Ірина приїхала на дачу, її одразу зустріла сусідка Тоня. – Ірина, доброго ранку, а ти що це одна цього разу приїхала? – через невисоку огорожу спитала Антоніна. – А я розлучилася з Сергієм, – пояснила Ірина, і вирішила швидше закінчити цю розмову. – Вибач, давай іншим разом поговоримо справ багато! Ірина шдивко забігла в будинок. – Так, треба прибрати трохи, – вирішила вона і взялася за прибирання. Раптом Ірина почула якісь голоси, що долинали з вулиці. Жінка визирнула у вікно і застигла від побаченого

– Ірина, доброго ранку, а ти що це раптом одна цього разу на дачу приїхала? – через невисоку огорожу Іра побачила свою сусідку по дачі Антоніну. Тоня майже її ровесниця, […]

Одного літа в селі, де жила Маринина тітка, мало бути весілля. Її запросили допомогти з приготуваннями – вона добре пекла, а там гостей чекали багато. Весілля відбувалося у дворі великої хати, зі стрічками, музикою і довгими столами під вишнями. Коли вона зайшла у двір із кошиком пиріжків, раптом побачила його. Андрій стояв біля сцени, розмовляв із кимось із родичів нареченого. Посивілий, з легкими зморшками біля очей, але та сама хода, той самий погляд. Він теж помітив її. І завмер. – Марина?.. – тихо сказав, ніби боявся, що вона зникне

Марина і Андрій познайомилися на літньому сільському ярмарку. Їй тоді було сімнадцять, йому – дев’ятнадцять. Вона продавала разом із мамою пиріжки та домашні солодощі, а він із друзями приїхав на […]

– З двадцяти шести років, поки ми були в шлюбі, ти працювала лише вісімнадцять! І то половину цього – на пів ставки! Про який поділ майна ти можеш говорити? – усміхнувся Микола. Та не все сталося, як думалося…

– Так, виявляється, розлучення – це не лише неприємна, а й досить дорога справа, – думала Світлана, сидячи на кухні орендованої квартири. – Ні, звичайно, є люди, які розлучаються цивілізовано: […]

Тітко Марино, як ваше здоров’я? Наталка казала, ви знову в лікарні лежали? – почула я в слухавці голос Насті, моєї племінниці. – Та як тобі сказати, доню… Все якось навалилося разом. І серце, і тиск, і ноги тягнути важко. Але тримаюсь. Бог не залишає, – відповідаю, намагаючись не видавати в голосі своєї безпорадності. – Планувала ж ще в Італію поїхати, трохи підзаробити, а тепер уже й не знаю, чи зможу… Щойно поклала слухавку, як телефон знову задзвонив. «Донечка» – висвітилося на екрані. – Мамо, мені терміново треба 600 євро, – без привітання випалила Наталка

– Тітко Марино, як ваше здоров’я? Наталка казала, ви знову в лікарні лежали? – почула я в слухавці голос Насті, моєї племінниці. – Та як тобі сказати, доню… Все якось […]

Софіє, ти коли збираєшся повернутися додому? – запитала мама, злегка нервуючи в голосі. – Не знаю, мамо. Квартира ще не виплачена, тому буду тут, – відповіла я, хоча не могла зрозуміти, чому вона раптом стала таке питати. Вона добре знала, що поїхала я на заробітки не заради себе, а заради сина. Данило вирішив одружитися, але жити разом не хоче, тож я, після довгих роздумів, порадилася з чоловіком і вирушила в Італію на місце, де колись працювала моя мама

– Софіє, ти коли збираєшся повернутися додому? – запитала мама, злегка нервуючи в голосі. – Не знаю, мамо. Квартира ще не виплачена, тому буду тут, – відповіла я, хоча не […]

Тетяні подзвонила невістка і заявила, що вона їй винна 10 тисяч євро, за те що її улюблений та єдиний синочок покинув її з двома дітьми, та заявив що аліменти не платитиме а сказав:”Хочеш аліментів то дзвони до моєї матері в Італію”. Та жінка вирішила не платити а вчинила по своєму

Тетяна сиділа на веранді свого маленького будинку в передмісті Неаполя. Сонце повільно сідало за обрій, забарвлюючи небо в рожеві та помаранчеві відтінки. Вона тримала в руках чашку еспресо, насолоджуючись моментом […]

Коли племінниця чоловіка на порозі з валізою більшою, ніж моя пральна машина, а в голосі – “я трохи поживу”, розумієш: твої нерви офіційно відправлені у відпустку – без зворотного квитка

Коли племінниця чоловіка на порозі з валізою більшою, ніж моя пральна машина, а в голосі – “я трохи поживу”, розумієш: твої нерви офіційно відправлені у відпустку – без зворотного квитка […]

Я роками допомагала тітці Олені, вважаючи, що вона залишить нам свій будинок, бо ми були єдиною родиною, яка її підтримувала. Але коли я дізналась, що її спадок дістався сусідці, я була просто приголомшена. Тільки ось у заповіті була одна деталь, якої ми не помітили, і саме вона все змінила

Я роками допомагала тітці Олені, вважаючи, що вона залишить нам свій будинок, бо ми були єдиною родиною, яка її підтримувала. Але коли я дізналась, що її спадок дістався сусідці, я […]

Якби я знала, як підло вчинить мій син, жодної копійки б йому не дала

Я завагітніла у 16 років, ще навчаючись у школі. У нашому маленькому селі це спричинило справжній скандал. Люди показували на мене пальцем, а батьки не знали, куди сховатися від сорому. […]

У цей момент у Марії Петрівни задзвонив телефон, дзвонила Ольга. – Маріє Петрівно, у нас все скінчилося! Ви коли чоловіка в місто відправляти збираєтеся?  Нехай Василь Іванович до нас завезе всього, як минулого разу, і про банки з медом не забуде!

Василю Івановичу рано в суботу вранці не спалося після вчорашньої розмови з невісткою. До того ж у будинку без кондиціонера було спекотно, а Петрівна була проти встановлення пристрою, виправдовуючи це […]