Рубрика: Людина
– Моє слово останнє. Ти, доню, ображайся скільки завгодно на татка. Але за Юхима я тебе не віддам. Стій, не пояснюй. Я все знаю. Що красень, пісні співає, заслухаєшся. Тільки душа в нього гнила. Не сперечайся, Поліна. За Макара підеш і крапка. З ним усе життя будеш, як за кам’яною стіною, слова від нього поганого не почуєш
– Моє слово останнє. Ти, доню, ображайся скільки завгодно на татка. Але за Юхима я тебе не віддам. Стій, не пояснюй. Я все знаю. Що красень, пісні співає, заслухаєшся. Тільки […]
— Маріє, ти бліда, — занепокоїлася Галина. — Може, до лікаря? — Та де там, — махнула рукою Марія. — Хто мені заплатить за вихідний?
Подвійні заробітки Марії в Польщі. Марія сиділа на краю старенького дивана в своїй однокімнатній квартирі в містечку на заході України. Їй було 45, і життя здавалося тягарем. Двоє дітей, син […]
— На вулиці вже темно, Сергію, — злякано промовила Зоя, — дев’ята вечора. І злива геть яка! А ще й грім, і блискавки. Мені страшно. – Нічого страшного. До магазину п’ять хвилин. Під парасолькою не розтанеш
— На вулиці вже темно, Сергію, — злякано промовила Зоя, — дев’ята вечора. І злива геть яка! А ще й грім, і блискавки. Мені страшно. – Нічого страшного. До магазину […]
– Геть звідси! – Тихо промовила Лариса. – Що? – Здивувалася сестра. – Одягнулася, взулась – і пішла геть! – Але … Ларисо, стривай! Так не можна! Ми ж сім’я, і ти мені вже пообіцяла…
– Геть звідси! – Тихо промовила Лариса. – Що? – Здивувалася сестра. – Одягнулася, взулась – і пішла геть! – Але … Ларисо, стривай! Так не можна! Ми ж сім’я, […]
Останнім часом Сергія раз у раз відправляли у відрядження. Він уже об’їхав півкраїни. І якщо раніше в робочі подорожі начальство відправляло його не частіше ніж раз на місяць, то останнім часом відрядження стали регулярними
Віра застебнула блискавку на валізі і з почуттям виконаного обов’язку присіла на край дивана. Начебто все було зібрано, і чоловіка можна відправляти у відрядження. Щоб чоловік випадково не переплутав чорну […]
Мамо, бережи їх, якщо зі мною щось станеться…”Саме ці слова мого сина Стаса я згадую щодня, відколи його немає поруч. Я й уявити не могла, що вони справдяться так швидко.
Мамо, бережи їх, якщо зі мною щось станеться…” Саме ці слова мого сина Стаса я згадую щодня, відколи його немає поруч. Я й уявити не могла, що вони справдяться так […]
«Моя мати живе за мій рахунок» — від цих слів я застигла від жаху
«Мати живе на мій кошт» — від цих слів мені стало холодно. Досі не можу забути того дня, коли прочитала повідомлення від сина, від якого кров застигла в жилах. Моє […]
Одного разу в хаті Галини Семенівни зникло світло. Погорів щиток. Вона навіть не зразу зрозуміла, що робити. Подзвонити нікому. Аварійна служба – “ми приїдемо через два дні”. Ввечері Назар почув, що бабуся сидить у темряві. Приніс ліхтарик. А на ранок… разом з сусідом, який трохи тямив у проводці, все полагодив. Сам! Точніше, не сам — але він знайшов того, хто допоміг. – Я вам винна, – сказала вона, зворушена. – А ми ж працюємо за добро, пам’ятаєте? – відповів Назар
Галина Семенівна жила на останньому поверсі старої дев’ятиповерхівки. Маленька пенсія, стара швейна машинка, фотографії в рамочках – ось і все, що вона мала. Донька – за кордоном, зять – щось […]
Оля смажила на кухні омлет, коли до неї прибігла мама. – Оля, доню. Ми з тіткою Валею помирилися. Вона сама зателефонувала, – радісно заявила Галина. – Ну нарешті! – зраділа Оля. – Вона запрошує всіх нас у гості, – додала мама. У вихідний Ольга з Галиною приїхали до тітки Валі. Родичі обнялися, поговорили. – Ну що давайте за стіл, – запропонувала Галина. – За стіл ще рано, у нас для вас є інші “розваги”, – єхидно сказала Валя. – Розваги? Ви про що? – здивувалася Оля. Але ні Ольга, ні Галина навіть уявити не могли, про які такі “розваги” говорили родичі
– Оля, доню. Ми з тіткою Валею помирилися. *** Тетяна та Ольга двоюрідні сестри одного віку. Валентина та Галина їх матері. Валя – мама Тані, Галя мама Олі. Дуже різні […]
Зоя смажила на кухні чебуреки, коли додому повернувся син. Олег сів за стіл і довго мовчав, а потім зізнався: – Мамо, здається, я закохався! – Це ти про Настю? – здивувалася такому зізнанню Зоя. – Про Настю? – перепитав син. – А-а-а, ні, не про Настю. Я закохався в Оксану. Вона така класна. Розумієш? – Яка ще Оксана? У вас же з Настею скоро весілля! – Зоя уважно подивилася на сина. Олег замовк і зазбирався йти. – Ні, друже, розкажи, що за Оксана?- зупинила сина Зоя. І Олег все розповів матері. Зоя вислухала сина і застигла від почутого
Зоя ніколи не втручалася у життя свого дорослого сина. Олег мав дівчину, стосунки в них були ще зі шкільної лави. Гарна дівчинка – Настя. Зоя знала її, вона подобалася синові, […]