Рубрика: Людина
Ігор з Христиною солодко спали у ліжку. Була неділя, можна відіспатися. Раптом, пролунав дзвінок у двері. – Кого це принесло? – невдоволено пробурчав чоловік. – Не знаю, – відповіла дружина, неохоче підвелася з ліжка, накинула халат і вийшла в коридор. – Мамо? – здивувалася вона, побачивши на порозі свою маму та свого сина. – Ти ж мала Максима, тільки ввечері привести! – Забирайте свого сина! Я більше сидіти з ним не буду! – невдоволено оголосила Людмила. – Мамо, що сталося? Чому ти так кажеш?! – Христина здивовано дивилася на матір, не розуміючи, що відбувається.
Ігор з Христиною солодко спали у ліжку. Була неділя, можна відіспатися. Раптом, пролунав дзвінок у двері. – Кого це принесло? – невдоволено пробурчав чоловік. – Не знаю, – відповіла дружина, […]
Ксенія від радості перегнулась через стіл і поцілувала Борю у щоку. Коли вона відвернулася, він машинально витер її.
– Борис?! Привіт! — до Бориса підійшла жінка, яка смутно когось йому нагадувала. – Не впізнав? У залі було галасливо від музики і гучних розмов однокласників, які щойно зустрілися. 15 […]
Михайле, як ти міг? Ти ж змінив усі замки, і я не можу в хату потрапити, – я телефонувала своєму чоловіку в надії, що це якась помилка. Приїхала я з Італії без попередження, на то була причина. Хотіла я на власні очі переконатися, чи правда те, що говорять люди про мого чоловіка. Але я аж ніяк не сподівалася, що не зможу зайти в будинок, зведений за мої заробітчанські гроші. Стою я з валізами під дверима, які відчинити не можу, бо ключі не підходять через поміняні замки, і просто не розумію, що мені робити. Набрала я чоловіка. Михайло довго не брав слухавку, а потім таки я почула його – ало
– Михайле, як ти міг? Ти ж змінив усі замки, і я не можу в хату потрапити, – я телефонувала своєму чоловіку в надії, що це якась помилка. Приїхала я […]
– Оксано, – сказала їй свекруха. – Якщо ти вирішиш розлучитися з моїм сином, то я тебе підтримаю. – Десь я прорахувалась. Хотіла виховати хорошу людину, а вийшло …. що вийшло
– Тааак …. Можна дівчину вивезти з села, а село з дівчини – ні, – похитав Андрій головою, дивлячись на Оксану. – Ти навіщо так вирядилася, га? Ти взагалі на […]
Через тиждень в лікарню приїхала перевірка з області. Головного лікаря викликали «нагору», перевіряли документи, кадрові призначення. Христину усунули тимчасово – виявилося, що її документи мали певні розбіжності. – Хтось поскаржився, – шепотілись у відділенні. – Але хто? Марина так і не зрозуміла, чому її призначили старшою медсестрою. Але всі працівники були цьому призначенню дуже раді і вважали, що це місце Марина отримала це місце заслужено. Отак життям відновлюється справедливість
Марина працювала в лікарні вже 12 років. Звичайна медсестра – акуратна, сумлінна, мовчазна. Люди її любили, пацієнти дякували, бо до всіх вона ставилася з терпінням і щирою турботою, а таке […]
Андрій частенько їздив у відрядження. Одного разу він вирішив зробити дружині Христині сюрприз. Андрій владнав справи на день раніше, склав речі, і поспішив на поїзд додому. Чоловік вийшов на вокзалі, викликав таксі. Він вийшов біля свого підʼїзду і глянув на вікна своєї квартири. – О, світло увімкнене, значить моя Христина вдома! – вирішив Андрій. Весело наспівуючи якусь пісеньку, він поспішив на свій поверх. Андрій відкрив двері своїм ключем, зайшов у кімнату, і вже хотів вручити дружині букет квітів, який купив по дорозі. Але чоловік так і застиг на порозі від побаченого
Христина з Іриною були нерозлучними подругами. І хоча після закінчення школи доля розвела їх по різних навчальних закладах, але дружбу вони продовжували підтримувати. Якось, прогулюючись у міському парку, подруги познайомилися […]
Оля, її мама Тетяна, і бабуся Катерина, сиділи на кухні за столом і вечеряли. – Олю, а ти коли у нас хлопців перестанеш міняти, як рукавички? – запитала раптом звичайним тоном Тетяна. – Я дивлюся, до тебе замість Миколки якийсь Дмитро зачастив… Оля замість того, щоб щось відповісти, тільки хмикнула, і продовжила наминати вечерю. – Ти що, не чуєш?! – продовжила мати. – Цей Дмитро у тебе вже четвертий, здається? Чи п’ятий? Ольга застигла від почутого
Оля, її мама Тетяна, і мама мами – вона ж – бабуся Олі – Катерина, сиділи на кухні за столом і вечеряли. – Олю, ти коли у нас хлопців перестанеш […]
– Ну що, Віро, готова до подвигів? – Це точно, Оленко! Вперше за чотири роки їду до сватів. – Віра поправила окуляри на переніссі, дивлячись у дзеркало заднього виду
– Ну що, Віро, готова до подвигів? – голос Олени в слухавці звучав із м’якою іронією, але з теплотою, як завжди, коли вона дзвонила сестрі. – Це точно, Оленко! Вперше […]
Віка прийшла додому. – Де тато? – запитала вона в дочки. – У дитячій кімнаті! – обурено сказала Марина. – Він нас відправив гуляти! Віка посміхнулася. – Так він і бабусю виставив! – додала дочка. – А в нас бабуся в гостях? – запитала Віка. – Так, приїхала до тата у серйозній справі, а він її виставив, – сказала дівчинка. – Замкнувся з ноутбуком у кімнаті і сказав, щоб йому не заважали! Бабуся там зараз на кухні гримить посудом, так що ми зі Світланою підемо краще на вулицю! – Так-так, – кивнула Віка і тут в кімнату зайшла свекруха – Олена Степанівна. – Віко, як це розуміти?! – обурено запитала вона. Віка застигла від здивування
– Де тато? – запитала Віка у дочки, зайшовши в свій будинок. – У дитячій кімнаті! Він нас відправив гуляти! – сказала Марина з легким обуренням. Віка посміхнулася. – Так […]
Павло не дуже ладнав зі своєю тещею Маргаритою Павлівною. Якось вони посварилися і теща десь зникла на кілька тижнів. Ні дзвінків, ні візитів, ні навіть її звичайних «доброзичливих» повідомлень. Павло навіть на мить подумав, що теща вирішила не лізти в їхнє з дружиною життя. Що вона нарешті зрозуміла – їхня сім’я – це не для її постійного нагляду й докорів. Зять видихнув. Але… У п’ятницю ввечері Павло повертався з роботи і раптом побачив біля порога валізу. Поруч стояла Маргарита Павлівна – у плащі, із шарфиком і з гордовитим виглядом. Павло з дружиною не розуміли, що це робиться
– Слюсар без вищої освіти ще й з гуртожитку! – бурчала Маргарита Павлівна на кухні, не даючи змоги дочці навіть вставити слово. Настя лише посміхалася, маму завжди щось не влаштовувало. […]