Ольга сиділа й в’язала візерунок. Раптом задзвонив її телефон. На ньому з’явився напис: «Тітка Рая». Ольга вирішила відповісти, бо знала, що її тітонька – наполеглива пані і якщо їй щось спало на думку, то вона свого все одно доб’ється. – Здрастуйте, тітко Раю, – сказала Ольга. – Ну, нарешті! – заявила Раїса. – До тебе ще додзвонися візьми. – Що сталося, тітко Раю? – запитала Ольга. – Нічого не сталося, – сказала та. – Я дзвоню попередити тебе, що до тебе сьогодні приїдуть Микола і Настя. З ними ще будуть діти – Віка й Микита. – Не зрозуміла, а чого вони до мене приїдуть? – Ольга аж оторопіла від почутого

– Як добре, що сьогодні вихідний і не треба нікуди йти, – подумала Ольга. Вдома було тепло й затишно, а на вулиці йшов дощ. Дівчина зручно вмостилася у кріслі з […]

Марія дуже заслабла. Провідати її зайшла сусідка тітка Ніна. – Тітко Ніно, лікарка он скільки мені понавиписувала всього, і ще сказала, що ліки дорогі, – скаржилася Марія сусідці. – Де я стільки грошей візьму? У мене всього п’ятсот гривень залишилося… Тут раптом двері в квартиру відчинилися і коридор хтось, судячи зі звуку, зайшов. Сусідка визирнула з кімнати й здивовано прошепотіла, дивлячись на незнайомого чоловіка: – Маріє, дивися! Та визирнула і також остовпіла. – А ви хто ще такий? – здивовано запитала Марія. Вона дивилася на гостя й не розуміла, що це таке взагалі відбувається

Микола прокинувся й підійшов до ліжка матері. – Мамо, тобі недобре? – запитав він. – Микольцю, принеси водички! – попросила жінка. – Зараз, – кинувся той на кухню. Через хвилину повернувся […]

Андрій був на роботі, коли задзвонив його телефон. Номер був незнайомий. – Андрію, це сусідка Ганни Петрівни. Приїжджай, мами не стало, – тихо промовила жінка. Наступні декілька днів пройшли, як у тумані. Андрій провів маму в останній путь, все організував. А через декілька днів після прощання, у двері квартири Андрія постукали. На порозі з’явився якийсь чоловік, як виявилося нотаріус Ганни Петрівни. – Ганна Петрівна залишила заповіт, я прийшов його оголосити, – сказав він. Андрій вислухав нотаріуса і застиг від почутого

Сину Ганни Петрівни Андрію не вдалося пожити у першому шлюбі. Чесно кажучи, Ганна Петрівна не здивувалася їхньому розлученню. Невістка їй не подобалася. Аж надто різні вони люди. Андрій господарський, а […]

Геннадій запросив усю рідню в гості на восьме березня. Години за дві до приходу родичів чоловік почав хвилюватися. – Людочко, а ти точно встигнеш накрити на стіл? – запитав він дружину. – Гено, ти замість того, щоб лізти в мої справи, поїхав би по батьків! – сказала Людмила. – Родичі всі в одній машині не помістяться. – Добре, – сказав чоловік і пішов… – Людочко, зустрічай гостей! – гукнув Геннадій, відчиняючи двері в квартиру. Але у відповідь була тиша… – Може Люда в магазин побігла? – здивувався він. – Зараз подзвоню до неї… Тим часом свекруха, зайшла на кухню і ахнула. – Гено, це що – жарти?! – тільки й вигукнула вона

Людмила, успішна жінка, сорок з невеликим років, випадковою дізналася про те, що її чоловік запросив у гості на 8 березня своїх батьків і рідну сестру з чоловіком і дітьми. І […]

Ганна з Олегом закохалися. Вони майже не розлучалися, добре, що жили в одному під’їзді. У домашніх капцях один до одного приходили. Разом і прибирали, і телевізор дивилися, і всі свята зустрічали! Коли Ганна закінчила навчання, вони з Олегом подали заяву у ЗАГС. – Ох, де ж мені стільки грошей на ваше весілля набрати?! – скрушно промовила мати Олега, Віра Іванівна. – Мамо, сядь, а то в мене для тебе теж є новина, – раптом сказала їй її дочка Олена. Віра Іванівна здивовано дивилася на неї, не розуміючи, що там ще за новини

