Рубрика: Людина
Микола приїхав у село, щоб оглянути хату своєї покійної бабусі. Була зима і все замело снігом. Він пробирався крізь замети, як раптом ступив на розчищену доріжку. Вона йшла аж до бабусиної хати. Біля хвіртки Микола зупинився, ще раз подивився на паркан і на вікна в хаті… Доріжка від хвіртки до ґанку теж була розчищена, і навіть сходи виметені! – Я що помилився будинком? – подумав Микола. Було таке відчуття, ніби бабуся жива і зараз вийде з хати. Раптом позаду нього почувся чийсь голос: – Привіт, Миколо! Микола застиг, не розуміючи, що відбувається
По засніженій і давно не прочищеній дорозі йшов Микола у бік села. Машину свою залишив на узбіччі, бо бачив, що не проїхати йому. – Та-ак, давненько тут був трактор, – […]
– Карино, – якимось дуже дивним голосом звернувся Руслан до своєї дівчини. – Дай мені відповідь на одне питання. А де зараз твій батько? Карина оторопіла. Вона миттю напружилася. Від веселого, піднесеного настрою не залишилося й сліду. Що вона зараз має сказати? Правду? Але ця правда нехороша! Та збрехати теж не вийде. Судячи з усього, деяка інформація все ж таки спливла назовні. – Він далеко… – спробувала уникнути відповіді дівчина. – Я вже багато років про нього не згадувала. – Та ну? – сказав Руслан. – А ось твоя подруга Тетяна про нього згадувала зовсім недавно! Тетяна аж побіліла від почутого
– Знаєш, чесно кажучи, я здивований, що ти зробив Карині пропозицію! – сказав другу Павло. У клубі було дуже шумно, тож він майже кричав. – Я б на твоєму місці […]
Поліна з Микитою була на весіллі найкращої подруги дівчини. Свято добігало кінця, коли тамада оголосив, що зараз наречена буде кидати свій букет. Поліна трималася осторонь від дівчат, які вели боротьбу за букет. Несподівано, вона зрозуміла, що букет летить прямо до неї та підняла руки. Зал почав аплодувати, а Микита награно схопився за голову. Це не образило Поліну – зазвичай кожен хлопець, чия дівчина впіймала букет, розігрував би таку сцену. Дівчина вирушила до свого столика, раптом почула розмову молодих людей, які стояли за дверима. Поліна прислухалася до розмови і застигла від почутого
Поліна вискочила на ганок ресторану, коли в банкетному залі ще співало і танцювало весілля. Пухнасті від інею гілки дерев на тлі вже темного неба, великі, ніби танцюючі в повітрі сніжинки, […]
Сашко одружився з Ольгою. Все село знало про їхнє кохання, бо дружили вони зі школи. Все було добре в молодій сім’ї – і порядок, і достаток, і мир, і злагода. Ось тільки прожили вони разом вже шість років, а дітей все не було… Ольга дуже переживала. – Не переживай, – казав Сашко. – Які твої роки? Все ще у нас буде. Я тебе люблю, Олечко! Сашко обійняв дружину… Наступного дня він вийшов на поле. Чоловік розмічав ділянку для оранки під картоплю. Сашко вже поставив усі кілки, озирнувся і раптом застиг від несподіванки
Сашко одружився одразу після служби. Ольга чекала на нього. Все село знало про їхнє кохання вже давно, бо дружили вони ще зі школи, ходили завжди поруч. – Он молоді йдуть […]
Юля смажила на кухні чебуреки, коли у гості завітала свекруха. – Я у справах прийшла, – заявила Лариса Олексіївна, як тільки Юля відкрила двері, і без запрошення увійшла всередину. – І в яких же справах? – посміхнулася Юля. – Зоя та Петро, після весілля у мене живуть. Але в мене маленька квартира. А в тебе вільна квартира є, пусти туди наших молодих, – свекруха уважно подивилася на невістку. – Не пущу! – спокійно відповіла Юля. – Після того, що ви зробили, точно не пущу! – А що я зробила? – Лариса Олексіївна здивовано дивилася на невістку, не розуміючи, що відбувається
Юля хвилювалася, думаючи над тим, що подарувати на весільну урочистість зовиці Зої, яка була на десять років молодша за неї. Відносини між ними були непогані, тому жінка була впевнена, що […]
