Рубрика: Людина
– Що?! – А що чули! Я в інтернеті на сайті знайомств оголошення дав: «Шукаю коханця для своєї тещі». І озвався один. Теща сіла навпроти зятя і витріщила очі. – Ви не хвилюйтесь, він чоловік знатний. І за ґратами сидів, як ваш перший чоловік
Коли В’ячеслав прийшов із роботи, дружина плакала. Теща похмуро гриміла на кухні каструлями. – Знову погиркалися… – Слава втомлено сів за обідній стіл і грізно глянув на тещу. – Вона […]
– Такого діда ще пошукати треба, він же за батька і за маму зовсім Сашкові став, – хвалили Микиту односельці. Життя з дідом було просте, Сашко швидко звик до сільських порядків: вставати рано, годувати курей, носити воду з криниці. А ще – до тиші, в якій було тепло. – Діду, а ти не боїшся, що я колись тебе покину? – спитав якось. – А ти не рости з таким страхом, – усміхнувся дід. – Моя справа – посіяти в тобі добро. А твоя – як зійдеш, так і рости
– Такого діда ще пошукати треба, він же за батька і за маму зовсім Сашкові став, – хвалили Микиту односельці. У селі за річкою та старими липами, стояла хата з […]
— Якщо ти покинеш мого сина, Назар отримає 200 000 доларів і будинок, — сказала свекруха, навіть не моргнувши. Я дивилася на неї і не могла вирішити, що більше дивує: сума чи те, з якою легкістю вона торгується мною, як акцією на розпродажі
— Якщо ти покинеш мого сина, Назар отримає 200 000 доларів і будинок, — сказала свекруха, навіть не моргнувши. Я дивилася на неї і не могла вирішити, що більше дивує: […]
У палату зайшла медсестра. – Що це ми тут за вогкість розвели? – суворо запитала вона, – дивись, а то дитину у своїх сльозах втопиш. Що за горе в тебе таке? Дівчинка народилася міцненька, здорова. У тебе молоко прибуло, годуй дитину і припини нервувати, а то молоко пропаде. Радій, що все добре. Маня ніби отямилася від слів суворої медсестри. Вона змахнула сльози, посміхнулася незрозуміло кому, малятку чи медсестрі і сказала: – А я радію. Просто, як подумаю, що моя крихітка повторить долю жінок усього нашого роду, мені стає її так шкода.
– Донечко моя, бідолашна, – ридала і голосила Маня над своєю новонародженою донькою, – заздалегідь знаю твою жіночу долю, крихітко моя. Дівчинка жадібно смоктала материнське молоко і морщила носик. З […]
– Ми в гостях, чи як? Нас обслуговуватимуть? – Сестра чоловіка оглянула кухню. – Ми з дороги голодні, як вовки
Сонце вже стояло в зеніті, коли Маша, витираючи піт з чола, присіла на веранді. Літо видалося жарким, і вона зранку копалася на городі, намагаючись урятувати врожай від бур’янів. Чоловік, Ігор, […]
Надя була ще зовсім малою, коли тато зібрав валізу і пішов. Вона тоді стояла в коридорі в піжамі, тримаючи у руці свого плюшевого зайця. – Тату, а куди ти йдеш? – запитала тихо. – Я скоро повернусь, сонечко. Він не повернувся. Не в тому значенні, як діти того чекають. Минали роки. В школі Надя казала, що її тато працює за кордоном. Та правда була складнішою
Надя була ще зовсім малою, коли тато зібрав валізу і пішов. Вона тоді стояла в коридорі в піжамі, тримаючи у руці свого плюшевого зайця. – Тату, а куди ти йдеш? […]
Оля стояла за зупинкою і нишком поглядала на батьківську хату. Через плече у неї була невелика сумка. Залишалося пʼять хвилин до автобуса. З хати так ніхто й не вибіг, не шукав її. Це було не дивно – всі були зайняті гулянням. Оля ж встигла втекти… З власного весілля! Підійшов автобус. Оля ще раз подивилася на свій будинок і сіла на заднє сидіння. Коли автобус рушив, Оля зрозуміла, що їде назавжди. Жаль було тільки її бабусю, яка залишилася сама… Родичку бабусі, Марину Оля знайшла в гуртожитку. Та глянула на неї й руками сплеснула від побаченого
Оля стояла за зупинкою і нишком поглядала на батьківську хату. Невелика сумка через плече. П’ять хвилин до автобуса. З дому ніхто не вибіг і не шукав її. Це було не […]
Досі до них, як приїдеш, у них і фіранки висять мамчині, і каструлі її на кухні, і білизна постільна нова, що мати берегла, Галя собі залишила, все в хід пішло. — Буду я ще витрачатися, не викидати ж нове, — бурчить Галя, — Еге, багатство залишила, ганчірки та каструлі, та будинок старий
Коли Наталка зібралася заміж за парубка з села, батьки її спершу намагалися відмовити. — Наталочко, Вітя нам навіть симпатичний, але ви з ним такі різні, ти не зможеш так жити, […]
— Ти знала, що твоя свекруха вже через тиждень після похорону зняла з його рахунку 72 000 гривень? — прошепотіла Оля, насторожено озираючись. А я дивилася, як свекруха в червоній сукні замовляє другий коктейль і усміхається — ніби з неї вперше за багато років зняли тягар, якого ми всі не помічали
— Ти знала, що твоя свекруха вже через тиждень після похорону зняла з його рахунку 72 000 гривень? — прошепотіла Оля, насторожено озираючись. А я дивилася, як свекруха в червоній […]
Віка відкрила шафу і стала діставати звідти сукні, сарафани, шорти. Перемірявши все, що було у шафі, вона дійшла невтішного висновку: добра половина літніх речей була їй замала. – Михайле, – покликала вона чоловіка. – Ти казав, що вам премію видали. – Так. А що? – відгукнувся чоловік. – Скинь трохи грошей, мені треба купити щось із літніх речей, – попросила вона. Михайло зайшов до спальні, подивився на дві купи одягу на ліжку. – Зрозуміло, – сказав він. – Я можу тобі дати гроші. Але не дам. – Чому? – здивувалася дружина. Але Віка навіть уявити не могла, як пояснить своє рішення чоловік.
Віка відкрила шафу і стала діставати звідти сукні, сарафани, шорти. Перемірявши все, що було у шафі, вона дійшла невтішного висновку: добра половина літніх речей була їй замала. -Михайле, – покликала […]