Рубрика: Людина
Невістка вигнала мене з квартири, бо я занадто часто приходжу, і син став на її бік
Невістка вигнала мене з квартири, бо я занадто часто приходжу, і син став на її бік. Коли діти одружилися, я відразу почала цікавитись, коли ж будуть онуки. Час ішов, а […]
– Я в свої 37 сама розпоряджуся спадком! – А про моїх батьків та синів ти подумала? – витріщився чоловік
За Анатолія я вийшла шість років тому. Він розлучений, має двох дітей від попереднього шлюбу. Їм постійно допомагає, пів зарплати віддає колишній. Мені подобається, що він дбає про рідних і […]
Моя теща — це справжня голова відьмацької спільноти, чи як там правильно. Вона головна. У тещі повно титулів. Яких? Ну, звісно ж, відьмацьких! А ще вона вміє літати на мітлі, Машка мені розповідала. Машка — моя люба дружина, може, й трохи прикрасила, але її бабуся точно вміла літати на мітлі, я сам бачив
Відьма. Так-так, найсправжнісінька відьма, і ні, я, здається, ще не втратив розуму. Ні, вона не літає на мітлі, як у казках, і не влаштовує тих моторошних ритуалів. Вона просто відьма. […]
Брат nродав батьківську хату, щоб купити собі машину. Залишившись ні з ч им, він проситься жити в мене, а я не хочу його вnускати
Нас у батьків двоє: я та молодший на п’ять років брат. Батьківська хата у спадок залишилася нам обом. На той час я встигла накопичити на власну маленьку квартиру, а брат […]
Я не знаю, чому я це зробила. Чому, після всіх цих років мовчання, я вирішила організувати вечерю з батьком. Мабуть, просто хотілося щось виправити. Або хоча б зрозуміти. Мене звати Ірина, мені двадцять дев’ять років, і більшу частину свого життя в мене був батько лише на папері
Я не знаю, чому я це зробила. Чому, після всіх цих років мовчання, я вирішила організувати вечерю з батьком. Мабуть, просто хотілося щось виправити. Або хоча б зрозуміти. Мене звати […]
– Скажіть, Лідіє Андріївно, ви справді розраховували, що у вас все вийде? Що я не заперечуватиму проти продажу квартири? – Що буду щасливою, якщо ви оселитеся разом з нами? – спитала невістка, якій вся ця ситуація здавалася абсурдною
Маргарита поверталася з роботи й подумки будувала плани на вихідні. – Сьогодні ввечері – лише відпочинок. Прибирання можна зробити й завтра зранку, впораюся швидко – весь тиждень намагалася підтримувати порядок. […]
– Привіт, тату, – пошепки сказала вона. – Я прийшла з тобою попрощатися… Вибач, що пізно – таке воно, життя, – і нарешті дала волю сльозам…
– Батька сьогодні бачила! – Прокричала Леся матері, яка розвішувала випрані речі на балконі. – Господи, – Ірина, переступаючи через якісь коробки, одразу попрямувала до дочки. – Явлення Христа народу, […]
— Ах ти ж вискочко! — закричала, заголосила мама Ані. — Це ти що ж, через хлопців у такому віці вже на все готова? Ану пішла додому, ну я тобі задам… Ось же тітка Олька, точно… один-в-один, ось порода, та за хлопцями аж труситься
Він прийшов до мене, коли мені було років зо три. Тепло всміхнувся і ніжно підморгнув. — Ти хто? — запитала я, здивовано дивлячись на нього. Він мовчав, лише загадково усміхався. […]
Спочатку він думав: тимчасово. Потім — що їй просто подобається цуцик на прізвисько Вата, білий клубочок з різними очима. Але потім побачив, як вона сидить біля будки старого алабая, гладить його по вухах і мовчить. І зрозумів: не у Ваті справа
— Вибачте, а де у вас тут цуценята? — Марина влетіла до притулку, мов весняний вітер у старий під’їзд: гучно, весело, зі дзвоном прикрас і блиском в очах. Олексій навіть […]
Гірлянди вже переливалися яскравими барвистими вогнями.У кімнаті тихесенько грала святкова музика. Олена накривала на стіл.Нехай все виглядало надто скромно, але вона планувала зустріти цей Новий рік одна.Вперше захотілося в цей день побути на самоті, тому довелося відмовитись від запрошень подруг і батьків.Олена думала про те, що останнім часом зовсім не приділяла часу собі.
Гірлянди вже переливалися яскравими барвистими вогнями.У кімнаті тихесенько грала святкова музика. Олена накривала на стіл.Нехай все виглядало надто скромно, але вона планувала зустріти цей Новий рік одна.Вперше захотілося в цей […]