Рубрика: Людина
Сергій поїхав у село на вихідні. У нього була там хата, яка залишилася від дідуся. За хатиною дивилася сусідка – тітка Ірина. Вона вийшла Сергію назустріч. Сергій подякував Ірині за те, що вона дивиться за будинком і вручив їй невеликий подарунок. – Дякую, – сказала тітка і запросила Сергія на вечерю. – Як відпочинеш, приходь, – сказала вона. – Я курочку приготую. Увечері Сергій взяв коробку зефіру в шоколаді і вирушив у гості. Тітка Ірина, ошатна, з гарною зачіскою, зустріла його на порозі і провела в хату. Сергій зайшов у залу й застиг від несподіванки
У житті Сергія настала така пора, коли він раптом відчув, що час тече, як пісок крізь пальці. Йому скоро тридцять п’ять, а де все: дружина, сім’я, діти?! Не завів, не […]
Олена Петрівна ліпила на кухні вареники з вишнями. Раптом хтось рішуче постукав у двері. На порозі стояла сусідка Наталя. – Доброго ранку, Олено Петрівно, – привіталась вона. – Я хотіла давно до вас зайти, та закрутилася… Олено Петрівно, мені треба з вами порадитися. Ви не зайняті? – Наталю, я повністю у вашому розпорядженні, – Олена Петрівна сіла в крісло і запросила сусідку сісти поряд. – Не знаю, з чого й почати. Окрім вас навряд чи хтось мені повірить. Але мені давно хочеться хоч із кимось поділитися таємницею, – почала розмову Наталя. Олена Петрівна застигла від здивування
– Лілю! Ти куди мою сумку поділа?! – галасував хтось на вулиці біля дороги. – Ну що ж ти така? Говори, куди поклала, там всі мої документи лежать, ну?! Від […]
Марія та Павло поверталися додому, коли на телефон чоловіка зателефонували. Дзвонила його мама. – Де вас носить? Я три години сиджу біля під’їзду! – почала сварити сина жінка. – Ми гуляли, – спробував виправдатися Павло. – Швидко додому! – скомандувала Тетяна Петрівна. Марія та Павло рушили додому, і за пів години були біля своєї квартири. – Ви чому так довго?, – сказала жінка, побачивши сина та невістку. – Мамо, а ти чому не сказала, що приїдеш? – запитав Павло. – Щоб ви встигли підготуватися! – загадково промовила жінка. – Підготуватися? До чого? – Марія здивовано дивилася на свекруху, не розуміючи, що відбувається
Прекрасний настрій, весняна погода, тепло, майже як влітку. Марія та Павло вдосталь нагулялися і вже поспішали додому. – А давай купимо додому тістечок. – Ми ж лише з кафе. – […]
Микола, як і зазвичай, прийшов додому пообідати рівно о пів на першу. Він відкрив двері своїм ключем, і весело щось наспівуючи зайшов у квартиру. – Люба моя тещо, я вже вдома! – гукнув він у кімнату, де його теща, Ніна Петрівна, дивилася телевізор. Микола зайшов на кухню, відкрив холодильник і застиг від здивування. Він глянув на плиту, подивився на стіл… Та раптом його погляд зупинився на мийці! Микола підійшов ближче й застиг від несподіваної здогадки
– Любий, завтра до нас приїде моя мама! – повідомила за сніданком своєму чоловікові Марина – Мариночко, щастя ж яке! Теща мені холодцю і сальця домашнього привезе! – зрадів Микола […]
Віра з її чоловіком Федором солодко спали. Мобільний задзвонив так несподівано, що Віра аж підскочила. Дзвонив телефон чоловіка, але Федір навіть не ворухнувся. Він міцно спав… Віра глянула на годинник. – Шоста ранку, і хто ж це дзвонить в такий час? – пробурмотіла вона. Віра взяла телефон чоловіка в руки, подивилася на екран і дуже здивувалася. – Оце так! – ахнула вона. – Моєму чоловікові, з самого рання, дзвонить моя найкраща подруга Аліна… Це було дуже дивно. На Аліну це зовсім не схоже – дзвонити чужому чоловікові в такий час! І раптом Віра все зрозуміла
Мобільний задзвонив так несподівано, що Віра аж підскочила на ліжку. Дзвонив телефон чоловіка, але Федір навіть не ворухнувся. Він міцно спав. Віра глянула на годинник. – Шоста година, хто ж це […]
— Так! Ви його знайшли? — Знайшов. Я сиджу біля метро «Лісова». Сьогодні ви двічі пройшли повз мене. У слухавці почувся кашель, наче від давнього болю. — Я… Я зараз прийду! — Максим зрозумів, хто знайшов гаманець. — Через десять хвилин!
— Максиме, зізнайся, навіщо тобі це? — колега уважно дивився на Максима, — немає чим зайнятися? — Чому немає чим? Турбот вистачає, — усміхнувся той, — просто… це так чудово, […]
Марина стиснула ручку. Звісно, хто її просить? Лише іпотека за квартиру, навчання молодшого сина, рахунки за комунальні послуги та продукти. А ще нещодавній ремонт, який вони робили у кредит, бо зарплати чоловіка ледве вистачає на продукти. Вона підвелася і пішла на кухню. Зробила чай. У голові крутилися слова Максима: “Скільки можна так жити?”
– Борщ знову пересолила, – Сергій відсунув тарілку і відкинувся на спинку стільця. — І м’ясо тверде. Марина мовчки зібрала посуд зі столу. За двадцять п’ять років шлюбу вона навчилася […]
Я сиділа за їхнім старим, пошарпаним кухонним столом і думала: це жарт чи реальність? Але судячи з виразу обличчя свекрухи, все було серйозно. Вона ще й узяла й насипала мені їжу в ту ж тарілку, з якої тільки-но їв Василь.
– Ось в нашій родині так заведено: треба все економити – воду, електроенергію, та й взагалі, жінки й діти – це після чоловіка. Тому їсть мій син, після нього ти […]
Чим саме вона займалася після навчання, стало зрозуміло, коли Оксана все ж зважилася з’явитися на ночівлю о другій годині ночі. Від дівчини відчутно несло, даючи зрозуміти, що відзначення першого дня сесії пройшло успішно. Але пунктів для майбутньої розмови в її списку для обговорення додалося.
— Аллочка, ти ж одна живеш? Ну виручай, будь ласка. У тебе ж у самої дочка, повинна розуміти, як це — в чуже місто рідну донечку відпускати і місяцями не […]
– Три тисячі злотих? – фиркнула Галина, – За такі гроші я б і з ліжка не вставала. А я подивилась на неї й подумала: шкода, що ти й задарма не встаєш, навіть коли комусь треба допомога
– Три тисячі злотих? – фиркнула Галина, – За такі гроші я б і з ліжка не вставала. А я подивилась на неї й подумала: шкода, що ти й задарма […]