Рубрика: Людина
– Свахо, ти цьому дармоїду багато не накладай! Він їсть як не в себе. Ми його як із дитячого будинку забрали, так він тільки й робив, що їв. І не думав, що сестер своїх об’їдає!
Тамара терпіти не могла свого зятя. Сільський мужик, який і не чув про гарні манери, працював водієм-експедитором, а вечорами сидів за своїми комп’ютерними іграми. Вона зробила все можливе, щоб уберегти […]
До весілля залишалося зовсім небагато часу, Макар розумів, що йому швидше за все не вдасться переконати сина запросити рідну маму на весілля. Але Уляна сама винна, бо без жалю кинула його і сина, а сама в Італію подалася щастя шукати. – Вона – твоя мама. Синку, треба, щоб мама була на весіллі. Ти їх хоч зателефонуй, а вона сама вирішить – приїде чи не приїде, – намагався вмовити Макар сина, але той вперто стояв на своєму – жінки, яка називається його мамою, на своєму весіллі він бачити не хоче
– Вона – твоя мама. Синку, треба, щоб мама була на весіллі. Ти їх хоч зателефонуй, а вона сама вирішить – приїде чи не приїде, – намагався вмовити Макар сина, […]
– Та він так ніколи не одружиться, якщо буде аж таким перебірливим, – казали в селі люди, дивлячись на Петра, якому вже було за тридцять, а він все ніяк наречену додому не приводив. – Сину, життя не чекатиме, як ми. Обирай хоч когось. Будеш жити – прийде й почуття. Але Петро не вірив у “аби кого”. Він мріяв про очі, в яких буде спокій і глибина, про жінку, яка не буде дивитись на нього, як на зручного, а як на свого
– Та він так ніколи не одружиться, якщо буде аж таким перебірливим, – казали в селі люди, дивлячись на Петра, якому вже було за тридцять, а він все ніяк наречену […]
Повідомлення від свекрухи: «Ти знову забула про комуналку. Жодної поваги до старших. Про що ти взагалі думаєш?!»
Олена вкотре перечитала знайоме повідомлення від Галини Миколаївни. Вже хотіла відкласти телефон, як він знову пискнув — нове повідомлення. «У мене ще й кран на кухні капає. Може, ви з […]
Сьогодні був важкий день. Я вийшла з таксі, чекаючи, поки моя маленька Софійка вибереться з машини.— Дякую, — сказала водію, взяла доньку за руку, і ми повільно пішли до під’їзду. Біля низьких сходів сиділи дві жінки похилого віку.
Сьогодні був важкий день. Я вийшла з таксі, чекаючи, поки моя маленька Софійка вибереться з машини.— Дякую, — сказала водію, взяла доньку за руку, і ми повільно пішли до під’їзду. […]
Ми з Валерою сьогодні йдемо в кіно. А ти з племінницею побудь. — Я не буду нічого скасовувати. Донька твоя, ось ти з нею і сиди! — Катря розлютилася на сестру. Вона терпіти не могла таких несподіванок. — Гаразд. Але май на увазі, підеш — я батькові розкажу, що ти з хлопцями гуляєш і ще багато чого розкажу
— Куди зібралася, Катерино? — Карина схопила сестру за руку. — Гуляти… — З ким? — Яка різниця? — І справді, жодної. Все одно доведеться скасувати твою прогулянку. Ми з […]
— Ой, який порядок ти у мене, Олено, навела, — сплеснула руками жінка. — Які ви молодці. Якби не ви, не знаю, як би я обходилася… Після цих слів невістка несподівано спіймала себе на думці, що ця історія повторюється. Так уже було рівно тиждень тому
— Ой, як зле мені, синку, — Галина Гаврилівна кілька разів важко зітхнула в слухавку й почала махати руками перед своїм обличчям. — Напевно, мені вже недовго лишилося… — Мамо, […]
До зарплати ще тиждень. Син захворів. Грошей зовсім не залишилося. Добре хоч сама в аптеці працюю! – сумні думки мучили Світлану, яка цього ранку поверталася з аптеки.– У кого позичити? Хоча б дві тисячі. А краще п’ять тисяч. Адже їх і віддавати треба.
“- До зарплати ще тиждень. Син захворів. Грошей зовсім не залишилося. Добре хоч сама в аптеці працюю! – сумні думки мучили Світлану, яка цього ранку поверталася з аптеки.– У кого […]
Ну що, доню, ви подумали? Вчора бачила таку «Рено»! Біле, з шкіряним салоном. Красень. Всього-то триста тисяч гривень, — голос Тетяни Михайлівни звучав натягнуто легко, але за цим ховався тиск.
— Ну що, доню, ви подумали? Вчора бачила таку «Рено»! Біле, з шкіряним салоном. Красень. Всього-то триста тисяч гривень, — голос Тетяни Михайлівни звучав натягнуто легко, але за цим ховався […]
Марина сиділа на кухні, дивилася у вікно і тихо плакала. Як так вийшло? Чому бумеранг такий? Вона не знала…Та й взагалі, вона завжди говорила про те, що бумеранг обов’язково наздожене всіх, хто перейшов їй дорогу, а тепер цей бумеранг повернувся до неї…
Марина сиділа на кухні, дивилася у вікно і тихо плакала. Як так вийшло? Чому бумеранг такий? Вона не знала…Та й взагалі, вона завжди говорила про те, що бумеранг обов’язково наздожене […]