– Я ж тепер не зможу жити спокійно, якщо Ви не будете щасливі. І взагалі, Вам не здається, що ми не випадково зустрілися саме тут

Ольга, розбираючи полиці в кімнаті сина, знайшла завалену листівку, на якій було написано: “Матусю, я тебе люблю!” Вона притиснула її до грудей, сперлася об стіну і повільно сповзла на підлогу. […]

– Хто така Іваненко Ніна Григорівна?! Чому батько написав на неї заповіт?! – вирував Микита, який щойно повернувся від нотаріуса. – Їй відійшла більша частина нашого майна! – У якому сенсі? – його сестра Ніка миттю відклала телефон вбік. Дівчина трохи заслабла, тож на оголошенні заповіту присутня не була. – Що саме їй заповів батько? – здивовано запитала вона. – Квартиру, машину, бізнес! – вигукнув той. – Нам з тобою залишився тільки рахунок у банку. Не маленький, звісно, але все інше не наше. – Мамо, може, ти хоч щось поясниш?! – звернулася Ніка до матері. Та відвернулася до вікна, явно щось знаючи. Микита з Нікою не розуміли, що відбувається

– Хто така Іваненко Ніна Григорівна?! Чому батько написав заповіт на неї?! – вирував Микита, який повернувся з нотаріальної контори. – Та їй відписали більшу частину майна! – У якому […]

Микола спав, коли його розбудив голос батька. Той повернувся з роботи з якимись пишними квітами, які солодко пахли. А як же ж? У мами Миколи сьогодні день народження і скоро прийдуть гості! Микола підбіг до батька. – Тату! – раптом вигукнув він. – Дядько Петро приходив. Він маму поцілував! Він нехороший і не друг він нам зовсім! Він прийшов сьогодні до мами з трояндами. Викинь ці троянди. Микола стояв між батьками і аж почервонів. – Микольцю, синочку, та це все неправда, не плач, все не так було! – ледь не плакала мати. Вона повернулася до чоловіка. Той застиг від почутого

Миколі здалося, що гримнули вхідні двері, і він зрадів – може, це тато раніше аніж обіцяв додому повернувся?! Голоси чулися зі спальні. Микола відкрив двері, заскочив туди й одразу ж […]

Я віддала свою квартиру синові з любові, сподіваючись, що це стане для нього міцним фундаментом у житті. Натомість він, разом зі своєю нареченою Валею, вигнав мене з дому, залишивши ні з чим. У шістдесят років я опинилася на дивані у подруги, без даху над головою, з розбитим серцем і думками, де я помилилася

Я віддала свою квартиру синові з любові, сподіваючись, що це стане для нього міцним фундаментом у житті. Натомість він, разом зі своєю нареченою Валею, вигнав мене з дому, залишивши ні […]

Я віддала свою квартиру синові з любові, сподіваючись, що це стане для нього міцним фундаментом у житті. Натомість він, разом зі своєю нареченою Валею, вигнав мене з дому, залишивши ні з чим. У шістдесят років я опинилася на дивані у подруги, без даху над головою, з розбитим серцем і думками, де я помилилася

Я віддала свою квартиру синові з любові, сподіваючись, що це стане для нього міцним фундаментом у житті. Натомість він, разом зі своєю нареченою Валею, вигнав мене з дому, залишивши ні […]

А чого я маю її любити, вона мені що, дочка рідна? Ти вибрав, тобі і жити, – сухо відповіла Ганна сину, коли той запитав маму, чого вона так ставиться до його нареченої, вже практично за пʼять хвилин дружини, бо ж у них з Мариною весілля за кілька днів. Жити після весілля молодята мали разом з мамою, тому Артем і хотів налагодити стосунки. Та знаючи характер своєї мами розумів, що просто не буде. Розуміла це і Марина, бо поки вона зустрічалася з Артемом, то вже встигла розгледіти і свекруху

– А чого я маю її любити, вона мені що, дочка рідна? Ти вибрав, тобі і жити, – сухо відповіла Ганна сину, коли той запитав маму, чого вона так ставиться […]

Оксана подзвонила дітям і попросила допомогти їй із грошима, адже вона сама неодноразово рятувала їх. Відповідь її ошелешила…

Оксана прожила та пропрацювала в Італії 20 років. Головною метою перед від’їздом було забезпечити дітей квартирами. Зі своїм завданням Оксана впоралася сповна: старшій дочці купила житло, середній віддала свою квартиру, […]

– Оленко, якщо ми хочемо колись отримати мамину квартиру, ти маєш ходити до неї. І сина нашого теж іноді водити

Андрій прийшов додому похмурий, навіть не привітався, як завжди. Він важко опустився на стілець біля кухонного столу, зітхнув і сказав: – Оленко, якщо ми хочемо колись отримати мамину квартиру, ти […]

– Олесю, я й так тобі зі знижкою віддаю, як своїй, дешевше, ніж в крамниці! Якби на «OLX» виставила – з руками б відірвали! А так – ну, майже задарма, – знизала плечима сестра. – У мене зараз теж із грошима не дуже! Треба ж якось крутитися…

– Звісно, ​​я можу привезти речі. У нас там боді, комбінезони, костюми… Все у відмінному стані. Тільки, ну, ти ж розумієш… Не безплатно. Час зараз складний… Олеся на мить розгубилася. […]