Аліна з Миколою вирішили одружитися. В той день наречений був на роботі. Аліна ж вирішила купити обручки. Вона поїхала в ювелірний магазин. Жінка ніяк не могла визначитися з вибором… Одна красивіша за іншу! Продавчиня посміхнулася. – Може вам приїхати з нареченим? – запитала вона. – Удвох легше вибрати. Аліна вийшла з магазину і подзвонила Миколі. Але той сказав, що приїхати не зможе. Аліна поклала слухавку, розвернулася, щоб зайти назад у магазин, і натрапила на якогось чоловіка. – Ой, вибачте, будь ласка! – піднявши очі, сказала Аліна. Вона глянула на незнайомця й ледь стримала емоції
Аліна, ні з того ні з сього, раптом почала фліртувати з незнайомим, правда дуже симпатичним чоловіком… І це за два тижні до її весілля з Миколою! – Мабуть, коли коханий […]
Василь зайшов у під’їзд п’ятиповерхівки. В нього було якесь дивне відчуття… Йому здавалося, що він згадав цей будинок і цей під’їзд. А ще він згадав, що колись у дитинстві він уже підіймався по цих сходах. І саме на третій поверх! – Але хто ж там раніше жив? – думав Василь. Зупинившись перед потрібними дверима, чоловік натиснув кнопку дзвінка. В квартири почулися кроки. Двері відкрилися, і радість з обличчя Василя миттю зникла. – Господи… – пробурмотів він. – Цього не може бути… Василь дивився, хто відкрив двері, й не вірив своїм очам
Василь заходив у під’їзд п’ятиповерхівки з якимось дивним, забутим уже відчуттям… Йому здалося, що він згадав цей будинок і цей під’їзд. І ще він згадав, що колись у дитинстві він […]
Іван вдягнувся у все чисте, причепурився, і ні слова не кажучи дружині Марії, кудись пішов. Вже через пів години він повернувся додому і одразу ж чомусь подався у ванну… – Марійко! – пролунало звідти через хвилину. – Іди-но сюди! – Що таке?! – гукнула дружина з кухні й пішла у ванну. Іван стояв перед дзеркалом, і чомусь дуже напружено вдивлявся у своє відображення. – Марійко, скажи чесно, я що, виглядаю дуже старим, так? – спитав він. – Ну, як тобі сказати… – пробурмотіла дружина. – Тобі ж сімдесят два! Нормально ти виглядаєш для своїх років. – А для незнайомих жінок? – раптом запитав Іван. Обличчя Марії миттю змінилося від почутого
Пенсіонер Іван після сніданку одягнувся у все чисте та попрасоване, і ні слова не кажучи дружині, кудись пішов. Але вже за пів години він повернувся додому, сам не свій, і […]
Ірина готувала вечерю, коли з роботи повернувся Олег. – Ще трохи і будемо вечеряти, – сказала жінка, як тільки чоловік зайшов на кухню. Олег мовчки сів за стіл і задумався. – Коханий, щось сталося? – захвилювалася Ірина, помітивши стан чоловіка. – Ірино, я сьогодні дещо дізнався, – раптом сказав він. – Про твою маму! – Про мою маму? – перепитала жінка. – Ти про що? – Я тебе прошу, тільки вислухай мене спокійно, – сказав Олег і все розповів дружині. Ірина вислухала чоловіка і застигла від почутого
– Мамо, у нас для тебе новина! – сяючи щасливою усмішкою, сказала Іра, тільки переступивши поріг. За нею слідом зайшов Андрій, якого Віра Романівна, мама Ірини, знала вже понад рік. […]
Оля стояла за зупинкою і нишком поглядала на батьківську хату. Через плече у неї була невелика сумка. Залишалося пʼять хвилин до автобуса. З хати так ніхто й не вибіг, не шукав її. Це було не дивно – всі були зайняті гулянням. Оля ж встигла втекти… З власного весілля! Підійшов автобус. Оля ще раз подивилася на свій будинок і сіла на заднє сидіння. Коли автобус рушив, Оля зрозуміла, що їде назавжди. Жаль було тільки її бабусю, яка залишилася сама… Родичку бабусі, Марину Оля знайшла в гуртожитку. Та глянула на неї й руками сплеснула від побаченого
Оля стояла за зупинкою і нишком поглядала на батьківську хату. Невелика сумка через плече. П’ять хвилин до автобуса. З дому ніхто не вибіг і не шукав її. Це було не […]