Рубрика: Людина
А ну тихо мені там бутьте!, – вигукнула я до дітей, які гучно сперечалися в своїй кімнаті. – Ти захищаєш свого сина, а я свого, – звернулася я вже до самої невістки. – А нічого, що вашому сину вже сороківка минула, а моєму й десяти немає – Твій син ледачий! Я ж його просила вчити ту англійську цілий день. Він тягнув, ось і дотягнувся. А в хаті нема чого сперечатися, – я ще щось хотіла говорити, ба більше, я і говорила, вчила їх, але невістка з грохотом закрила до себе в кімнату двері. Всю ніч я крутилася, бо не знала, чи правильно вчинила
– А ну тихо мені там бутьте!, – вигукнула я до дітей, які гучно сперечалися в своїй кімнаті. – Ти захищаєш свого сина, а я свого, – звернулася я вже […]
Не знаю, яким місцем я думав, коли це робив, але 8 років тому я одружився з жінкою з двома дітьми, потім у нас народилися спільні малюки. Ми жили у моєму будинку великою дружною родиною. Нині двом нашим спільним дітям ще немає й 5 років, а старші діти Оксани – вже підлітки. А потім сталося невиправне – минулого року моєї дружини не стало. Це саме по собі було для мене випробуванням, але й мої прийомні діти почали підливати олії у вогонь, мовляв, матері немає, ти нам не батько, і слухатись тебе ми не будемо
Не знаю, яким місцем я думав, коли це робив, але 8 років тому я одружився з жінкою з двома дітьми, потім у нас народилися спільні малюки. Ми жили у моєму […]
Сашко повільно йшов по вулиці. Проходячи повз супермаркет, він раптом помітив знайому постать. Це була вона! Марина Вікторівна, та сама жінка, яка працювала з його батьком. Висока блондинка в червоному пальто виходила з магазину з пакетами продуктів у руках. – Он вона яка, татова коханка… – подумав Сашко. Марина Вікторівна дістала телефон, і він почув: – Так, Сергію… Звісно, проєкт майже готовий… Завтра в той же ж час? Сашко застиг. Значить, мама була права?! Він розвернувся і побіг геть, не розбираючи дороги. Раптом у провулку він почув якийсь звук. Сашко побачив картонну коробку. Він зазирнув у неї, і не повірив своїм очам
– Я більше так не можу, Сергію! Ми маємо вирішити це питання раз і назавжди! – Та що ж вирішувати?! Сашко житиме зі мною, і крапка! – Ні, з якого […]
Мама прийшла до нас додому і забрала їжу для брата, кажучи, що все повинно бути справедливим. Одного разу я вирішила їх провчити.
Не знаю, як так склалося, але у моєї мами особлива любов до мого брата, і часом здається, що я в цьому домі наче чужа. Брат одружився за рахунок батьків: переїхав […]
Тиждень тому я вийшла заміж за Едуарда. Але мабуть на днях побіжу і подам на розлучення. Наступного дня мама чоловіка прийшла з великим аркушем паперу, на якому розписала правила, як у шлюбі зі мною буде жити її синочок і які я маю виконувати беззаперечно. Причепила мені на холодильник. Минулого тижня я стала дружиною. Весілля було скромним, але дуже гарним, ми самі собі на нього заробили з Едиком. Я в білій сукні, море квітів, щасливі посмішки рідних і друзів. Ми з чоловіком були на сьомому небі від щастя, і я уявляла, як почнеться наше нове життя. І ось вже за тиждень я стою посеред кухні, дивлюсь на великий аркуш паперу, прикріплений магнітами до холодильника, і думаю, що робити далі
Тиждень тому я вийшла заміж за Едуарда. Але мабуть на днях побіжу і подам на розлучення. Наступного дня мама чоловіка прийшла з великим аркушем паперу, на якому розписала правила, як […]
Максим повернувся додому з роботи. – Кохана, я вдома! – гукнув він. – Проходь, вечеря готова, – відповіла Рита йому з кухні. Максим вимив руки і прийшов на кухню, поцілував дружину, а потім сів за стіл. – Як справи? – запитала Рита. – Та нічого. На роботі завал, – відповів чоловік. Рита сіла навпроти Максима, і він помітив, що дружина якась похмура. – Щось сталося? – запитав чоловік. – Це ти мені скажи…, – сказала дружина. – Максиме, ти мене любиш? – Звісно, люблю, – здивувався питанню чоловік. – А Світлану? – раптом сказала Рита. – Світлану? Яку ще Світлану? – Максим здивовано дивився на дружину, не розуміючи, що відбувається
Рита поспішала на роботу. Сьогодні ще до замовника їхати, а перед цим треба встигнути завершити проєкт. Часу було мало, так ще, як на зло, сьогодні її автобус не приїхав. Люди […]
– Чужим допомагаєте, а мені ні. Що я зробила тобі? – давить із себе сльозу свекруха
Свекруха не має ні совісті, ні сорому. Вона ходить і прибідняється, що ми їй зовсім не допомагаємо, зате (тут версії різняться залежно від слухачів) самі жеремо в три горла або […]
Оля стояла біля дверей, плачучи. Її очі, завжди гордовито холодні, тепер були повні сліз. Мені було цікаво, що змусило її повернутися. Мабуть, запах грошей
“Коли копійка пахне” Оля стояла біля дверей, плачучи. Її очі, завжди гордовито холодні, тепер були повні сліз. Мені було цікаво, що змусило її повернутися. Мабуть, запах грошей. Колись я думав, […]
Марина відкрила шафу, дістала сорочку чоловіка й піднесла до обличчя. Сумнівів не залишилося – відчувався жіночий парфум! Телефон дзенькнув повідомленням від чоловіка. «Сьогодні важлива зустріч. Не чекай мене на вечерю…» – писав Віктор. Марина подзвонила до нього на роботу. – Здрастуйте, а можна почути Віктора? – запитала Марина. – Віктора? – здивувалася дівчина, колега чоловіка. – А він же ж у відпустці! Марина просто поклала слухавку і повільно сіла на підлогу біля стіні… Вона встала, взяла сумку і вийшла з квартири. У ліфті жінка натиснула кнопку першого поверху, але той раптом поїхав нагору. Двері відкрилися. На майданчику стояв… Віктор! Побачивши дружину, він побілів
Марина дивилася на вже охололу вечерю і в сотий раз перевіряла свій телефон. Дев’ята вечора. Віктор ніколи не затримувався так пізно без попередження… Дванадцять років – вона звикла, що чоловік […]
Я дивилася на маму як на інопланетянку, ну чесно. Від бабусі мені в селі на Чернігівщині дісталася хата. Скільки я в неї вклала грошей і душі! Але завдяки мамі тепер там хазяйнують чужі люди і я не знаю, як їх виставити і повернути собі дорогу мені оселю. Ніколи не могла уявити, що рідна мама може так зі мною вчинити! Ми з родиною виїхали на рік за кордон, бо чоловіку запропонували попрацювати рік в Англії, ми погодилися і я передала ключі від хати мамі. Я була впевнена, що нічого не зміниться. Мама, як я вже сказала, ніколи не хотіла жити в селі, і я була спокійна, що хата залишиться такою, якою я її залишила. Але повернувшись, я не повірила в те, про що дізналася і що побачила!
Від бабусі мені в селі на Чернігівщині дісталася хата. Скільки я в неї вклала грошей і душі! Але завдяки мамі тепер там хазяйнують чужі люди і я не знаю, як […]