Рубрика: Людина
У село поїду, до батьківського будинку, що стоїть порожнім уже кілька років. Хоч спокійно доживу решту днів, без цих скандалів та докорів. Будинок зустрів її привітно. Серце забилося… Як давно я тут не була. Після маминого похорону лише раз приїжджала.
Тамара у батьківський будинок приїхала помирати. Але все пішло не так. Тамару трясло в Пазику по курній сільській дорозі. Її нудило. Скоріше б доїхати! Це ж катування якесь. Мало того, […]
І гроші не допомогли – зібрався і пішов. Бідолашна Люба, для кого ж вона так старалася, – в селі новину про те, що Михайло пішов від Люби не обговорював хіба що лінивий. – А що її шкодувати? Сама винна. Хто ж на стільки років чоловіка вдома самого залишає? Хотіла грошей – має гроші, а чоловіка позбулася, – говорили одні. – Та він невдячний, стільки років жив за гроші Люби, а тепер вона стала йому непотрібною, – казали інші
– І гроші не допомогли – зібрався і пішов. Бідолашна Люба, для кого ж вона так старалася, – в селі новину про те, що Михайло пішов від Люби не обговорював […]
— Ти не забула, що у мами за тиждень день народження? Ювілей, між іншим, — нагадав мені брат. І дуже до речі, бо я справді забула.
Я вже підходила до будинку, коли у сумці задзвонив телефон. Я дістала його та відповіла братові. — Привіт, Тошка. — Я називала його дитячим ім’ям, хоча він був уже дорослим, вище […]
– Пішов і добре. Своє основне завдання він виконав – у мене є ти, моя улюблена донечка. Тепер нехай інша дружина пере і обслуговує його на старості років
– Жити тільки для себе – це егоїзм, запам’ятай, доню. Для нас, жінок, на першому місці це сім’я, чоловік, діти і лише потім вже можна витрачати час та гроші на […]
– Ні, Олено. Я її не зраджував. Галина сама вигадала мої зради. Ревнувала до всіх, зривалася, влаштовувала сцени. – Я терпів, доводив, але все було марно. Я пішов не до когось – я пішов від неї. Але сина я не покинув. Ми з Олексієм бачилися таємно. Він завжди був для мене сенсом життя. Він замовк. – А тепер, коли Олексія нема… – Олена не домовляє.
Вперше Олена побачила батька свого чоловіка, Олексія, на їхньому весіллі. Він не був запрошений – просто з’явився в залі, не звертаючи уваги на блискавки в очах своєї колишньої дружини Галини […]
Віро, ти ж дома з дитиною, то сходи за хлібом. – Віро, треба гроші на ремонт – ти ж маєш ту “заначку”? – Віро, ти бухгалтер, дай гроші на машину. Чоловік чомусь вирішив, що якщо дружина добре заробляє, то саме вона має тягти фінансову сторону сімʼї, а він особливо не перепрацьовувався, а те, що заробляв, як правило, витрачав на себе. Дім, дитина, сімейні витрати – усе це було на Вірі, бо вона – сильна, бо вона – все може
Віра прокинулась, як завжди – о 6:00. Без будильника. Навіть у вихідний вона не могла довго спати і звично потягнулася до кухні. Зробила собі каву. Потім згадала, що колись вона […]
Ключ у замку скрипнув, і я відчула недобре — пахло яблучним пирогом Тамари Іванівни, який я не переношу через корицю. Вона стояла біля плити, в моєму фартуху, наспівувала. На столі — її пиріг
Ми з Сашком одружилися три роки тому, і спершу все здавалося ідеальним. Його мама, Тамара Іванівна, дуже нам допомогла: подарувала синові квартиру, а мене через свої зв’язки влаштувала на роботу. […]
Ігор знав, що ця красива тітка, яка приїжджає раз на рік і привозить купу подарунків, і є його справжня мама, але… любив він тітку і її вважав матір’ю, про що й сказав, коли йому виповнилося дванадцять. — Мені байдуже, чуєш… Для мене ти мама
Ігор знав, мати недолюблює його Ірину. Але не запросити не міг. — Ігорчику, а що це в тебе? Ниточка стирчить, — мати знаходить якусь невидиму ниточку і починає тягнути. — […]
Свекруха продала нам дачу, а потім прийшла врожай збирати! Ще й у крадіжці вишень нас звинуватила! Це ж треба бути такою меркантильною, та хитрою
Від дачі та дачної ділянки Олена Денисівна хотіла відмовитись ще багато років тому. Одного разу жінка вирішила, що настав час закінчувати з навантаженнями на організм, який з кожним роком не […]
— Ви не уявляєте, Віро Іванівно, як важко жити з вашим сином. Він абсолютно не розуміє елементарних речей. Навіть туалетом, вже вибачте, користуватися не вміє. Сто разів доводиться повторювати йому одне й те ж. А толку — ні-я-ко-го
— Терміново приїжджайте! — у голосі невістки Віра почула не тільки наказ, а й погрозу. Вона не встигла нічого запитати чи відповісти, оскільки Інна, яка була в істериці, кинула слухавку… […]