Рубрика: Людина
— Це моя кімната, — почав пояснювати хлопчик. — Це татова, а це тітки Ані. Але вона від нас пішла. — А чому тітки Ані? Хіба вона не твоя мама? — Ні, у мене тільки тато.
— Останній раз пропоную, — гарне обличчя Анни стало злим і неприємним. — Вибирай. Я чи цей з дитбудинку? — Міша наш син, — рішуче сказав Дмитро. — Міша твій […]
– Та кому вона потрібна? – Думаєш, там багато претендентів на одруження? Нічого, перебіситься, і вибачиться. А я подумаю, прощати, чи виставити її з моєї квартири! – хмикнув Олег
– Забрати тебе з роботи? А що сталося? Чи автобуси ходити перестали? – Невдоволено сказав Олег, відповідаючи на дзвінок своєї нареченої. – Ніжку підвернула? І що, не зламала ж, вічно […]
— Уяви, у нього четвертий син народився, — говорив він, розмахуючи виделкою. — А старшому вже двадцять вісім! — А чи не пізно в такому віці? — запитала тоді Ірина, спостерігаючи, як його обличчя освітило рідкісне для нього мрійливе сяйво. — Знаєш, якби я зараз став батьком… — Він замовк, потім похитав головою.
— Лікарю, скажіть прямо! — голос Ірини тремтів, а пальці так сильно вчепилися в край столу, що кісточки побіліли. — Я більше не можу чекати! Чоловік за столом повільно підвів […]
– То це все тільки заради твоєї прописки? Заради квартири? Тобі фактично і не треба на мені одружуватися, ти не хочеш сім’ї, я все правильно зрозуміла? – Юль, ні, ти що, я ж люблю тебе! – забелькотів Льоша у відповідь.
— У твоєї Юльки квартира вже є, тож не треба тут скиглити, синку, що ми з татом тобі нічого не дали! Одружися просто з нею, і не треба буде ламати […]
Машина мене підвезла до воріт, а я не впізнала свій будинок, бо моя стара хата перетворилася на невеликий, але дуже затишний будинок
– Чого ти так поспішаєш, ще встигнеш приїхати, – сказала мені донька по телефону, коли я їй повідомила, що додому хочу. – Ти ж в Італії, в Римі, і літо […]
Ти вже «зі шлюбним минулим», розумієш? На таких не одружуються. З такими просто зустрічаються, без серйозних намірів. А одружуються з чесною і непорочною дівчиною, для якої ти – перший! Щоб чоловікові ноги мила і ту воду пила – як у прислів’ї
– Ти ж розумієш, Аллочко, що на таких, як ти, не одружуються, – спокійно сказав їй Арсен, – є жінки для кохання і приємного дозвілля. А є ті, хто береже […]
– Взагалі я думав, що ми з Поліною житимемо тут, з вами, а свою зарплату відкладатимемо, щоб через кілька років взяти іпотеку, – пояснив Гліб. – А ти запитав, чи хочемо ми з батьком, щоб у нашій квартирі з’явилася ще одна людина – зовсім стороння для нас?
У суботу чоловік пішов на роботу – випала його зміна. Ольга встала пізніше, ніж зазвичай і перед тим, як приготувати сніданок для сина, зварила собі каву. Вона любила такий спокійний […]
В нотаріуса Іван знову підняв питання: – Якщо ми разом платимо за життя, то й квартира має бути спільна. – Іване, – Ліза намагалася зберігати спокій, – ти ж знаєш, я не прошу від тебе грошей на купівлю. Це подарунок моїх батьків. Якщо, не дай Боже, щось станеться, ця квартира має залишитися моїй доньці. – Тобто я для тебе ніхто? Просто квартирант? – в його голосі бриніла образа. – Не кажи так… – вона зітхнула. – Але майно – це серйозно. Вони переїхали в нову квартиру, але відчуття свята в Лізи не було. Іван став холоднішим, часом мовчав цілий вечір. Коли вона намагалася поговорити, він віджартовувався або змінював тему. Одного разу, коли Оленка пішла до подруги, Ліза наважилася на розмову з чоловіком
Ліза вже не планувала вдруге виходити заміж. Після болісного розлучення вона клялася собі, що житиме для доньки Оленки й більше нікому не дозволить керувати її життям. Їй було 35 років, […]
– Максиме, якщо твоя мати шкодує грошей для нас, то навіщо тоді взагалі їй ті заробітки в Італії – сказала Вероніка чоловікові. Максим промовчав, але насправді мати йому гроші регулярно висилала, тільки він дружині про це не говорив, не хотів щоб та знала, на що він гроші збирає
Вероніка сиділа за кухонним столом, тримаючи в руках чашку з охололим чаєм. Її погляд був спрямований на Максима, який стояв біля вікна, вдивляючись у вечірню темряву. Слова, що вона щойно […]
Я звинуватила свою свекруху в тому, що вона взяла мою шовкову хустку. Коли я дізналася правду, сором накрив мене хвилею – мені здавалося, що земля от-от піде з-під ніг
Я звинуватила свою свекруху в тому, що вона взяла мою шовкову хустку. Коли я дізналася правду, сором накрив мене хвилею – мені здавалося, що земля от-от піде з-під ніг. Після […]