонкою цівкою стелився над натягнутою тишею в затишній, хоч […]
Як тільки сестра купила машину, Максим одразу став на неї зазіхати. Якщо раніше Марія мала поважні причини відмовити йому, оскільки працювала в офісі, то з переходом на віддалену систему у неї не залишалося підстав дати йому відмову. Безробітний брат так нахабнів, що став щодня просити у сестри автомобіль. Всю ніч він десь бовтався, а потім повертав авто брудним та з спустошеним баком.
— Машко, дай свою машину, – не привітавшись із сестрою, перейшов до головного молодший брат. — Навіщо? – автоматично спитала жінка. — По справах треба з’їздити, – пробурчав Максим. – […]
Люба поралася на городі, як раптом побачила, що на подвір’я хтось зайшов. Жінка пішла зустрічати гостю. – Настя?! Ти чому не попередила, що приїдеш? – запитала Люба, побачивши, що приїхала донька. – Вирішила сюрприз зробити, – усміхнулася Настя. – Мамо, я виходжу заміж! – Боже, радість яка! – зраділа Люба. – Це ж потрібно готуватися! А де весілля буде? У ресторані, мабуть? Мені плаття купити треба гарне. – Так, у ресторані. А плаття… Мамо… Я не хочу, щоб ти приходила на весілля! – несподівано сказала Настя. – В сенсі не хочу? Чому? – Люба здивовано дивилася на доньку, не розуміючи, що відбувається.
Люба поралася на городі, як раптом побачила, що на подвір’я хтось зайшов. Жінка пішла зустрічати гостю. – Настя?! Ти чому не попередила, що приїдеш? – запитала Люба, побачивши, що приїхала […]
– З дитбудинку? – Олексій спохмурнів. – Отже, повна забезпеченість на наші плечі ляже? – Льоша, ти ж бачиш – вони все вирішили. Ігор такий самий упертий, як ти. Не переконаєш. Може, краще підтримати? – Підтримати безумство? Він же загубить собі життя!
– Олексію Вікторовичу, документи готові, – секретар поклала на стіл товсту теку. – Завтра підписання контракту із німцями. Олексій кивнув, не відриваючись від комп’ютера. За сорок п’ять років він звик […]
Коли Маші виповнилося п’ять років, а Даші було дванадцять, сталося те, що поставило хрест на подальшому існуванні сім’ї… Іван якраз повернувся з не найвдалішого рейсу, і з цієї причини третій день святкував «день водія», перебуваючи в хмілі. А Катя влаштувала щось на зразок кухонного корпоративу з дівчатами, з якими працювала. — Чого ти мене перебиваєш? Хто в домі господар? Як ти взагалі посміла мені рот затуляти? Хто ти взагалі така?
— Яку половину? — обурилася Катя. — Іване, цю квартиру ми купили на гроші від продажу попередньої, а на ту нам гроші дали мої батьки! — Але вона була куплена […]
— Якщо ще раз твої родичі приїдуть без попередження, ви підете звідси разом, — сказала я чоловікові, виставляючи за двері валізи
— Якщо ще раз твої родичі приїдуть без попередження, ви підете звідси разом, — сказала я чоловікові, виставляючи за двері валізи — Скільки разів я просила! Скільки разів! — Надя […]
Минуло два місяці. Наталя Сергіївна відвідувала сина і невістку кілька разів, щоразу помічаючи, як квартира, колись затишна і чиста, перетворюється на подобу студентського гуртожитку. Брудні сліди на підлозі, пил на підвіконнях, немитий посуд, захаращені кімнати. Здавалося, що ніхто тут не прибирав з моменту переїзду.
— А це не моя квартира, мені тут нічого робити не хочеться, — з викличною інтонацією сказала Валерія, дивлячись прямо в очі свекрусі. Наталя Сергіївна застигла в дверному отворі, з […]