Рубрика: Людина
— Замки поміняла?! Ремонт робив я — отже, квартира частково моя! — вигукнув свекор, дивлячись на невістку
— Замки поміняла?! Ремонт робив я — отже, квартира частково моя! — вигукнув свекор, дивлячись на невістку. Оля розбирала весільні фотографії, коли Денис повернувся з роботи. Липнева спека перетворювала квартиру […]
Тамара Іванівна приїхала в гості до дочки й зятя. – Мамо, мені бігти треба, приготуй вечерю! – одразу заявила матері Інна. – Продукти в холодильнику. Тамара пішла на кухню. У мийці була гора посуду, плита була брудна. Вона прибрала. А що готувати? У холодильнику була ціла курка. У шафці – картопля й овочі. Невдовзі на плиті стояв борщ і плов. На столі стояв пиріг. Увечері всі поїли й розбіглися по кімнатах. – Завтра у всіх вихідний? – запитала Тамара дочку. – Так, – сказала та. – Нічого не плануйте, – попередила мати. – Мамо, що це означає?! – запитала Інна. – Скоро все дізнаєшся, – сказала Тамара Іванівна. Інна застигла від здивування.
Тамара Іванівна приїхала в гості до дочки й зятя. – Мамо, мені бігти треба, приготуй вечерю! – одразу заявила матері Інна. – Продукти в холодильнику. Тамара пішла на кухню. У […]
— Відступися, ти молода, він хворий увесь, поїв твоїх пиріжків і печією мучився. — Бідний, — сказала з усмішкою, — я не вмію пекти пиріжки, це з сусідньої кулінарії, а він їв і нахвалював, дурник. Я спеціально їх купила, щоб заманити його. А якщо ви йому скажете про це, він не повірить… Він мені говорить, що я, як ковток свіжого повітря, як молодий і сильний вітер у його розміреному і тухлому житті
Вона давно це відчувала, розумом розуміла, що все летить кудись, а ось серцем — ні. Розум кричав, сварився, звивався, бився в істериці, а серце мовчало і вірило. «Мине, так буває, […]
Заміж?! У твоєму віці? – Марина недовірливо дивилася на свою бабусю Ольгу Петрівну, мало не розливши ранкову каву. – Ти це серйозно?!Ольга Петрівна, яку всі називали просто баба Оля, незворушно помішувала ложечкою свій трав’яний чай.На її зморшкуватому обличчі грала загадкова посмішка, а в очах танцювали пустотливі іскорки.
– Заміж?! У твоєму віці? – Марина недовірливо дивилася на свою бабусю Ольгу Петрівну, мало не розливши ранкову каву. – Ти це серйозно?!Ольга Петрівна, яку всі називали просто баба Оля, […]
Оголошую вас чоловіком і дружиною!Наталя посміхнулася, дивлячись на молодят, яких вітали родичі, із заздрістю подивилася на шикарні автомобілі, що стояли біля ЗАГСу і попрямувала у кімнату відпочинку.Мабуть, кожна жінка чула ці слова, які оголошують її дружиною.Наталя ж їх тільки говорила…
– …Оголошую вас чоловіком і дружиною!Наталя посміхнулася, дивлячись на молодят, яких вітали родичі, із заздрістю подивилася на шикарні автомобілі, що стояли біля ЗАГСу і попрямувала у кімнату відпочинку.Мабуть, кожна жінка […]
-Марино, я не ходитиму колами. Ми люди дорослі, тож говорити буду прямо. Я зустрів жінку, яку покохав. Покохав так, що жити без неї не можу. Хочу піти
Марина сиділа на кухні, дивилася у вікно і тихо плакала. Як так вийшло? Чому бумеранг такий? Вона не знала… Та й взагалі, вона завжди говорила про те, що бумеранг обов’язково […]
А чи кохання це було?! – Настя весь час ставила собі це питання і не знаходила на нього відповіді.Вони з Миколою всі п’ять років провчилися разом, три роки зустрічалися, їм заздрили однокурсники – треба ж таке кохання!А дівчата шепотілися – пощастило, мовляв, Насті, такого красеня відхопила.
– А чи кохання це було?! – Настя весь час ставила собі це питання і не знаходила на нього відповіді.Вони з Миколою всі п’ять років провчилися разом, три роки зустрічалися, […]
Схоже, все село знало, що до них на постійне місце проживання їде якийсь колишній начальник.До того ж, ходили чутки, що він місцевий. Найбільше хвилювалася Віра.По-перше, вона буде його сусідкою, і колишній господар віддав ключі від свого будинку, щоб вона передала цьому начальнику.
Схоже, все село знало, що до них на постійне місце проживання їде якийсь колишній начальник.До того ж, ходили чутки, що він місцевий. Найбільше хвилювалася Віра.По-перше, вона буде його сусідкою, і […]
– Оце людина… Людина з великої літери! – думала вона, витираючи сльози, що ринули з її очей.– Не для себе гроші збирав, і не на біленьку, а щоб тварин нещасних погодувати… – бурмотіла Віра Михайлівна. – Адже й сам такий же нещасний, а про інших думає насамперед.
– Виженіть його звідси! Виженіть негайно! Йому тут не місце! – гнівно кричали покупці, показуючи пальцями на літнього чоловіка у рваному одязі, який, переступаючи з ноги на ногу, стояв біля […]
– Треба подумати про квартиру побільше, – якось сказала Ольга чоловіку. – Навіщо? – не зрозумів Борис. – Через те, що нас скоро стане троє, – відповіла та. – Ти що, вагітна?! – якось недобре запитав Борис. – І коли ти збиралася мені про це сказати?! – Ось і говорю, – сказала Ольга. – Вибач, що не сказала раніше, не була певна. – Ну добре… – сказав Борис. – Несподівано це все просто… Якось Ольга стояла на балконі і чекала чоловіка. Він затримувався з роботи. До під’їзду під’їхала незнайома машина. Передні дверцята відчинилися, і з машини вийшов… Борис! – Чия це машина? – запитала Ольга, вийшовши чоловіку назустріч. – Як це чия? – здивувався Борис. Ольга дивилася на нього й не розуміла, що відбувається.
– Треба подумати про квартиру побільше, – якось сказала Ольга чоловіку. – Навіщо? – не зрозумів Борис. – Через те, що нас скоро стане троє, – відповіла та. – Ти […]