Сусіди недобре відгукувалися про Ніну… – Ну, і що тепер так опускатися? – говорили вони. – Не в неї першої чоловіка не стало. Що ж одразу гульбанити? Донька ж у них. […]

До Марини з Ігорем почала частенько заходити в гості їхня сусідка Ганна. Жінка приходила ледь не кожного вечора, іноді приносила печиво до чаю. – Тобі не заважає наша сусідка? – запитала одного разу чоловіка Марина. – Здається, я до неї звик, як до неминучого, – засміявся Ігор. Ганна приходила на посиденьки завжди ошатна, яскрава, з макіяжем… Вона була вільна молода жінка, і поводилася у них розкуто, наче у себе вдома. Якщо треба, Ганна ходила в туалет, а йдучи, поглядала у дзеркало, поправляючи зачіску. Марина хмурилася і в душі обурювалася. Але потім сталося несподіване

У родині Марини й Ігоря була велика радість – із премії чоловіка та з назбираних за деякий час грошей, молода пара купила новеньку машину! Невдовзі весь будинок дізнався про покупку. […]

Петро повернувся з відрядження раніше, аніж зазвичай. Чоловік заскочив по дорозі в квітковий магазин і купив букет орхідей. Їх дуже любила його дружина Діана. Чоловік глянув на годинник. – Діана мабуть спить, – подумав він. – Для неї поспати після обіду – це святе… Чоловік побачив якесь кафе і вирішив посидіти там. Петро сів в найдальший кут і зробив замовлення. Трохи перекусивши, він уже збирався йти додому, як раптом у кафе забігла якась закохана парочка. Вони сміялися, обіймалися. – Ех, молодь! – подумав Петро. Він глянув на парочку ще раз і раптом застиг від побаченого

Розмова з дружиною не клеїлася від слова зовсім. Петро все говорив і говорив, а ось Алла мовчала і непомітно витирала кожну сльозинку, що намагалася піти з її карих очей… – […]

Сергій з Валентиною вирішили одружитися. Весілля зіграли в селі нареченого. Валя не сподобалася родичам Сергія. Його мати Олена Степанівна весь вечір із дочкою обговорювали невістку. Другий день весілля розпочався несподівано. Будити молодят прийшла свекруха. – Значить так! – почала Олена Степанівна. – Часи зараз важкі, краще жити разом. Ми з родичами поговорили і вирішили, що жити ви будете в нас. Будете і працювати, й допомагати! – Ми вирішили жити окремо, – сказав Сергій. – У нас своя родина, свої плани! Молоді поїхали жити в сусіднє село. А потім сталося таке, що на голову не налазило

Валя заміж вийшла у 23 роки. Після технікуму вона почала працювати, і тільки потім зустріла свого єдиного та неповторного. Сергій був із села, у місті жив у брата Петра, працював. […]

Софія трохи почекала біля паркану і тільки потім постукала в двері тітки Марії. – Заходьте! – почула вона і зайшла в хату. – Софійко, привіт! А я бачиш, заслабла… – Тітко Марія, вам бабуся бульйон передала. – Ой, дякую вам, мої любі! Раптом гримнули двері в сінях і в хату зайшов Віктор з глечиком молока. Щойно побачивши Софію, він чомусь густо почервонів

Софійка, Соня! Дідусь із бабусею інакше внучку й не називали. З того часу, коли Софія залишилася без батьків і дівчинка переїхала до бабусі, вона стала для них світлом у віконці, […]

Дарино, вставай! Вже пів на сьому, я тісто на млинці замішала – йди посмаж, – голос свекрухи був такий неприємний, що з ним міг зрівнятися тільки скрегіт металу по склу– Ніно Михайлівно! Дайте поспати, я до четвертої ранку від спеки заснути не могла, – просила Дарина.– Вставай, я тобі кажу, – гучно прошипіла свекруха, намагаючись не розбудити Андрія, що спав поруч із Дариною. – Встигнеш вдень виспатися, а Андрій має добре поснідати перед роботою.

Дарино, вставай! Вже пів на сьому, я тісто на млинці замішала – йди посмаж, – голос свекрухи був такий неприємний, що з ним міг зрівнятися тільки скрегіт металу по склу– […]