Рубрика: Людина
Я приховувала від чоловіка більшу частину своєї зарплати. Відкладала гроші на банківський рахунок, збираючи на квартиру для сина. Але коли дізналася жахливу правду, зрозуміла, що вчинила правильно.
Моя бабуся завжди вчила, що з чоловіком треба бути чесною і доброю. Вона з дідусем прожила довге й щасливе життя, царство їм небесне. Але, бабусю, часи дуже змінилися. Я зрозуміла, […]
Хочу поділитися своїм досвідом і почути вашу думку, права я чи ні, і що не так з чоловіками. Чи можливо це щось не так саме зі мною? Почалося все з Богдана, з яким були досить тривалі стосунки, ми жили разом. Вранці у п’ятницю я дала список покупок і сказала, що він на машині і додому повертатиметься раніше, тож усе купить і привезе. У мене на роботі у п’ятницю немає короткого робочого дня. Я повернулася додому, сподіваючись, що Артем купив продукти і приготував вечерю, але він сказав, що втомився і замовимо піцу. та пляшку червоного. Я сказала, що він безвідповідальний, він образився. Вранці суботи треба було їхати по продукти, але Артем любить поспати до обіду. Спросоння він сказав: «Сходи сама, тобі що, важко? Супермаркет поруч»
Хочу поділитися своїм досвідом і почути вашу думку, права я чи ні, і що не так з чоловіками. Чи можливо це щось не так саме зі мною? Почалося все з […]
Я пошкодувала бабусю і вирішила, що ми з родиною переїдемо жити до неї, щоб допомагати. Але після її відходу вся рідня миттєво стала в чергу за спадщиною.
У нас була прабабуся-довгожителька, якій виповнилося 90 років. Вона жила в селі, але з роками їй ставало дедалі важче справлятися з великим будинком самотужки. Тому виникло питання: хто переїде жити […]
Моя подруга Софія завжди була мовчазною і ніколи не висловлювала свого невдоволення. Але її поведінка під час нашої поїздки поставила мене в глухий кут.
Протягом усього свого життя я завжди була поступливою, уникала конфліктів і прагнула догодити іншим. Тільки останніми роками, проходячи терапію, я почала змінювати цей аспект себе. Я віддалилася від деяких друзів, […]
– Ми пропонували тобі розділити з нами цю нелегку участь – догляд за батьками! Ти завжди знаходила відмазки, та відмовки! То за яким спадком ти приїхала? – запитала я сестру
Я мовчки стояла, намагаючись стримати гнів, що накочував. Я знала, що ця розмова неминуча, але сподівалася, що коли настане час оголосити про спадщину, все пройде спокійно і без зайвих сварок. […]
Анно, ти мусиш зрозуміти, що це гріх! – наполягала мама, дивлячись на мене поверх окулярів. Її руки міцно стиснули краї стільця, ніби вона боялася впасти від власних слів. – Як ти можеш навіть подумати про це? Люди говоритимуть, Анно! Розлучення – це ганьба для всієї родини!
– Анно, ти мусиш зрозуміти, що це гріх! – наполягала мама, дивлячись на мене поверх окулярів. Її руки міцно стиснули краї стільця, ніби вона боялася впасти від власних слів. – […]
У ті моменти, коли Олександра була далеко від дому, в Греції, на самоті, вона зрозуміла одну річ: життя вона витратила тільки на інших. Вона повинна була навчитися жити для себе, хоча це і було незвично після всіх років служіння родині. Олександра сказала дітям, що цей будинок вона вирішила залишити собі. Та діти її не зрозуміли. Тепер син з донькою мамі заявили, що вона повинна продати, а гроші між ними поділити, якщо вона не може вирішити, кому дім віддати. Сумно у Олександри на душі, вона все більше стала задумуватися над долею людини. А може і справді деякі люди прийшли на цей світ, щоб служити іншим, і вона одна з них
Олександра все своє життя жила для інших. Ще з дитинства вона була найбільш відповідальною і працьовитою в родині. Як старша дитина в багатодітній сім’ї, вона змалку брала на себе роль […]
За два роки, забравши сина, Таня поїхала кудись в інше місто, до бабусі чи тітки, Ганна Василівна так і не зрозуміла, бо і з батьками недолугого чоловіка Тетяна всі зв’язки обірвала. Так і не дізналися вони, як склалося життя Тетяни й онука надалі. А ось Гриша продовжив жити весело і безтурботно. Не маючи ні постійної роботи, ні постійної жінки, ні постійного житла. Час від часу з’являвся у батьків, відіспатися, від’їстися, перехопити грошей і пропадав знову. Зараз Григорію було сорок п’ять, а мав він не кращий вигляд, ніж ровесники Ганни Василівни. З’являвся Григорій у матері завжди стабільно в день пенсії
Важко зітхнувши, Ганна Василівна прибрала до холодильника запечену курку, що вже охолола. Там же в холодильнику стояли дві салатниці з нехитрими салатами, нарізані акуратними шматочками сир і ковбаска, сьогодні взяла […]
Таня все життя зберігала у пам’яті образ свого Остапа. Одного дня, вона вирішила навідатися на їхню спільну галявину. Та раптом побачила там старого, сивого дідуся, який мовчки дивився на небо.
У Тані не було нікого, окрім бабусі. Батьки, звісно, були, але коли дівчинці виповнилося два роки, їх не стало. Таня зовсім їх не пам’ятала — лише зі світлин та розповідей […]
В минулу п’ятницю Ніна з чоловіком зібралися в гості в село до батьків, вони нещодавно хату купили. Вона перед тим тиждень ходила по магазинах, вибираючи подарунки для батьків і продукти. Цілий багажник навезли всякого добра, Михайло заніс батькам в хату. – Ми, здається, з татом тобі вже не один раз говорили про твої нам подарунки та смаколики різні! Навіщо ти їх щоразу привозиш до нас повні торби? – сердито мовила мати
Ніна приїхала в гості до мами й тата, які нещодавно купили будинок невеличкий в селі. І знову привезла дві повні великі сумки їм різних подарунків. У хаті виявилася лише мама […]