Рубрика: Людина
– Раз ви залишили всю спадщину моєму братові, я більше не буду сплачувати ваші рахунки! – Збентежено заявила донька
– Відчиняй! Ми знаємо, що ти вдома! Марина завмерла у вузькому передпокої своєї однокімнатної, притискаючи до грудей телефон. Голос батька за дверима звучав хрипко, вимогливо – так він кричав на […]
…Батько з’явився раптово, ближче до кінця літа. Рита йшла додому з роботи й побачила на лавці біля під’їзду знайому постать
– Дочко, а ми всією родиною післязавтра до Туреччини відпочивати їдемо! – бадьорим і, трохи зарозумілим голосом відрапортував телефоном Дмитро Сергійович. – Вітаю. І що ж тепер? – байдуже відповіла […]
– Я могла б тебе в дитбудинок здати! – кричала мачуха. – Ти не посмієш вигнати нас з квартири…
Павло прожив удівцем два роки, а потім привів у квартиру Наталю і сказав десятирічному синові Мишкові: – Ось тітка Наташа, вона тобі замість мами буде. Слухай її. Тітку Наташу Мишко […]
На станції всі троє мовчали. Потяг ще не приїхав, а діти вже тулилися до бабусі. – Ми ще приїдемо. На Петра. І на Спаса. І на осінні канікули! – сказав Артем. Бабуся змахнула сльозу й махала до останнього, поки вагон не зник за поворотом. А вдома Оленка написала в щоденник: «Село – це круто. Бабуся – найкраща. Наступного разу візьму менше речей. Там і без телефона є життя»
– Я не поїду! – заявила Оленка, демонстративно сівши на валізу. – І я! – підхопив Артем, її молодший брат. – Там навіть Wi-Fi нема! Мама зітхнула. Вона вже вдруге […]
Одного “прекрасного” дня Вероніці на роботу зателефонувала схвильована сусідка, яка повідомила дуже неприємну новину. – Десять хвилин тому я бачила з вікна, як Поліна вибігла з під’їзду. З великою валізою та парою сумок. Я ще тоді здивувалась, як вона змогла все донести… але це не важливо! Важливо те, що вона з собою не взяла Андрійка! Я чую, як він плаче, але вдіяти нічого не можу! – Поліна точно не поверталася, – здивована жінка міцно вчепилася в телефон. – Точно! Я від вікна ні на мить не відлучалася!
– Поліно, ну подумай сама! Тобі всього вісімнадцять, ні чоловіка, ні роботи, ні освіти! Куди тобі дитину? – Я вже доросла і сама можу вирішити це питання! – сплеснула руками […]
Пізніше, вже ввечері, Олена вирішила обійти сусідів. Хтось одразу відчиняв, хтось – з побоюванням. Дехто не відчиняв взагалі, або швидко закінчував розмову. Було видно: усі втомилися, але ніхто не вірив, що можна щось змінити.
– Не можу більше терпіти цей сморід! Завтра просто висиплю цю гниль їм під двері. Нехай нюхають! – Прошипіла Олена чоловікові крізь зуби, стоячи біля вхідних дверей. У під’їзді витав […]
– Марино, не починай, – втрутився батько, не зводячи очей. – Ти у нас сильна! Ти розумна! Ми завжди це знали. А він… він не такий, як ти. – Ви хоч раз спитали, як мені? – голос Марини зірвався. – Хто платить за вашими квитанціями? Хто закупляється в аптеці, розуміється з лікарями? Хто приходить, коли температура, тиск, чи «інтернет зламався»?
– Відчиняй! Ми знаємо, що ти вдома! Марина завмерла у вузькому передпокої своєї однокімнатної, притискаючи до грудей телефон. Голос батька за дверима звучав хрипко, вимогливо – так він кричав на […]
– Я вас не пам’ятаю. У мене хороша зорова пам’ять, я б не зміг забути таку красиву жінку. Знаєте, такий погляд, як у вас, я бачив лише один раз. І це було в іншому місті, в іншому житті, багато років тому. – Він знову посміхнувся і тут же скривився. Зламані ребра давали про себе знати. – Можете вставати, але обережно, – сказала Елеонора Сергіївна.
На самому початку нічного чергування «швидка» привезла молодого чоловіка. Його машина зіткнулася з позашляховиком на перехресті. Після багатогодинної операції пацієнта відвезли в реанімацію, а хірург Елеонора Сергіївна в ординаторській записувала […]
— Перед ким? — Олена підвелася з дивану, і він побачив, що вона тремтить. — Перед мамою, яка отримує пенсію трохи меншу за твою зарплату, але звикла, що ти їй додаєш? Перед братом, який у тридцять років так і не навчився відповідати за себе? Чи перед колегами, яким байдуже, старий у тебе телефон чи новий?
Андрій штовхнув двері квартири плечем, бо руки були зайняті. В одній — портфель, в іншій — коробка з новим смартфоном, який він купив по дорозі додому. Всередині все стискалося від […]
– У нас? — знову здивувалася Валерія. — Може, це у тебе на рахунку щось є, але не у мене. Втім… Може, я чогось не розумію… Добре… Давай перевіримо. Дай мені, будь ласка, грошей, я куплю собі і дітям новий одяг. Ти ніколи не думав, що це шкідливо для здоров’я? Але не це головне, Іване. У нас з тобою постійно поганий настрій. Ти цього не помічав? Адже з поганим настроєм довго не живуть.
Іван економив не тільки на туалетному папері та милі, але й з нелюбою дружиною через жадібність не хотів розлучатися. Валерія мила посуд на кухні, коли туди зайшов Іван. Перед цим […]