Рубрика: Людина
Колись я вважала, що всі ці історії про «добрих свекрух» — це казки або вигадки для телешоу. Бо моя реальність була іншою. Мене звати Наталка, і моя свекруха, пані Галина, була тією людиною, яку я щиро боялась.
Колись я вважала, що всі ці історії про «добрих свекрух» — це казки або вигадки для телешоу. Бо моя реальність була іншою. Мене звати Наталка, і моя свекруха, пані Галина, […]
Ну і чому я тоді не пішла? – буркнула Олена, скоса глянувши на чоловіка. – Бо не мала куди, – не відриваючись від газети, відповів Григорій. – Знайдеться, коли дуже хочеться, – не вгамовувалась вона. – От тільки не дуже хотілось, – підсумував він спокійно. Цей діалог звучав у їхньому домі разів із п’ятсот. За сорок шість років подружнього життя вони, здається, знали кожен інтонаційний зворот одне одного, кожен подих, кожен докір
– Ну і чому я тоді не пішла? – буркнула Олена, скоса глянувши на чоловіка. – Бо не мала куди, – не відриваючись від газети, відповів Григорій. – Знайдеться, коли […]
– Валю, не забудь сказати дякую мамі, що голубці вчора принесла, – сказав Сергій, коли я викинула їх у смітник, бо вони прокисли. – А вона не хоче сказати дякую мені, що я щодня мовчу? – спитала я і вперше не посміхнулась у відповідь. І ось тоді все почалося
– Валю, не забудь сказати дякую мамі, що голубці вчора принесла, – сказав Сергій, коли я викинула їх у смітник, бо вони прокисли. – А вона не хоче сказати дякую мені, […]
Валентина Сергіївна пройшла на кухню і сіла на стілець. — Тому що не треба витрачати гроші даремно. Нехай хворіє вдома. Нічого з ним не трапиться. Тетяна задихнулася від такої нахабності. — Сергій вас за цим прислав? Передати, що я погана мати? Валентина Сергіївна похитала головою. — Ні, мила. Я приїхала сказати, що Сергій хоче розлучитися.
Тетяна прокинулася від гучного плачу. Знову Льошка. Жінка зітхнула, відкрила очі і подивилася на годинник. П’ята ранку. — Знову, — прошепотіла вона, вибираючись з-під ковдри. Сергій навіть не ворухнувся. Міцно […]
До крамниці увійшов старенький немісцевий дідусь і попросив у молодої продавчині дозволу присісти, дощ перечекати. Покупців не було, і жінка почала розпитувати подорожнього, звідки він і куди добирається.
До крамниці увійшов старенький немісцевий дідусь і попросив у молодої продавчині дозволу присісти, дощ перечекати. Покупців не було, і жінка почала розпитувати подорожнього, звідки він і куди добирається. З’ясувалося, що […]
Але ж ти, Валько, хлопця собі вибрала, — співчутливо зітхала подруга Ольга. — Сама ж нічого так, а твій Сергій — наче мавпа!— Хіба ж я його за красу полюбила? — толерантно відповідала Валя. — У нього душа красива…
— Але ж ти, Валько, хлопця собі вибрала, — співчутливо зітхала подруга Ольга. — Сама ж нічого так, а твій Сергій — наче мавпа! — Хіба ж я його за […]
Емілія навчалася в педагогічному інституті. Відколи познайомилася з Платоном — дуже змінилася. Батьки не впізнавали доньки, коли та приїжджала у вихідні чи на канікули. Стала відлюдькуватою, зажуреною, не виходила з дому, хоч подруги й кликали і погуляти, і на танці.
Емілія навчалася в педагогічному інституті. Відколи познайомилася з Платоном — дуже змінилася. Батьки не впізнавали доньки, коли та приїжджала у вихідні чи на канікули. Стала відлюдькуватою, зажуреною, не виходила з […]
— Кажуть, що перший чоловік від Бога, а другий — від людей, — усміхається жінка. — А я вдячна Богові за досвід першого шлюбу, бо він дав мені можливість повчитися на власних помилках, «виховав» з мене добру дружину…
У Нелі — другий шлюб. Щасливий. Троє дітей. Старший син уже студент, двоє — школярі. Богдан — турботливий чоловік і відповідальний батько. В їхньому домі ніколи не буває скандалів. Навіть […]
Проте згодом свекор зауважив, що невістка протягом дня намагається все переробити, а під вечір постійно кудись зникає. І завжди знаходить вагому причину для цього. Приходить пізно, тихенько вмощується в тепле ліжко біля сонного чоловіка.
Часто людина припускається помилок, чинить непоправне, а тоді, коли вже нічого неможливо виправити, починає аналізувати скоєне. Затьмарена пристрастю і гріхом свідомість витісняє з душі все світле. Думається, що ніхто нічого […]
— Я… Я вам дуже вдячний. Ось, візьміть, будь ласка, — хлопець дістав усі готівкові гроші – близько трьох тисяч. — Не треба, — Сергій відсторонився. — Мені не гроші потрібні. — Але чому? Ви ж могли просто залишити гаманець собі… — Не моє, — просто відповів чоловік. — Іди давай
— Максиме, зізнайся, навіщо тобі це? — колега уважно дивився на Максима, — немає чим зайнятися? — Чому немає чим? Турбот вистачає, — усміхнувся той, — просто… це так чудово, […]