Рубрика: Людина
Микола занедужав. Він лежав у палаті на ліжку і задрімав… – Як ваше самопочуття? – раптом пролунав чийсь голос. Микола відкрив очі. Біля нього в білому халаті сиділа… – Катя?! – мимоволі вигукнув він. Микола раптом згадав жінку, яку кохав усе життя. – Я – Олена, – усміхнулася дівчина. – Ваша лікарка. – Ой, вибачте! – сказав Микола. Олена міряла йому тиск, а Микола здивовано дивився на її обличчя. – Як вона схожа на Катю! – думав він. – Невже може бути такий збіг? – Мою маму звуть Катерина, – раптом сказала Олена. – Ми з нею дуже схожі… Микола Іванович застиг від несподіваної здогадки
Кожна людина повинна прожити свій вік, і цей вік бажано має дорівнювати календарному. І піти, коли навколо тебе діти, онуки й правнуки… Так думав Микола Іванович, ось тільки життя внесло […]
В Івана не стало матері. Її поховали поряд із батьком. Сестра Івана, Тетяна після поминок обнишпорила весь батьківський дім. Вона навіть брата не соромилася, хоча й знала, що будинок уже давно його… Іван мовчки дивився на сестру. – Знайшла щось? – нарешті запитав він. – А як же ж! – сказала та. – Знайдеш у тебе щось. – Бери що хочеш на згадку про батьків, але дім мій, – сказав брат. – Навіщо мені цей мотлох? – сказала сестра. – Краще б ти мені вартість моєї частини будинку віддав. – Ось, – Іван поклав на стіл конверт. Тетяна остовпіла від здивування
Хаті в селі було вже багато років, не менше вісімдесяти. Прадід Івана – Іван Петрович будував її сам, з любов’ю для своєї сім’ї. Його молода дружина чекала тоді першу дитину. […]
Галину запросила у гості свекруха та свекор. Галя подумала і наважилася. Справді, чому б не поїхати. – Андрій весь час на роботі. Хоч відпочину в селі, – вирішила жінка. Зібрала речі, сіли в машину, і вони на місці. – Приїхали! Ми вже зачекалися! Дідусь на городі зараз, а я на хвилинку прибігла вас зустріти і до нього піду, стільки справ, – зустріла їх на подвір’ї свекруха і побігла на город. Але Галя навіть уявити не могла, що чекає на неї далі
– Галинко, ну коли ви вже до нас приїдете з Марійкою? Ми з дідом сумуємо за онукою, так рідко бачимося. Сидите там у місті, а в нас тут на дачі […]
– Сидить вона тут, чаї ганяє… Хоч би скоріше богу душу віддала, слово честі! Чого тягнути гуму! Все одно толку від тебе немає, – повітря коптиш і метри займаєш… – бурчала невістка
– Та кому ти взагалі потрібна, стара калоша? Ти всім тільки в тягар! Ходиш тут, смердиш! Була б моя воля, я б тебе… А доводиться терпіти. Ненавиджу! Поліна мало не […]
— У нашій родині так не прийнято, — заявила свекруха, розкладаючи чужі речі у моїй шафі. Я вдихнула глибше, ніж дозволяла мені гідність, і прошепотіла собі: Сьогодні — або я, або вона
— У нашій родині так не прийнято, — заявила свекруха, розкладаючи чужі речі у моїй шафі. Я вдихнула глибше, ніж дозволяла мені гідність, і прошепотіла собі: Сьогодні — або я, […]
Як гадаєш, не рано я до неї? – покрутивши оксамитову коробочку в руках, спитав Андрій.– Чому ж рано? – його хатня робітниця Марія Павлівна, яка протирала пил з полиць, обернулася до молодика. – Якщо впевнені в людині, чого тягти? Тим більше, самі знаєте, зараз розлучитися взагалі не проблема!
– Як гадаєш, не рано я до неї? – покрутивши оксамитову коробочку в руках, спитав Андрій.– Чому ж рано? – його хатня робітниця Марія Павлівна, яка протирала пил з полиць, […]
Зайшла я в аптеку. Стаю пʼятою в черзі. Першою робить замовлення доволі старенька бабуся. Аптекарка називає їй ліки на ціни, бабуся слухає, мовчить, рахує дрібні гроші в гаманці й відмовляється від двох препаратів, бере тільки одну пластинку “цитрамону”..
Зайшла я в аптеку. Стаю пʼятою в черзі. Першою робить замовлення доволі старенька бабуся. Аптекарка називає їй ліки на ціни, бабуся слухає, мовчить, рахує дрібні гроші в гаманці й відмовляється […]
Повернулась додому до брата Галина лише під ранок. Тихенько лягла в ліжко, але заснути не могла. Навіть не думала, що стільки вражень можна отримати за один день і ніч
Сьогодні Галина особливо поспішала з роботи. Забігла в крамницю купила все до чаю. Адже найкраща подруга Галини повернулася із відпустки. Та їздила до їхнього рідного села і не просто у […]
Що ти сьогодні робиш увечері? – запитала подруга у Вікторії, коли вони сиділи в обідню перерву в кафе.Віра працювала в сусідньому офісі з Вікою, тому іноді вони обідали разом в кафе.Вони були давні подруги, колишні однокласниці.
– Що ти сьогодні робиш увечері? – запитала подруга у Вікторії, коли вони сиділи в обідню перерву в кафе.Віра працювала в сусідньому офісі з Вікою, тому іноді вони обідали разом […]
Віра прийшла з ринку — з повною торбою фруктів, сиром, випічкою. А в холодильнику — немає місця. Все забито контейнерами Світлани: «Детокс-салати», «ферментовані боби», «омега-закуски» — наче вона готувалася до змагань. — Свєто, це мій холодильник. Мій дім. Чому я, господиня, не можу покласти їжу?
Коли чоловік Віри запропонував тимчасово прихистити його двоюрідну сестру з чоловіком, Віра вагалася. Не тому, що була проти — вона взагалі людина м’яка, розсудлива, з щирим серцем. Просто знала: родина […]