Рубрика: Людина
Друг мого чоловіка приїхав до нас не з дружиною, яку я чудово знаю, а з якоюсь Лідою. Вони трималися за ручки і вона навіть сиділа, не соромлячись нас з чоловіком, у нього на колінах. Ночували вони також у нас у одній кімнаті. Я боялася розказати про цей “гріх” Марії. Я думала, це не мої справи. Та навіть тиждень не минув, як сама Марія постала на нашому порозі з претензіями, на які я не знала відповіді
Друг мого чоловіка приїхав до нас не з дружиною, яку я чудово знаю, а з якоюсь Лідою. Вони трималися за ручки і вона навіть сиділа, не соромлячись нас з чоловіком, […]
Вигляд нашої їжі свекрусі зовсім не сподобався. Ми, звісно, запросили її за стіл, і вона, зрозуміло, не відмовилася. Спочатку Ізольда Станіславівна довго гримасувала, роздивляючись роли, потім із великою огидою спробувала один. Швидше за все, він їй сподобався. Але не буде ж вона, справді, брати свої слова назад! З’їла ще один і з великими труднощами відмовилася від інших. Та неозброєним оком було видно, що хоче вона ще ролів! Однак її противна натура не дозволила визнати свою неправоту
“Синку, я не розумію, навіщо тобі така сім’я, в якій немає дітей”. “Павлику, як я до вас не прийду, у вас завжди повна раковина немитого посуду. Твоя дружина що, взагалі […]
Свахо, мова йде про ваших онуків, тому я не розумію, про що ви говорите? – каже мені мама моєї невістки. – Я то про внуків пам’ятаю, але вам теж варто було б трохи включитися, – не витримала я. – Це ваш син син винен, що все так сталося. Він собі іншу знайшов, а не моя дочка. Одним словом, куди ви зараз, на зиму, дітей збираєтеся виганяти? На вулицю? – наполягає на своєму сваха
– Свахо, мова йде про ваших онуків, тому я не розумію, про що ви говорите? – каже мені мама моєї невістки. – Я то про внуків пам’ятаю, але вам теж […]
– Ви справді вважаєте, що я недостатньо хороша для Романа? – запитала я, ледь стримуючи хвилювання. Марта Сергіївна підняла на мене очі з таким поглядом, ніби вперше почула від мене щось варте уваги. – Хто тобі сказав, що я так думаю? – відповіла вона спокійно, але її усмішка не була щирою. – Але якщо ти хочеш знати мою думку, то так, я думаю, що мій син заслуговує кращого. Ці слова, сказані тихо й без емоцій, мов грім серед ясного неба. Вони змусили мене відчути, що між нами з Романом стоїть стіна, яку звела ця жінка
– Ви справді вважаєте, що я недостатньо хороша для Романа? – запитала я, ледь стримуючи хвилювання. Марта Сергіївна підняла на мене очі з таким поглядом, ніби вперше почула від мене […]
Моя невістка Ліля перестала спілкуватися зі мною, і навіть закидає синові розлученням. Невдячна особа! А все моє піклування і доброта винні. Єдиному синові Всеволоду ми з чоловіком багато років збирали гроші на квартиру. Завжди хотілося, щоб він із сім’єю не платив за орендовані, як це було з нами. Відразу після весілля ми подарували синові ключі від двокімнатної квартири в хорошому районі. Це не було для нього сюрпризом, адже Всеволод вибирав її сам. Але невістці не казали, щоб був приємний сюрприз. Виставити їх чи лишити все як є
Моя невістка Ліля перестала спілкуватися зі мною, і навіть закидає синові розлученням. Невдячна особа! А все моє піклування і доброта винні. Єдиному синові Всеволоду ми з чоловіком багато років збирали […]
Старша жінка голосно висловила своє невдоволення, коли мати передала пакети з продуктами своєму синові. Але після того, як мати відповіла їй, мені захотілося аплодувати стоячи.
Нещодавно я стала свідком надзвичайно цікавої ситуації в супермаркеті, яка викликала у мене бажання аплодувати одній жінці стоячи. Я зайшла до магазину за продуктами, і біля каси переді мною в […]
А ну тихо мені там бутьте!, – вигукнула я до дітей, які гучно сперечалися в своїй кімнаті. – Ти захищаєш свого сина, а я свого, – звернулася я вже до самої невістки. – А нічого, що вашому сину вже сороківка минула, а моєму й десяти немає – Твій син ледачий! Я ж його просила вчити ту англійську цілий день. Він тягнув, ось і дотягнувся. А в хаті нема чого сперечатися, – я ще щось хотіла говорити, ба більше, я і говорила, вчила їх, але невістка з грохотом закрила до себе в кімнату двері. Всю ніч я крутилася, бо не знала, чи правильно вчинила
– А ну тихо мені там бутьте!, – вигукнула я до дітей, які гучно сперечалися в своїй кімнаті. – Ти захищаєш свого сина, а я свого, – звернулася я вже […]
Не знаю, яким місцем я думав, коли це робив, але 8 років тому я одружився з жінкою з двома дітьми, потім у нас народилися спільні малюки. Ми жили у моєму будинку великою дружною родиною. Нині двом нашим спільним дітям ще немає й 5 років, а старші діти Оксани – вже підлітки. А потім сталося невиправне – минулого року моєї дружини не стало. Це саме по собі було для мене випробуванням, але й мої прийомні діти почали підливати олії у вогонь, мовляв, матері немає, ти нам не батько, і слухатись тебе ми не будемо
Не знаю, яким місцем я думав, коли це робив, але 8 років тому я одружився з жінкою з двома дітьми, потім у нас народилися спільні малюки. Ми жили у моєму […]
Сашко повільно йшов по вулиці. Проходячи повз супермаркет, він раптом помітив знайому постать. Це була вона! Марина Вікторівна, та сама жінка, яка працювала з його батьком. Висока блондинка в червоному пальто виходила з магазину з пакетами продуктів у руках. – Он вона яка, татова коханка… – подумав Сашко. Марина Вікторівна дістала телефон, і він почув: – Так, Сергію… Звісно, проєкт майже готовий… Завтра в той же ж час? Сашко застиг. Значить, мама була права?! Він розвернувся і побіг геть, не розбираючи дороги. Раптом у провулку він почув якийсь звук. Сашко побачив картонну коробку. Він зазирнув у неї, і не повірив своїм очам
– Я більше так не можу, Сергію! Ми маємо вирішити це питання раз і назавжди! – Та що ж вирішувати?! Сашко житиме зі мною, і крапка! – Ні, з якого […]
Мама прийшла до нас додому і забрала їжу для брата, кажучи, що все повинно бути справедливим. Одного разу я вирішила їх провчити.
Не знаю, як так склалося, але у моєї мами особлива любов до мого брата, і часом здається, що я в цьому домі наче чужа. Брат одружився за рахунок батьків: переїхав […]