Рубрика: Людина
У Віктора був день народження, і зібралися гості, щоб відзначити цю подію. Приїхав його батько, друг із дружиною з міста, а також завітали сусіди. Святковий стіл вирішили накрити просто неба на подвір’ї. День видався теплим і сповненим радості. Лунали тости та побажання, створюючи атмосферу щирого святкування. Падчерці Віктора, Тоні, саме виповнювався дванадцятий рік. Коли черга дійшла до неї, щоб привітати іменинника, Віктор звернувся до дівчинки з усмішкою: А що мені побажає моя донечка? Тоня піднялася. Усі гості затамували подих і зацікавлено звернули свої очі до неї. Навколо була така тиша, що чутно було стрекотіння коників. Дівчинка обвела поглядом присутніх і зупинилася на вітчимі. І саме тоді вона промовила слова, які змусили здивуватися всіх гостей.
Антоніна чекала з гаража свого чоловіка Петра. Він пішов туди по машину. Подружжя зібралося їхати в село на цвинтар, де були поховані мати й вітчим Антоніни. Жінка вийшла з під’їзду. […]
У Ніни задзвонив телефон. Номер був незнайомий. Вона відповіла і здивувалася, коли зрозуміла, що це тітка Олена, яку вона не бачила вже кілька років. – Ой, Ніночко, як у тебе справи? Мені твоя мама дала номер! – жваво почала тітка Олена. – Я ось за чим дзвоню… Моя Леська зібралася цього року їхати в місто на навчання. Чи могла б ти дати їй притулок? – Звичайно, нехай приїжджає! Ми зустрінемо її, – радо відповіла Ніна. Незабаром Ніна разом із чоловіком вирушила зустрічати доньку тітки Олени. Як тільки вона вийшла з машини і побачила дівчину, то буквально застигла від несподіванки.
Ніна відповіла на незнайомий номер і здивовано зрозуміла, що їй дзвонить її тітка, яку вона не бачила кілька років! Тітка Олена жила в одному селі з батьками дівчини, якій завжди […]
І до «бабки» сходила навіть. Та їй трави якоїсь дала, сказала в борщ насипати, та сама, мовляв, не їж, тільки їм дай. Валентина Петрівна, хоч і була жінка освічена, та від відчаю повірила в бабчині «ліки»
— Синочку… Ти вже сильно йому не докоряй, — промовила мати, з сльозами на очах, дивлячись на молодшого сина. — Гаразд, що поробиш? Адже брат він мені рідний. Рідна душа, […]
Тетяна прийшла з роботи пізно і в поганому настрої. – Таню, вечеряти будеш? – вийшла до неї мама. – На плиті котлетки й овочі тушковані є. – Не хочу нічого, не можу я так більше, мамо! – сказала Тетяна. – Чого ж у нас життя таке важке?! Скільки ще бідувати будемо?! – Не ми одні такі, доню, – сказала Лариса Андріївна. – Добре, мамо, добраніч… – сказала Тетяна. Мама пішла, а Таня залишилася на кухні пити чай. – Сумуєш, внучко? – вийшла зі своєї кімнати бабуся. – Чула я вашу розмову з матір’ю. Це прапрадід твій винен у всьому! – Ти про що, бабусю?! – Таня не розуміла, що відбувається
Тетяна прийшла з роботи пізно і в поганому настрої. – Таню, вечеряти будеш? – вийшла до неї мама. – На плиті на кухні котлетки й овочі тушковані є. – Не хочу […]
«Перепиши на мене половину свого бізнесу!» — заявила свекруха. А потім попросилася до невістки на роботу
«Перепиши на мене половину свого бізнесу!» — заявила свекруха. А потім попросилася до невістки на роботу. Софія втупилася в чергову платіжку за комунальні послуги й зітхнула — знову доведеться оплачувати […]
Перед нею стояв батько. Все та ж сама підтягнута постать, ті ж сірі гарні очі. Лише трохи сивини в скронях, та більше зморшок на обличчі
Марина смикала пухкими пальцями серветку. Жінці здавалося, що всі відвідувачі кафе бачать її занепокоєння, відчувають хвилювання. Марина звела очі і подивилася в зал. Але всі відвідувачі були зайняті собою. – […]
– Досі не з’явився? – Вже день як нема. – Ну, буває, кішки… самі по собі… Ні. Він не був просто кішкою. Він був домашнім. Своїм. Жодного разу за сім років не зникав
Коли я вийшла на сходовий майданчик викинути сміття, він усе ще сидів біля самих дверей. Мій Арчі. Рудий, з білою «жилеткою» на грудях і з тим самим лінивим, майже глузливим […]
Таня мовчала. Їй і самій хотілося скоріше вирости, щоб не заважати мамі. Вона, може, і до тата пішла жити. Він пропонував кілька разів. Але там зла баба Женя
— Нікуди ти не дінешся, – уїдливо додала Людмила. – Буде дитина на зло тобі! Ігор почервонів і сховав гроші в кишеню. Він хотів оплатити вирішення “проблеми”, але після заяв […]
Отримавши сповіщення про те, що її адресу прямує посилка Маринка аж закружляла кімнатою. Подумати тільки – 40 кілограмів. То ж скільки усього сестра наскладала зі своєї Канади? Там же може бути все що завгодно. А гроші, гроші теж будуть?
Отримавши сповіщення про те, що її адресу прямує посилка Маринка аж закружляла кімнатою. Подумати тільки – 40 кілограмів. То ж скільки усього сестра наскладала зі своєї Канади? Там же може […]
“Хорошої людини має бути багато”, – цитував батько класика, заспокоюючи “маленьку” доню
Вона була велика, точніше, дуже велика, а ще точніше, дуже-дуже велика. Вже в 13 років Алевтина на дві голови переросла своїх однолітків, а за силою могла запросто позмагатися зі штовхачами […]