Рубрика: Людина
— Оксаночко, зараз же все це можна купити. Бережи свій час, він же безцінний!Вона посміхнулася, махнула рукою:— Мамо, та ви що! Домашнє ж смачніше, натуральне, з душею.
Я дивлюся на свою невістку Оксану і не можу зрозуміти: як так можна жити в сучасному світі? Вона сама ліпить вареники, пельмені. Пече пиріжки, лапшу вручну робить, навіть піцу і […]
До чого мене життя довело. Квартиру цю, мабуть, скоро заберуть. За борги. Усі гроші, які були, пішли на процедури. Всім винен. Роботи немає. Як жити не знаю
Юля прибирала в квартирі, коли задзвенів її телефон. Номер був незнайомий. – Алло, Юля? – почула вона чоловічий голос. – Так, це я, – здивовано відповіла жінка. – Не впізнала? […]
Досить тобі жити за рахунок нашої родини! — обурювалась свекруха, не знаючи, що все зовсім не так
Дзвінок пролунав у найневдаліший момент — коли Олена схилилася над ноутбуком, намагаючись встигнути завершити квартальний звіт до дедлайну. Ім’я свекрухи на екрані змусило серце стиснутись від тривоги. — Олено, нам […]
З чого ти вирішив, що ти тут господар? Ти тут живеш на пташиних правах тільки тому, що я тобі це дозволила! Тож і вилетіти можеш!
— Ромо, що ти зробив із моїм комодом? — Віка застигла у дверях спальні, не вірячи своїм очам. Старовинний комод із червоного дерева, що залишився їй від прабабусі, зник, а […]
— Тисячу на день. Якщо платиш одразу за місяць, то двадцять на місяць. Там за нею і догляд буде, і медичне обслуговування. Для нас 20 сума чимала, але, як-небудь викрутимося
— Микито, а ну сядь! Потрібно терміново поговорити! – дружина сіла за стіл, її обличчя виражало рішучість. Чоловік сів поруч. Оксана витерла хусточкою мокрі очі: — Я не знаю, що робити […]
«Я картоплю внукам везу, а то вони голодні там, без їжі сидять», — сказав пенсіонер на засніженій трасі
Олексій увімкнув двірники, розмазуючи по лобовому склу снігову кашу. Грудень видався лютим, і траса, здавалося, губилася в пустці. У рації хтось тихо перемовлявся, але Олексій вимкнув її — набридло слухати […]
Ти що твориш? З глузду з’їхав? – Навіщо ти сказав, що даси в борг? – Віра кипіла від обурення на чоловіка
– Ти що твориш? З глузду з’їхав? – Віра схопила чоловіка за руку. Вона була готова мало не плакати. Льоша заморгав і витріщився на дружину невинними очима, ніби не розумів […]
Віро, як це ти не підеш? Ти хоч розумієш, як мені буде без дружини на цьому весіллі? – в розпачі став проситися Петро. – Не піду, бо мені нема чого там робити. І тобі не раджу туди йти, – не відводячи погляду від дзеркала, спокійно відказала дружина. – Я не можу не піти, рідна донька мене на своє весілля покликала, як я не піду? Але мені без тебе там незручно буде. Оксана сказала, що тебе теж запрошує, от, і в запрошенні ти теж є, – Петро відкрив конверт із запрошенням і показав Вірі. Чоловік почухав потилицю і замовк, він добре знав характер своєї дружини, і розумів, що якщо вона сказала, що не піде, то не піде. Але і самому йому якось незручно йти
– Віро, як це ти не підеш? Ти хоч розумієш, як мені буде без дружини на цьому весіллі? – в розпачі став проситися Петро. – Не піду, бо мені нема […]
– Гаразд. Не буду занудою та привередою. Зрештою, сімейне життя — штука складна і базується на поступках та компромісах. Буду милосердним і поступливим чоловіком. Зрештою, адже я не аб’юзер який-небудь. І треба вміти прощати свого ближнього. А інакше, як нам тоді у високому сенсі людьми залишатися?
— А чому ти не питаєш, що я хочу на вечерю? — поцікавився Кирило у дружини, ідучи вранці на роботу. — Чи тобі тепер це неважливо? — Я думала тобі […]
-Ой, ну а ти знаєш, де вона тримає свого чоловіка? — таємничо запитала Світлану знайома Леся, яка теж раніше працювала у сеньйори Паули
Світлана ніколи не уявляла себе заробітчанкою. Вони з чоловіком Олегом ще на початку 90-х роках відкрили приватну пекарню в своєму містечку, що приносила стабільний дохід. Двоє дітей, власний будинок, садок, […]